"Складносурядні речення" (9 клас)

А) на сурядні, сполучникові, безсполучникові;

Б) на сурядні, підрядні, безсполучникові;

В) на сполучникові, безсполучникові, багатокомпонентні;

Г) на ускладнені, неускладнені, змішані.

А) з єднальними та розділовими сполучниками, складними сполучниками;

Б) з протиставними, єднальними та приєднувальними сполучниками;

В) сполучникові, безсполучникові, з різними видами зв’язку;

Г) єднальні, розділові та протиставні.

А) та, і, й, ні … ні, ані … ані;

Б) і, й, та, чи, то, ні … ні;

В) ні … ні, але, не тільки, а, й, та;

Г) і, та, або, то … то, хоч.

А) але, і, й, та, чи;

Б) і, ні … ні, проте, то, чи;

В) та, однак, а, або, і;

Г) або, чи, не то … не то, чи … чи, то … то.

А) Заплакав ліс осінніми дощами, і стиснув груди, мов лещата, біль. (В. Васкан);

Б) А десь біжать залізні коні, і пахне холодом трава. (В. Сосюра);

В) Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М. Коцюбинський);

Г) І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото. (Л. Костенко).

А) Летить кипить й іскриться синь осіннього падолисту.

Б) Склубочилися хмари угорі й на гілках голодні снігурі.

В) Говорили про хмари й тепло і про ранню весну несподівану.

Г) До болю й до життя я знову звикну вертаючись з далекої подорожі.

Сироватка рвонувся, але якась владна сила зупинила його, не дала схопитися на ноги. 

 Книжна мудрість свята, її не потяти шаблею і з гармати не встрілити. 

Іван підійшов до вже зарослого окопу: прилетів раптом до того окопу і впав на одну з квіток лахматий джміль. 

 Пахло далеким вітром, якого звечора не було. 

 Вдень сонце пече немилосердно козацьке тіло, а вночі холодна вільгість пронизує до кісток.

 Ще дивен дим, і хата ще казкова, і ще ніяк нічого ще не звуть. 

На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт. 

Город копати було ще рано, але Миколка наточив рашпілем лопату, набив на граблі нового держака та й пішов згрібати під яблунями торішнє листя. 

Загадка — це чарівний світ поетичної таємниці, і в цьому світі мороз поєднаний народною фантазією з весною. 

 А пісок дедалі сипучіший, і мотоцикл з льоту раз у раз шугає в нього. 

Ви побачите сонячно розтрушений на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте зненацька якийсь схлип. 

Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами. 

Якась вона добра була в той день, і її доброта проглядала чи не в кожному слові. 

 Соснове гілля пошпигувало голками в щоки й крізь одяг чіпляло вологу лоскотну павутину на лоб, на вуха, на щоки, а плечі холодила роса. 

Не знайшли чай, чи ліньки було шукати. 

Огонь пішов по жилах хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника. 

Або сина його виженуть із гімназії, не давши йому докінчити курсу, або нехай він, батько, висіче сина різками таки тут, у Полтаві в гімназії. (Складносурядне речення з єднальним сполучником.) 

 Колись на вершечку могили ще лежав велетенськип гранітний валун, і з нього було видно далі, аж за Дніпро, але його розтрощили блискавиці. (Складносурядне речення з розділовим сполучником.) 

Темніли стрілки щавлю, та смачно вабила конюшина. (Складносурядне речення протиставним сполучником.) 

 Розмножують горицвіт свіжозібраним насінням, та схожість його невисока. (Складносурядне речення з протиставним сполучником.) 

Навкруги була пустка самотній ліс і не видно було живої душі. 

Витьохкував у березі соловей і десь співали дівчата. 

Безлисті чорні дуби та гриби в лісі рельєфно чіткі і в прогалинах між стовбурами погляд летить далеко. 

Шибки мов у пропасниці тремтять від ревиська моторів і стіни так само вібрують.