Складносурядне речення

А На гобелени перестиглих днів мазки пастельні накладає осінь.

Б Духмяний цвіт вигойдує бджолу, та вже стоптали в полі ковилу дощів нестримні навіжені коні.

В На мідних струнах сонце догорить, підморгуючи приморозкам зрідка.

Г Ще осінь у думках не стихла, не згоріла.

А На дроти влягаються бемолі, ніби в нотний зошит на рядки, і пливуть строкаті парасолі по лискучих вулицях міських.

Б Посміхнулись тихі липи, простягнули радо віти, зустрічали дощ веселий і ховали в буйнім листі краплі дощу.

В  Сніг щедро сипав, а ми, як малі діти, раділи зимовому святу і впродовж усієї дороги вдихали п’янкий передріздвяний запах старого смерекового лісу 

Г І теракотом теплим у волоссі беріз, дубів та кленів серпневий день останній віддзвенів.

А і забирає із собою тепло літа.

Б але холодніше не стає.

В непомітно, без галасу і зайвої метушні.

Г тихішими стали звичайні пташині співи.

 А Вже соловей завів своє десь у гущавині вишневій а на високім чистім небі вечірня зіронька встає.

Б А надворі гуляє вітер і співає симфонію дощ.

В Над Луганню вітрець журбу вербову бадьорить і хочеться мені в цю пору ранню по-українськи з Богом говорить.

Г У повітрі стояли абрикосові пахощі й мигтіли золотом оси та бджоли .

А Під ранок замети зросли до небачених розмірів і все навкруги перетворилося на білу мовчазну пустелю.

Б Травневий дощ збудив ліси і трави, сади й чагарники, серця співців крилатих і слова людей ясних і все те зацвіло й зазеленіло!

В На кульбабу дмухнеш і рій пуху розлетиться в усі боки.

Г А світ стоїть в благословенній тиші і пахне м’ята силою землі і дощ на чистім плесі вірші пише про нас.

А Біліє сніг в лелечому гнізді і льоду вже намерзло пів бадді.

 Б Усяк правду знає та не всяк про неї дбає.

В Як обділений лицар повернеться град і піде умирати у поле не знаючи стежки додому.

ТГ о вечірній туманець повився над покосами чи й досі висить димок від багаття? 

А А сьогоднi над Харковом зупинились табуни пiвденних хмар i йде справжнiй тропiчний дощ .  

Б Прямо перед нами зеленіли луки й текла звивиста річечка.

В  Сонце світило яскраво і небо було блакитним і привітним.

Г Удалині темнів ліс і було видно дахи селянських хат.

А й іскрилась немов золоте сонячне світло.

Б а над ставком у яскравому сонці не танув синьо-зелений туманець.

В вона іскрилась бісером на сонці.

Г мов мерехтливий метелик вигрівалася на сонці.

А кому на місці цифри 1.

Б коми на місці цифр 1.2.

В кому на місці цифри 2.

Г тире на місці цифри 2.