Безсполучникове складне речення.

 а)  Щасливий той, хто сни має милі.  

б)  Полинув вітер - і в тісній хатині зазвучала музика весни. 

в) Гірка твоя усмішка - в очах твоїх журба.  

 г)   Питаю, чи не буде з ним біди.

а)  Біга Катря боса лісом, біга та голосить. 

б) Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.  

в) На подвір'ї Сашко пригнувся під вікнами знову, прокрався до груші, опчепив на сучок ножа, тихо обмів віником валянки.  

г)  Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули, згинули у вечоровій безвісті.

а) Безсполучникові складні речення складаються з двох простих речень без сполучників та приєднуються одне до одного за допомогою інтонації.

б)  Між частинами безсполучникових складних речень можуть ставитись тільки такі розділові знаки, як-от: двокрапка, тире, кома.

в)   Безсполучникові складні речення бувають з однорідними та неоднорідними частинами. 

г)  Частини безсполучникових складних речень приєднуються одна до одної тільки за допомогою смислових зв'язків.

а)   Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

б)   Угорі почало виднішати місяць зійшов. 

в) Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.  

г)   Торгуй правдою більше бариша буде. 

а)   пахнуть білі гречки.

б)   значить справжня весна.

в) прийшов травень.  

г)   розносяться пахощі навколо.

а)   Навчаючи дітей поважати старших, розповідали їм різні повчальні історії, казки.

б)   Всі люди допитуються, як до такого додумався.

в) Багато міг би розказати вітер, але у вітру голос пересох.

г)   І досі сниться: під горою, меж вербами та над водою, біленька хаточка стоїть. 

а)   розповідне, неокличне, складне, безсполучникове, складається з 2 частин.

б) розповідне, неокличне, складне, складносурядне, складається з 2 частин. 

в)   спонукальне, неокличне, складне, безсполучникове, складається з 2 частин.

г)    спонукальне, окличне, складне, безсполучникове, складається з 2 частин.

а)   Глибоке зоряне небо; місяць-князь високо стоїть на ясній оболоні й блідне перед наступаючим ранком; східний край неба вже побілів і пройнявся рожевим серпанком.

б)   Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.

в) Сашко навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: у синьому океані біля його хати повз грушу пропливали білі айсберги.

г)   Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася крутості трав — добридень я світу сказав.

а)   Пригріло сонечко обсохла земля потягло орача в поле.

б) Тільки піде дощ одразу все оживає навкруги.  

в)   Отаман мене не скривдить чоловік він шанований.

г)   Трубив у свій ріг буяла весна.  

а)   Росла, росла дівчинонька та й на порі стала; ждала, ждала козаченька та й плакати стала.

б)   Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голову на білую ручку; взяли її думки та гадки.

в) Серце стисло; до горла підкотився клубок. 

г)   На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з гаїв холодок дише. 

а)  Отець Лісовський лякав гріхами й грозив карами всім без винятку, він чіпляв гріхи до всього сущого…

б) Марно воркують лагідні горлиці, тривожно голосять одинокі зозулі. 

в)   Виснажилися студені джерела, задихнулася від спраги річка й померла.

г)   Пропливали широкі сірі неорані українські лани, розбиті возами, зруйновані міста і чорні вікна спалених домів.  

а)   орфографія;

б) морфологія;

в) синтаксис;

г) фонетика.