Складнопідрядне речення. Сполучники та сполучні слова. Підрядні означальні та з'ясувальні.

Засипав сніг стежку, що миша протоптала.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

Є такі гірські вершини, що сягають аж до зір.

Справжня людина, що хоче бути господарем свого життя, мусить триматися ближче до природи і жити простіше.

Садів квітучі вітрила напнула над селом весна і свій могутній шлюз відкрила коханню про яке все знала.

А ті руїни що он там чорніють стоятимуть вже на чужій землі.

Ось чому в жару й на холоді все ввижається мені що струмує наша молодість у тужавому зерні.

Все, що відбувається в природі, має свій смисл.

А може, завтра ти пройдеш ось тут, де вітер пелюстки колише.

Несу любов свою здалека, яку назавжди я зберіг.

Не встигають збагнути сини, що матері не вічні.

Горнусь до тебе, Україно, щоб нас ніхто не роз'єднав.

Деякі люди не користуються повагою через те, що їх не цікавлять інші люди.

Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, яка тяжко й надовго ранила моє серце.

Мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату.

Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Там немає комашок, де багато пташок.

але мої батьки проти цієї подорожі.

і там покращити свій рівень володіння англійською.

яка розташована на Британських островах.

подруга мріє побувати в Італії та Франції.

2

3

4

5

Що, щоб, наче, та

Зате, мов, як, бо

Ніби, якщо, щоб, тому що

До цього патефона зосталось одна-дві голки, які весь час треба було заточувати, і кілька надщерблених платівок.

Вона знайшла в скрині те, що шукала і, поскладавши речі, зачинила вікно.

Я дивився на цю картину, що мала заворожуючий зоровий ряд і поволі ступав схилом яру.

Тіло йому охопила гаряча млость, в очах плавали жовті поля.

На вулицях мало людей, і тільки вантажні машини мчать до греблі й шлюзу.

Частіше задувають вітри з півночі, а сива трава на солончаках біжить, як вода.

Степом рухалася чорна тінь, що накривала поволі весь простір.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь–якої теорії, є всесильний час.

Що не зміниться нічого, ти не кажи, будь ласка.

Підрядні означальні та підрядні з'ясувальні.

Підрядні означальні та підрядні обставинні.

Підрядні з'ясувальні та підрядні обставинні.

 Підрядні означальні, підрядні з'ясувальні та підрядні обставинні.