Складносурядне речення

А. Стара похилена черемха заздро поглядала на молоду вишню.

Б. Шумить і хвилюється Київ, і сонце сміється з висот.

В. Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало її своїми іскорками.

Г. Шумить, хвилюється і гуде велике місто звуками, притаманними тільки йому

А. Нараз він засміявся, та зараз же погасив свою веселість (Ю. Шовкопляс).

Б. І давно у нашій хаті Встали тато, встали мати, Встав Іванко-молодець (М. Стельмах).

В. На заході втомлене червоне сонце ховається за море і цілує останнім поцілунком хвилі (Б. Грінченко)

Г. У траві біліють ромашки та синіють зозулині черевички.

А. Від Батьківщини - клич, і звага, і рання сила, й доля пізня.

Б. Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече.

В. Між землею і небом лунала якась могутня і воднораз на диво спокійна мелодія.

Г. Цілий божий день бродили дівчата по полях та луках, збирали сокирки, васильки, рожу, волошки, петрові батоги й на обніжках наривали пахучого чебрецю.

А. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом

Б. І потечуть веселі ріки, а озера кругом гаями поростуть, веселим птаством оживуть

В. А літо йде полями і гаями, і вітер виє, і цвіте блакить

Г. Припинення діяльності завжди веде за собою кволість, а за кволістю приходить стареча неміч

А. Розділові, єднальні, допустові

Б. Протиставні, порівняльні

В. Протиставні, означальні, з'ясувальні

Г. Єднальні, протиставні, розділові

А. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі, і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

Б. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

В. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі; і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

Г. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі - і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну

А. Було тихо і лише вітер шепотів

Б. Зесь спереду гукнув паровоз і почулася пісня 

В. Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало 

Г. Ще мить тому він був погноблений а тепер йому виділись безмежні перспективи

А. Тіло його заніміло від лежання на голому дереві, але він не зважав на ту млость і з острахом протирав очі 

Б. Ще мить тому він був погноблений, а тепер йому виділись безмежні перспективи. 

В. Тіло його заніміло від лежання на голому дереві але він не зважав на ту млость і з острахом протирав очі 

Г. Чи то солов’ї щебетали, чи капали роси з туманів, чи трави співали квіткам?

А. Море велике, та вода не годиться

Б. Минулася буря – і сонце засіяло

В. Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї

Г. Хутенько казка мовиться, та не так-то хутко діло робиться

А) сполучники, інтонація, сполучні слова;

Б) сполучники сурядності й підрядності, співвідношення форм присудків;

В) сполучники, сполучні слова, порядок розташування частин;

Г) сполучники, сполучні слова, співвідношення форм присудків, порядок розташування частин.

А) на сурядні, сполучникові, безсполучникові;

Б) на сурядні, підрядні, безсполучникові;

В) на сполучникові, безсполучникові, багатокомпонентні;

Г) на ускладнені, неускладнені, змішані.

А) Проминаємо густі зарості – і очам відкривається рівний та широкий лан. (Ю. Збанацький);

Б) Я перо візьму і журавкою стану. (Г. Світлична);

В) І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніпрова хвиля у дротах. (В. Бичко);

Г) Минулася буря – і сонце засяяло… (М. Рильський).

А) Стримує повітря, і тиша мліє, і ніде нікого. (О. Гончар);

Б) Над землею кружляли заметілі й лютувала війна. (Ю. Збанацький);

В) Крик у мені та аж на дні живе. (І. Драч);

Г) Навкруг рясні стоять сади, берези і каштани, та шелест верб у пам’яті не тане. (М. Рильський).

А) Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи сестра твоя шлють ті листи. (І. Гончаренко);

Б) Стогне бандура, ридає бандура, а кожна струна – мов щабель. (І. Драч);

В) То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні. (Л. Українка);

Г) І зашумує наша нива, і знову виросте наш дім. (М. Рильський).

А) Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. (Г. Тютюнник);

Б) Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода. (Г. Тютюнник);

В) Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. (О. Гончар);

Г) Труднощі мучать, зате розуму учать. (Народна мудрість).

А) Заплакав ліс осінніми дощами, і стиснув груди, мов лещата, біль. (В. Васкан);

Б) А десь біжать залізні коні, і пахне холодом трава. (В. Сосюра);

В) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М. Коцюбинський);

Г) І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото. (Л. Костенко).

1

2

3

4

Ці святі простори вічні вічний тут народ живе.

Квітyє сад під райдужним вінцем і пахощі розлиті на півсвіту.

Уже потемніли степи і сутінки стали густими!

Полоще чайка в сонці крила і згубився берег вдалині.

і води, цих першооснов життя.

а людина - без щастя.

як квітка без води.

тому що усе живе загине.

А) сполучники, інтонація, сполучні слова;

Б) сполучники сурядності й підрядності, співвідношення форм присудків;

В) сполучники, сполучні слова, порядок розташування частин;

Г) сполучники, сполучні слова, співвідношення форм присудків, порядок розташування частин.

А) Проминаємо густі зарості – і очам відкривається рівний та широкий лан. (Ю. Збанацький);

Б) Я перо візьму і журавкою стану. (Г. Світлична);

В) І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніпрова хвиля у дротах. (В. Бичко);

Г) Минулася буря – і сонце засяяло… (М. Рильський).

А) Акація і береза були ще зелені, але ніжний клен уже ронив своє листя. (Г. Тютюнник);

Б) Десь над Тошанню у вербах шумів вітер, і глухо клекотіла вода. (Г. Тютюнник);

В) Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісніше стало навкруги. (О. Гончар);

Г) Труднощі мучать, зате розуму учать. (Народна мудрість).

А) Заплакав ліс осінніми дощами, і стиснув груди, мов лещата, біль. (В. Васкан);

Б) А десь біжать залізні коні, і пахне холодом трава. (В. Сосюра);

В) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М. Коцюбинський);

Г) І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото. (Л. Костенко).

А) Розкажи мені про поле чисте стану я і лагідним і чистим.

Б) Минуло свято і Корній одразу в поле.

В) Надвечір завірюха стихла а повітря стало прозорим.

Г) Він увійшов у гущавину і довга тінь прикрила його собою.