Види обставин. Порівняльний зворот

Це було на острові Цейлоні де цвітуть веселкою гаї.

Читання книги це ніби розмова з найкращими людьми минулих віків.

Пахне хлібом і землею вогкий вітер-срібнокрил.

Тиша тремтить як росинка.

Шевченко як творча людина гарно писав вірші

Як гарно !!

Брат з сестрою дуже схожі.

Їли як люди а покидали як свині.

місця

часу

способу дії

причини

Дощ ллє як із відра.

Хмара як лебідь пливе над лісами.

Промені як вії сонячних очей.

Ліс зустрів мене як друга.

Цвіли під вікнами мальви.

Надвечір хмари опустились.

Весняно зітхають гаї.

Людина приходить в життя для щастя.

Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба.

Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками.

Шуміла річка, вкрита білими сережками піни.

Заходить сонце, сповіщаючи засуху і спеку.

Це місто прекрасне як усмішка долі.

Дощ ллє як з відра.

Руки зробилися як лід.

Чисті та свіжі стіни ніби випромінювали ласку.

Максим почервонів як рак.

Розглядаємо вашу відповідь як згоду.

Зі степу як із вогкої печери тягло свіжою прохолодою.

Він вискочив наче Пилип з конопель.

Він справді здригнувся немов ступив у студену воду.

Ні риба ні м'ясо а щось наче гриб.

Припадаю вустами до слова мов до стиглого грона калини.

На дощ ще і хмари не збираються, а вона вже змокла, як квочка.

Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то два дадуть.

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Клим, з бичачою шиєю, мав уже власний розум і кулаки не менші за батькові.

Стоїть степ як марево в пожарах.

На скелі сидять чорні, великі, таємні ворони і ніби чогось ждуть.

Повертаючи до молодих років, сам стаєш ніби молод­ший.

Я ходила з порожнечею в душі, але розглядала такий стан як тимчасове явище.