Самостійна робота "Відокремлене означення, відокремлена прикладка"

Вони стояли мовчазні, вдивляючись у своє далеке минуле.

Незважаючи на таку рань, було зовсім тепло.

Усі, крім Миколи, вийшли на панське поле.

Всупереч непередбаченим обставинам, наша зустріч була приємною.

Роксоляна ідучи до найближчого скита милувалася красою Святої Гори.

На неї бідну невольницю святий Афон справив таке сильне враження що рішилася не покинути Христової віри ні за які скарби світу. 

Повернувшись у Стамбул вона побачила на торговиці на тім самім місці де її колись продали в гарем величезну кількість одягнених по-нашому дівчат. 

Почувши від Сулеймана що вони повертають додому заплакала від радості.

Вклонімося натрудженим рукам селянки втомленим жилавим.

Їх красу забрала земля випивши молодість і силу.

Гладячи достигле колосся пшениці перебираючи пальцями сині волошки трудівниця вбирає в душу золото сонця і щедрість землі.

Проста селянка одна з мільйонів вона своїми руками піднімала Україну зі всіляких бід.

Головні члени речення

Другорядні члени речення

Зачаровані подорожні сиділи навколо й мовчали. 

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

А оно старе Монастирище колись невеличке козацьке село.

В далині осяяній срібним промінням стояли лани золотого жита й пшениці.

В небі чистім і прозорім сонце сяє.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Стоять налиті сонцем дні.

А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.

І він устав на горах перед нами наш Київ виборений болем.

Іду я степів перехожий радію од щастя землі.

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

І він іде високий посивілий на схід на захід поле огляда.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесні.

Мої дні течуть тепер серед степу долини налитої зеленим хлібом.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю й дивлюся.

Слова як гроші, їх не можна друкувати в надмірній кількості: виникає інфляція.

Не стрічайтесь із тими, кого ви любили, хто лишився як спомин про юні літа.

Українці так довго історично шукали те, що їх об’єднає, надасть їм наснаги як нації, що на якомусь етапі збились з етапу і заблукали.

Звичайно, мати як стара людина не розбирає, що в часи новітні не можна звичаїв старих держати.

Враховуючи досвід, кожен із нас більше не помилятиметься.

Книжка справила сильне враження, відтворюючи минулі події.

Гостро відчуваючи чужий біль, людина здатна на милосердя.

Його охопила радість, милуючись мальовничими краєвидами.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Мандруючи країною, друзі вивчали традиції народу.

Добре знаючи рідне місто, я не перестаю ним захоплюватися.

Згадуючи море, у моїй уяві постають літні вечори.

Пишучи твір, завжди обмірковуй хід своїх думок.

Сад, нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав.

Мої ровесники вивчають сучасну поезію, читаючи молодих авторів.

Наша сім’я ознайомлюється з новинками мистецтва, передплачуючи журнали.

Батьки привчають дитину до літератури, читаючи їй змалку цікаві книжки.

Знаючи історію свого народу, розумієш її велич і трагедію.

Перевірячи пошту, мою увагу привернув лист із редакції.