Узагальнення і систематизація з теми «Складносурядне речення"

частини синтаксично рівноправні й поєдані між собою інтонаційно

частини синтаксично нерівноправні та поєднані сполучником підрядності або сполучним словом

одна частина за змістом залежить від іншої та поєднується з нею за допомогою інтонації

частини синтаксично рівноправні й поєдані між собою сполучником сурядності

Вона вже не кричить, вона гірко, нерозважно плаче.

І як же він прагнув потрапити на фабрику й побачити, що ж там усередині.

Йдучи вранці до школи, Чарлі бачив у вітринах крамничок цілі стоси величезних шоколадних плиток.

 Уже давно стояла ніч над землею, і зорі виблискували з темного неба

і сунуть хмари, нібито живі.

і рве безжалісно траву.

 й на озері латаття крутить.

пожовкле листя шарпає і рве.

коли, з того часу, відтоді, як.

і, й, та, зате.

або, чи, то...то, мов.

однак, але, проте, ніби.

  Ніч і тиша.

Польова дорога завернула до лісу і ми опинилися під темним склепінням високих дубів.

3 північного заходу вітер дмухнув але він уже не міг здолати тепла.

Чи то настане нічка темна чи то веселий день шумить.

Я волочу втомлені ноги поміж сірими меблями a за мною тихо волочиться моя згорблена тінь.

Минула буря і сонце засяяло

Чи тo мені здається чи справді свист тихшає?

Чарівне море та наймиліша серцю таки земля

Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало.

Любиш їсти калачі - не сиди на печі.

Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит - все резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо.

 У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка.

А береги Дніпрові білі, і острови на ньому оточені білими смужками, як дорогоцінні зелені камені в оправі.

Одягнувши шапку, кошовий махнув рукою і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою.

Зі мною завжди будуть мої знання, а це вище за всі клейноди світу.

Ігор на половців пішов, а Ярославна переїхала до Путивля.

Настане час і все піде в архів.

І склониться в сон голова і видиться осінь рожева.

Люблю весну та хто її не любить на цій чудесній, радісній землі.

Ще осінь у думках не стихла, не згоріла а вже сади стоять у срібному вбранні.

Лице неба стало суворим і його уста дихнули холодом.

 Кажуть, літо буде холодним і врожай не порадує нас.

Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві.

Десь коні ржуть і глухо грають сурми.

Ще над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій.

Хвилина і табун мов буря понесла.

Повітря тремтить від спеки і в срібнім мареві танцюють далекі тополі.

Ранок стрічав їх холодним дощем і плакав десь вітер в саду за кущем

кома.

тире.

крапка з комою.

не потрібно жодного розділового знаку.