Узагальнення вивченого про просте речення

Пролетіла зграйка чайок і зникла за лісом щогл (П. Панч).

Остап із Соломією звернули зі шляху на поле (М. Коцюбинський).

Багато вогнів мерехтіло вдалині (С. Скляренко)

Сонце сідало за гору, поволі гасло в далеких водах (В. Близнець).

Він з того тяжкого дня перестав ходити до річки (Д. Павличко).

Лось обтрушував із себе воду й скалки льоду (Є. Гуцало).

І все одно хтось нам повинен відчиняти двері (М. Стельмах).

А сніг звичайним став (І. Жиленко).

Ми почали вивчати творчість Зірки Мензатюк.

Буде батько проводжати доньку.

Він має бажання вчитися на відмінно.

Бабуся попросила придбати молока.

Слухаю пісні Святослава

Вакарчука.

Слухаєш пісні Святослава

Вакарчука?

Слухай пісні Святослава

Вакарчука!

Слухайте пісні Святослава Вакарчука.

Червону руту не шукай вечорами (В. Івасюк).

Для когось тільки лютий за вікном

Танцює радісно юрба

І щастя забагато не буває

Грай, музико, грай! (В. Куровський).

Я піду до річеньки стрічати зірочки (О. Скрипка).

Зорі вночі діамантами на небі сяють? (І. Білик).

Щось шелестіло в кущах

1, 3, 4, 5

2, 4, 6, 7

1, 3, 5, 7

2, 3, 5, 7

Концерт починається о сьомій.

Місто починає оживати.

Я згоден працювати.

Майдан здається меншим.

Від мого дитинства всі можуть бути в шоці.

У шість років мій дядько Славко дозволив керувати величезним лісовозом.

Щоправда, я сидів у нього на колінах і крутив кермо.

Страшно було, але я не боявся

Не скажу нічого крім правди.

Я люблю всі пори року особливо літо.

Він це зробить замість тебе.

На відміну від брата хлопчик завжди говорив правду.

У січні 1861 року на полицях книжкових магазинів Петербурга з’явився новий часопис Основа (Н. Руденко).

Гігантське срібносяйне скупчення зірок Чумацький Шлях — це не наша Галактика (М. Славинський).

Видатний український художник Олександр Мурашко народився в сім’ї майстра іконописних робіт (Є. Кротевич).

Дівочі сльози лилися, лилися, поки не затопили всю галявину, утворивши озеро Синєвир (Л. Іванов).

Такий пісенний добрий лад в землі моєї - України.

Такий поет як Шевченко не одним українцям рідний.

Як фольклорист, Франко з палким інтересом ставився до народної творчості.

А ти бережи свою душу - великий і світлий свій скарб!

Не взявши книги в руки не опануєш науки.

На людей дивлячись і себе побачиш.

Спотикаючись учаться ноги піднімати.

Сонце заходило не поспішаючи

1

2

3

4

Працюючи тиждень, ремонт був завершений.

Подорожуючи старовинним містом Лева, учні були втомлені.

Відвідавши музей, Олесь зустрівся з другом.

Пообідавши на вулиці, ми подякували господарям.

чекаючи вчителя

їхній друг та помічник

осліплений яскравим сонцем

і очікує на учителя

У кімнаті здається нікого не було.

Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

Ми правда так і не вибрались на море.

Звичайно ми побачимося з ними.

Годі вам, вороги та прихильники, марні слова промовлять.

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

Рука в руці - і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.

Світало. Надворі стало сіріти.

Світи, щоб звеселилась хата.

Довгий яр, черемхою залитий.

В океані води не зміряєш.

Прокидаюся. Розвиднюється. Тиша.

Заблимало край неба крізь зелені-зелені хмари.

Скажи мені правду, мій добрий козаче.

Портрети друкуватимуть у столичних газетах.

Стою і слухаю весну.

Тихо й нудно, і спека пекельна.

Бо мене хоч били, добре били, а багато дечому навчили.

Любиш поганяти, люби й коня годувати.

Посаджене матір'ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев'ється по всьому городі.

Він виконав роботу і хороше, і дивно водночас.

Між Гончарівкою й Дігтярами вип'явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі.

Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а саме мудрість правосуддя стійкість вірність.

Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі місця.

Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами золотими на токах.

Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і видолинках панувала тиша.

За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.