Складносурядні і складнопідрядні речення

А Пілот повернув голову й кинув погляд на наручний годинник, залишений на тумбочці.

Б На сонце набігла хмара, і з ущелини ривком піднеслася пітьма (М.Кідрук).

В Знижуватися на північ не можна було: ущелина попереду звужувалася і, зрештою, впиралася у схил піка (М. Кідрук).

Г Ліворуч насувався морок провалля, праворуч і трохи попереду вороже поблискував льодяним оком замерзлий схил (М. Кідрук).

А А літо йде полями і гаями (?) і вітер віє, і цвіте блакить (А. Малишко).

Б Я співаю пісню морю (?) і воно мені співа (Олександр Олесь).

В Чарівне море (?) та наймиліша серцю таки земля (О. Іваненко).

Г На хвилину раптом стихли голоси (?) і спинилися тіні (Ю. Смолич).

А Мене хтось піснею широкою стрічає (?) і квіти кидає захоплена юрба (Олександр Олесь).

Б А дощ шумить (?) і вітер волохатий у шиби б’є (Є. Плужник). 

В Всім серцем любіть Україну свою (?) і вічні ми будемо з нею (В. Сосюра).

Д Вдяг ясен-князь кирею золоту (?) а дика рожа буйнії коралі (Леся Українка).

Хіба не знаєте, чому неспокій в серці? (Е. Євтушенко).

Коли ж дізнаєшся, що зцілить тобі душу? (Е. Євтушенко).

Щоб бути щасливим, шукай однодумців (Е. Євтушенко).

Як гірко усвідомлювати, що ти самотній у цьому світі (Е. Євтушенко).

[ ], і [ ], [ ], і [ ].

[ ], і [ ], і [ ], і [ ].

[ ], і [ ], і[ ].

[ ], і [ ].

Зацвіла в долині червона калина, наче засміялась дівчина-дитина (Т.Шевченко).

Як діти, так і дорослі чекали цього дня (О. Гончар).

Як сонце сховається за гаєм, тоді соловей заводить свою пісню (Ю.Смолич).

Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало (Леся Українка).

Коли б не повернувся ти, я все чекатиму незмінно (О. Гончар).

Коли лелеки прилітають, вони приносять нам тепло (О. Гончар).

Люблю пору, коли в Києві запалюють свічки каштани (О. Гончар).

Мати розповідала, коли почалася негода (О. Гончар).

Як настав вечір, було спекотно.

Було спекотно, так що й не скажеш, що вже вечір.

Хоч настав вечір, надворі було спекотно.

 Коли настав вечір, надворі все одно було спекотно.

Ми зустрічалися час від часу, щоб (?) хоч як це нелегко усвідомлювати, забути про весь світ.

І коли дощі розмивають дороги (?) і коли сніги засипають усе аж до обрію, у степу не припиняється життя (О. Корнєєв).

Мені здавалося, що (?) коли весь час прямувати на північ, можна потрапити до Мар’янівки.

Ти згадуєш про наші зустрічі, коли цвітуть сади (?) і коли містом гуляє листопад? (О. Гончар).

сполучникові,безсполучникові

складносурядні

складносурядні і складнопідрядні

складнопідрядні

розділовим

єднальним

протиствним

Латаття ніжилось в Озерах, хитали ряску карасі.

На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.

Національна своєрідність зближує нації, а не роз’єднує їх.

 Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.