Складнопідрядні речення з підрядним означальним та з'ясувальним.

Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкували».

На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці, зеленіють левади.

Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало.

Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

Майже повсюди на Гуцульщині, було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою.

Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

Адже під руку київського державця має перейти земля Подніпров`я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов`янських.

Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

Ви знаєте, як пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб? 

Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало

Внизу коло самої греблі, що прилягала до мосту, росли густі очерети. 

Щасливий тим, що живу тобою, Вітчизно рідна – земле сподівань.

А навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться. 

Все, що відбувається в світі природи, має свій смисл. 

Зорею станьмо для людей отих, яких на світі вже нема. в живих.

Коли вже народився ти поетом, – за все відповідай у цім житті. 

Місяць повис над ставом, нитку сріблясту в’яже, щоб таємниці неба і землю людей з`єднати.

Під тихе рипіння морозу я казку стару пригадаю, як тихо шепочуться лози весною в подільському краю.

Туди, де образи кохані, душа окрилена летить.

 Як одступиш од гармат на аршин, то вона од тебе на сажень. 

Навесні 1904 року Соломія Крушельницька блискуче виступила при

тріумфальному відродженні „Мадам Баттерфляй” Пуччіні в Італії, хоча кількома місяцями раніше ця опера зазнала гучного провалу.

Хто ж не знає, що в кожному українському обійсті має рости ружа й шавлія,

любисток і м’ята, чорнобривці й нагідки.

Мабуть, ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити

в узорах красу рідної природи свої переживання та відчуття.

В Україні вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. 

Труби мінометів розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою. 

Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселять. 

 Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую рідній батьківській хаті. 

Чи доводилось вам чути, як чайка кличе? 

Засипав сніг стежку, що миша протоптала. 

Справжня людина, що хоче бути господарем життя і своєї долі, мусить

триматися ближче до природи, жити простіше й щоденно гартувати і навіть випробувати свій організм і свою волю.

Є такі гірські вершини, що сягають аж до гір. 

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов. 

Крик табуна диких гусей, що сунув стороною, відгукувався в якомусь далекому озері.

Сумно і смутно людині, коли висихає її уява. 

Стара верба від старості зомліла, забула, що сказав їй водяник.

Народ захоплений танцем і все звужує коло так, що танцюристи мов у криниці.

щоб пісня линула з вікон. 

незважаючи на гамір та неспокій. 

бо тепло там і затишно в душі. 

де зростають діти.

вікно, яке блимало світлом каганця. 

все, що їхало й йшло до нашого села. 

незважаючи на те, що дощ періщив стіною.

так що всі намагалися йти тихіше.