Складносурядне речення

наявність однорідних членів

наявність другорядних членів

наявність граматичної основи

дві або більше граматичні основи

Пісня та мила, пісня та люба, все про кохання, все про любов.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Як ми любились та й розійшлися, тепер навіки зійшлися знов.

Ой очі, очі, очі дівочі, темні, як нічка, ясні, як день!

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця, іще очі не дрімали, а вже сходить сонце.

А я, молода дівчина, та й горя зазнала, вечероньки не доїла, нічки не доспала.

Хто з любов`ю не знається, той горя не знає.

Іще очі не дрімали,а вже сходить сонце.

послідовність

одночасність

причина і наслідок

протиставлення

розриваючись громами і метаючи блискавки в усі куточки неба

і напувала спраглу землю, стомлену спекою

що аж лячно було глянути в вікно

і блискавки шмагали потріскані від спеки поля

Ще немає ні людства, ні преси, ні головліту, а цензура вже є... (Л. Костенко)

То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка)

Він десь пішов і не вернувся, проте тут була його тінь, була про нього згадка (У. Самчук).

А ти вийшла — і сталося чудо якесь...(О.Олесь)

[ ], але [ ].

[ ], [ ], і [ ]

[ ], [ ], і [ ],і [ ]

[], і [].

Нехай ще раз послухаю, як те море грає.

Защебетав соловейко- пішла луна гаєм.

Настане час - і піде все в архів.

коли ми повернулися з екскурсії.

як і очікуваного декілька днів сонця

проте клекотав сильний прибій

А залишивши на ній неприкриті плями.

Б дарма що була середина жовтня.

В а вечір видався дивовижно теплим.

Г і перетворив галявину на строкатий візерунок.

Гасне заграва – і багряний відблиск на снігу згасає.

Природа, позбавлена тепла і сонця, готувалася до зимового спочинку.

Скрізь снігові замети, а на деревах де-не-де рум’яні яблука пломеніють.

Пустка була навколо, і все було незнайоме.

коли вибігав у двір старий кіт.

і різко тараном падали вниз.

та вимальовували в ньому арфу.

і розбивали небо блискавки.

Одцвітає сонях за селом, а гречки іще не квітували.

Уся земля мов оживає, коли над нею сонце сходить.

Гроза пройшла, зітхнули трави, квітки голівки підняли.

День згаса за обрієм, ліг туман долиною ,і зоря у небі скоро спалахне.

Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав.

Земля висохла так, що під ногами дзвеніла.

Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила

Сталося щось таке, чого не могло статися.  

Тепло було, й вишні цвіли рясно 

Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

Земля висохла так, що під ногами дзвеніла.