Складнопідрядні речення з підрядними часу , місця, причини і наслідку тести

частини якого синтаксично рівноправні;

яке складається з двох і більше простих речень,які можуть існувати самі по собі;

частини якого синтаксично нерівноправні;

сполучниками сурядності;

тільки за допомогою розділових знаків;

сполучниками підрядності, сполучними словами;

сполучникові й безсполучникові;

ступеня й способу дії, місця, часу, причини, наслідкові, допустові, мети;

повні й неповні;

де? куди? звідки?

незважаючи на що?

чому? з якої причини? через що?

як? яким способом? яким чином?

коли? відколи? з якого часу?

з якою метою? навіщо?

І зацвіли червоні маки на тих столочених полях, де люди, вбиті в час атаки, довіку житимуть в піснях

Аромат чебрецю нагадував тепло рідної домівки, відновлював сили, і людина знаходила в ній спокій.

Хто хоч раз побував на Буковині, той не забуде її довіку, згадуватиме її красу

Не заспокоїмся ми доти, аж поки з поля весь бур'ян не вирвемо.

 Там, де мають намір побудувати хату, визначають саме місце розташування.

Коли забув ти рідну мову, біднієш духом ти щодня, ти втратив корінь і основу,ти обчухрав себе до пня.

Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори?

Де плачуть, там немає вже краси.

Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.

Ходім туди, де пишний дуб з вербою не розлучаються й на мить.

 І не збагну ніколи, як вмістилося моє життя в маленькому слові "хліб".

 Повій ,вітре ,на Вкраїну, де покинув я дівчину...

Весною, коли відроджується життя, дерева й кущі змінюють біле зимове на яскраво-зелене вбрання.

На краю села, над самою дорогою ріс каштан, що світився їжачкуватими плодами.

Наступає час, коли весна змушена поступатися дорогою перед літом.

Коли я смуток свій на струни клала, з'являлась ціла зграя красних мрій.

 Коли ми обминаємо липовий шлях і опиняємось у долинці, нас оточує воркування струмків.

Весною коли відроджується життя, дерева й кущі змінюють біле зимове на яскраво-зелене вбрання.

 Ще не хотілося зачиняти дверей, так як надворі так гарно було

Тут було ще багато води, тому що сонце не вспіло її висушити.

На небі щоразу густіше стали виступати ясні зорі, поки не вкрили цілого погідного неба.

 Я живу в країні, яка нікуди мене від себе не відпустить.

Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї син.

Не чуть, як тьохкає соловей у лузі під калиною.

Я звернувся до брата, тому що він старший.

Я так люблю зимові вечори в людськомудомі, де зростають діти.

 Мені завжди здавалося, що в Греції навіть статуї теплі.

А тепер у серці щось тремтить і грає, як тремтить на сонці гілка золота.

 Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки.

Будь уважним, коли виконуєш контрольну роботу.

Де воля родиться, там загиба зневіра.

 Я спав дуже міцно, так що не чув будильника.

 Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї.

 Сонце пекло немилосердно, так що вікна завішували шторами.

Як на землю зійду з космічних висот, до струмка припаду між зелених осок.

Сонце таке яскраве, що дивитися боляче.

Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє.

Погода стояла сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.