Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя материнська любов.

Надворі повсюди лежала роса на жовтій осінній траві на круглій павутині попід стріхою.

Часом буває на чужині мені присняться гори сині ліси зелені ниви срібні.

Іноді все в цьому світі уявляється мені синім тополі над дорогою дощі.

Заправляють борщ по-різному але зазвичай використовують сало часник і цибулю.

Мед віск квітковий пилок, маточне молочко, бджолина отрута сприяють продовженню життя людини.

Мене спиняє біла піна гречок запашна й легка наче збита крилами бджіл.

Є й цибуля і ягоди і всяка зеленина петрушка кропива кріп.

На ще вогких пагорбах з’явилися квіти: яскраво-жовта мати-й-мачуха й волохатий сон.

І раптом усе ожило: і ліси, і ставки, і степи.

На Хортиці ветеринарам доводилось лікувати багатьох тварин: вовків, лісових котів, оленів, борсуків, зайців.

Ми любили бродити скрізь: в лісі, на полі, берегом річки чи ставка.

Калина під вікном рідної оселі тополя на околиці села лелече гніздо криничка пахощі конвалії усе це – наше дитинство.

Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.

Скрізь у саду в лісі в полі панував осінній спокій.

За хвилю усе стихає і пісні дівчат і пташині співи.

Уся земля мов килимом блакитним покрилася від фіалкового цвіту.

Петрика уважно слухали усі мама тато навіть сонний Мурчик.

У м’якому світлі ліхтаря усе змінилося будинки дерева кущі.

Кожен кущик кожна стежка усе було знайоме до болю.