Складнопідрядне речення з кіькома підрядними. Безсполучникове складне речення

Знаю: з попелу сходять квіти.

Минають дні, минають тижні, війна теж мине...

Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні ще горять

Доброта - це наче руки мами, на яких тримається життя.

Дзвенять пташки в садах рясних, сміються знову трави.

Виглянуло сонце - озеро вмить проясніло...

Я люблю, щоб сонце гріло.

Вірю: з каменю б'є джерело

Тепло було, й вишні цвіли рясно.

Місяць на небі, зіроньки сяють.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Що перед Юрієм виросте, то після Якова висохне.

Коли на Юріїв день мороз, то і під кущем овес.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Будеш сіяти з сумом - вродить печаль.

Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть.

На годину спізнишся - за рік не доженеш.

Гаснуть комети, тихо відходить ніч

Пригріло сонечко, розквітла земля.

Дзвенить у зорях небо ясне, у дорогу зве Чумацький Шлях.

Старі люди кажуть (?) два хитрих мудрого не переважать.

Здобудеш освіту (?) побачиш більше світу.

Ще сонячні промені сплять (?) а досвітні вогні вже горять.

Шумлять жита (?) хвилюється пшениця (?) народжується ранок вдалині.

У товаристві лад (?) усяк тому радіє.

Гули бджоли (?) щебетало птаство.

Журиться жайворон-серпень (?) літня пора промина.

Садок вишневий коло хати (?) хрущі над вишнями гудуть.

Порозтаюють білі сніги (?) покриються травицею всі луги.

Щойно полуниці вже відходять (?) буріють вишні.

Засієш вчасно (?) вродить рясно.

Я бачу (?) сонце сходить

Вдаримо гучно ми в дзвони (?) всесвіт обійде луна

Защебетав соловейко (?) пішла луна гаєм

Лаврін не поганяв волів (?) він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку

Думав, доля зустрінеться (?) спіткалося горе

Посієш вчасно - вродить рясно.

Будеш сіяти з сумом - вродить печаль.

Гаї шумлять - я слухаю

Бери до серця і затям - душа творця не переквітне.

серед яких круглий срібний красень.

завтра буде сонячна днина.

вони світять мільйони років.

а хвилі моря мерехтять блискітками.

аби насолодитися сонцем і водою.

солона вода й безмір ультрафіолету оздоровлюють на цілий рік

а подруга збирається в гори.

насолоджуватися музикою хвиль і відпочивати від міської суєти.

Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег

Тільки арештант, тільки той, хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю, може проробити таку роботу

Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко

Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало

Ось туди, де ти пообморожував ноги й легені, де ти, врешті, в біді та злиднях, серед страхітливих пригод і азіатських турбот дочасно склав свої бурлацькі, ревматичні кості

 Влітку дід частенько лежав на погребні ближче до сонця, особливо в полудень, коли сонце припікало так, що всі ми, й наш кіт, і собака, і кури ховалися під любисток, порічки чи в тютюн

 Вчилася музики, і язиків, і прерізних робіт ручних, ба — і все інше, що лише можна було, щоб стало колись капіталом і обернулося в хосен

 Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне

Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, грають цілі оркестри

 Часом, коли сонце добре припече, він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев, хапаючись обома руками за штани, де була та грижа, і закарлючуючи догори ноги, зовсім як маленький

Не менш давні і не менш легендарні омулі, що стали одною з перлин всеросійських гордощів, тому що купувати їх тут стало священною традицією

Коли б усі були артисти освічені і виховані, почавши від чуття аж до строю, не було б стільки погані й лиха на світі, як тепер, лиш сама гармонія й краса 

2

3

4

5

Зате як припадав він до неї, коли знаходив потік, той холодний кришталь, що омивав десь жовті корні смерек і аж сюди приносив гомін лісів!

Товариство, в яке входила, і товаришки, що її любили, розпестили її, догоджуючи їй у найменшій дрібниці, боготворячи її задля краси й таланту та задля її оригінальних помислів

Бачив не раз, як перся тут волохатий ведмідь, як приходили дурні вепри, толочили всю траву та ламали кущі

Все моє життя він ходив повз нашу хату з цілим снопом довгих вудок і так гупав чобітьми, що ми прокидалися вночі, як од грому, коли він повертався часом з рибалки

три підрядні частини поєднані послідовною підрядністю

три підрядні частини поєднані однорідною підрядністю

дві підрядні частини поєднані однорідною підрядністю

три підрядні частини поєднані неоднорідною підрядністю