Відокремлені члени речення

Всі зійшлися: і хлопці, і дівчата - під крилом голубим тишини.

Весняне сонце заливало золотом ліс та садки.

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.

Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша.

Іван стояв заквітчаний, як гільце на Купала.

Якась маленька дівчинка, у сірій старенькій одежі й у великих чоботях,спинилася над струмком.

Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям, запрягтися до щоденної важкої праці

 Лише один Павло Степанович, дійсний джентльмен, поздоровкався й урочисто поправив пенсне.

крім, окрім, навіть, опріч, всупереч

замість, зокрема, за винятком, особливо

на відміну від, за винятком, на жаль, не рахуючи, як

включаючи, починаючи з, крім, якщо, поряд з

Замість тополь край шляху виросли металеві щогли, вищі за всяку тополю.

Багатьох дослідників цікавило господарство Каменської Січі, особливо металургійний комплекс.

Всупереч долі, ми намагалися перемогти.

Крім чорних і червоних ниток були голубі, зелені й жовті.

Орися якийсь час дивилася вслід йому, вражена й збентежена.

За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив.

У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої

 ростуть три могутні дуби.

Він застав у хаті Софію, першу сестру Мотрину, ще не стару, балакучу жінку.

Так вони співали йдучи через дикі пустині.

Важко кидати землю не залишивши на ній доброго сліду.

Щоб досягнути успіху треба працювати не покладаючи рук.

Лист кленовий сяйнувши багряно-синіми прожилками упав на землю.

Враховуючи досвід, кожен із нас більше не помилятиметься.

Книжка справила сильне враження, відтворюючи минулі події.

Гостро відчуваючи чужий біль, людина здатна на милосердя.

Його охопила радість, милуючись мальовничими краєвидами.

На Близькому Сход і важливу роль в житті людей відігравала глина.

Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім.

Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова.

Десь за річкою ревів болотяний бугай.

На землю зорану плугами спада рожево-жовтий цвіт.

Озвучене піснями бринить моє перо.

Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.

До колосків налитих туго летить моя прихилена душа.

А як співали ми рідні, наче браття, натруджені за день, зібравшись при вогні!

Я як співали ми, рідні наче браття, натруджені за день, зібравшись при вогні!

Я як співали ми, рідні, наче браття, натруджені за день, зібравшись при вогні!

Я як співали ми, рідні наче браття, натруджені за день зібравшись при вогні!

Біля багаття обнявшись сиділи друзі.

Гай лежав розпластавшись.

Не змокнувши риби не впіймаєш.

Іван не вгаваючи розповідав про побачене.

Є найзначущіша дума на світі – дума про хліб.

Стоять велично мінарети – розбиті келихи богів.

Я палко мрію до самого рання, щоб Бог зіслав мені найбільший дар – гарячу смерть – не зимне умирання.

А цей русявенький хлопчина – моя по батькові рідня.