Види речень

Виражає відносно закінчену думку.

Має граматичну основу й другорядні члени речення.

Складається зі слів і словосполучень

Не має інтонаційної завершеності.

Ти знаєш, що ти — людина?

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді.

Освіжи небо і землю.

Як ти зжилася з тугою чаїною!

Золотожари літня ніч губила, і матіола мліла запашна.

А вже весна, і знову серця щем, і знов надія мертва ожива.

То все було в весняній круговерті, у юності щасливому гнізді.

Увечері стало хмаритися, тому смеркало швидко.

Життя гортає сторінки, не зупиняється, годинник свариться роками на стіні.

Розгулялося літо в росах, у золотих пшеничних покосах, у полинових перевеслах.

Мати жде й поглядом далеким шукає битий, посивілий шлях.

Стара черемха заздро поглядала на першу вишню, визрілу несміло.

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.

День біжить, дзвенить-сміється, усміхається!

Хто може ніч обернути на днину?

Візьми мене, природо, і до своїх причисль.

Годі бити байдики!

Концерт розпочинається

Сергій — ні риба, ні м'ясо.

Літо й досі не здається.

Сиплеться й сиплеться осіннє листя.

Сміливі завжди мають щастя.

Сусіди почали бити тривогу.

Ще сонячні промені сплять.

Краплини перші вдарили об шибку.

Моя любов чолом сягала неба.

Ночвами моря не перепливеш.

Весна — художник дуже знаменитий.

П'єм дикого ячменю буйний солод.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Люблю яскраві маки і волошки.

Кожний із нас, буває, помиляється

На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.

По хуторах і пасіках, по байраках і долинах ні на хвилину не затихав спів.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Снігопади припинилися, і над селом розпогодилося

Речення — просте, двосладне,поширене, розповідне,неускладнене, повне.

Речення —  просте, двоскладне, поширене, розповідне, ускладнене, повне.

Речення—  просте, односкладне, поширене, розповідне, ускладнене, повне.

Речення — складне.