Складносурядне речення

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Як ми любились та й розійшлися, тепер навіки зійшлися знов.

Пісня та мила, пісня та люба, все про кохання, все про любов.

Ой очі, очі, очі дівочі, темні, як нічка, ясні, як день!

Іще очі не дрімали,а вже сходить сонце.

Хто з любов`ю не знається, той горя не знає

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця, іще очі не дрімали, а вже сходить сонце.

А я, молода дівчина, та й горя зазнала, вечероньки не доїла, нічки не доспала.

Іван підійшов до вже зарослого окопу: прилетів раптом до того окопу і впав на одну з квіток лахматий джміль. 

Сироватка рвонувся, але якась владна сила зупинила його, не дала схопитися на ноги. 

Пахло далеким вітром, якого звечора не було. 

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

і ринула стоголоса злива.

тому люди застібнули пальта.

і пішов дощ.

піднялася курява.

Мабуть, так ми і вчинимо і це буде дуже правильно.

Машину повело і ми згубили шлях.

Сергій знає, що йому робити і як поводитися будь-де.

рівноправність частин речення

нерівноправність частин речення

єднальні

розділові

протиставні

складнопідрядне

складносурядне

безсполучникове

розділовий

єднальний

протиставний

Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну.

Деякі запорожці, за народними переказами, уміли навіть кулі від себе відвертати.

Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл

ще вночі збиралися на берег. 

Із поля дорога завернула до лісу, і ми опинилися під темним склепінням високих дубів.

Наче зачарований велетень, стояв ліс.

Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима

і повіє теплий вітер над розкованим Дніпром.

По однім боці хвилювалося жито, по другім — жовтіла глиняна круча.

На темно-синьому небі загорілися й замиготіли яскраві зірки, неначе перлини у морі.