Відокремлені члени речення

виділяються за змістом та інтонаційно; 

указують на того, до кого звернено мовлення;  

передають ставлення мовця до висловленого; 

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

Відокремлена прикладка;                   

відокремлене означення;

обставина;                    

відокремлений уточнюючий додаток.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.       

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. 

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

підмет, присудок, обставина;                

додаток, означення, обставина;

підмет, присудок, означення;                

підмет, додаток, обставина.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.       

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

А он старе Монастирище, колись козацькеє село. 

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.   

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.