Типи підрядних частин. Безсполучникове речення

Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде.

Сідають на озера уночі натомлені в дорозі дикі гуси.

І від щастя, а може, від горя промінь сонячний серце пропік.

Досвітній вогонь запали, поки ще зоря не заграла.

Мудре і добре слово дає радість, а нерозумне і зле приносить біду.

якось журливо ставало на душі.

неначе занурюючи все в темряву.

однак на ґанку ще точилася розмова

так що все птаство затихло.

насувався лячний присмерк.

незважаючи на люті морози.

якщо купимо квитки на потяг.

бо вже скучили за рідним містом.

так що обов’язково відвідаємо Поділ.

щоб краще дізнатися історію столиці.

бо були вони щасливими.

щоб ненадовго повернутися назад.

хоч і швидко вони промайнули. 

доки буду жити.

дарма що вони були дуже давно. 

Хата, що стала для мене прихистком розміщувалася вище за інші.

Якщо молодший ні з чим не криється, старший не повинен дорікати.

Цілком у твоїх силах зробити, щоб світ довкола став трішки кращим.

З'являться нові машини, рушієм яких буде електромотор і водневе паливо.

За традицією кожний, хто переживає сильне й глибоке почуття відкриває записничок і занотовує, як довго воно тривало.

Ми ще не пізнали світу, у якому живемо.

З-за дерев, які оточувли озеро проблискувало світло.

Ви скажіть своєму пану, що заплати не бажаю.

Часом здається, що життя стає легшим і простішим.

А вгорі вже блідли зорі і западала пізня осіння ніч.

То не хмара біла пташка хмарою спустилась.

Гаї шумлять я слухаю хмарки біжать милуюся.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі.

у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання.

час пробудження природи від тривалого зимового сну.

ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем.

Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде.

Сонце зайшло степові озера стали на якийсь час темно-червоними.

Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів.

На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі.

Знову осінь над гаями жовтий лист сади встеля.

Дерево міцне корінням людина трудовим горінням.

Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив ясний місяць заглянув у вікна. 

Подивилась ясно: заспівали скрипки!

Є в нашім місті вулиця: там птиці гнізда в’ють.

Так тихо, так любо: так ніжно у полі.

Карпатське сонце в небо йде повільно: світліє тиша між дерев глибока.

З-поміж клекоту звичайних гармат і мінометів виразно чувся такий знайомий Максимові зловісний гуркіт „Катюш” батарея їх стояла десь, певно, зовсім близько.

Папір високої якості виготовляють із целюлози, отриманої хімічним способом дерев’яний брус ріжуть на дрібні тріски, які занурюють у хімічний розчин і нагрівають під тиском.

По городах була теж немала клопотнеча мазалися, білилися та прибиралися, готуючись уже до зими.

Дихнула перший раз весна поплив у повітря блакиттю золотавий сонячний човен.