Українська мова. Складнопідрядне речення, його види.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила...

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу пухку ковдру.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Я сідаю на горбок, щоб ключі журавлині зустріти.

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу пухку ковдру.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

Мабуть, почну писати, коли настане слушна мить.

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Купив чи продав, аби поторгувався.

Прославився, так що на люди вийти сором.

Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей.

Не все другу знати, що на серці в себе мати.

Щоб рибу з’їсти, треба в  воду лізти.

Людина народжується, аби робити добро.

Взимку не зігрієшся, якщо літом не спітнієш.

Якби мавпи говорили  — на роботу  б теж

ходили.

Не має черепаха кулаків, так що битися

не  полізе.

Скільки людина побачить, стільки вона

й  знає.

Чим більше води п’єш, тим більше хочеться.

Міри і ступеня

Часу

Мети

Умови