Відокремлені члени речення

До кімнати зайшов мокрий як хлющ Петро.

Налите зеленим хлібом поле зачарувало юнака.

Цвіте задивлена у свободу земля.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою

(М.Коцюбинський).

Досвітні огні,переможні,урочі,прорізали темряву ночі...

Переповнений любов'ю,я одкрив кохання книгу.

Звичайна хмара сіра і осіння пропише раптом барви золоті.

У мене здавна була заповітна мрія-побачити море.

Активний волонтер Сергій Притула не словом а ділом підтримує українських воїнів.

Леся Українка відома як поетеса.

Улюблений напій моєї подруги какао з корицею.

Мені ніхто не сниться окрім мами.

Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних чистих берегах(Є.Гуцало).

Куди ж душа між буднями кочує марнуючи відпущений їй час?(О.Пахльовська)

Годі вже сидіти склавши руки.

І я заплакавши назад поїхав знову на чужину (Т.Шевченко)

Знайомлячись із документами, мене непокоїли деякі питання.

Обстеживши пацієнта,у лікаря виникли деякі сумніви.

Повернувшись із театру, Марійка захоплено ділилася враженнями.

Прочитавши листа від онуки, гарні сподівання тішили бабусю.

Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, сповнена надією хлібороба.

Та й заплакав сіромаха,на кий похилившись.

Журавлі радісно курликали,несучи на крилах весну.

І йдуть собі долиною,співаючи Марусину пісню.

Дзвінкий гук ударився об близьку гору,вкриту лісом і розсипався довкола.

Співають ідучи дівчата( Т.Шевченко).

Ось видніє стіжок сіна,залишений лісником для диких тварин.

Прикрашена рушниками хата спокійна й затишна.

Оторочена інеєм хвоя нагадує хризантему.

Зворушений розчулений повертаюся із села додому.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Було видно ліси й розкидані попід горами села.

Майдани,парки,вулиці,мости,напнуті над трамваями дроти,розсипані у просторі вогні усе немовби в дивнім сні.

Майдани,парки,вулиці,мости,напнуті над трамваями,дроти, розсипані у просторі вогні- усе немовби в дивнім сні.

Майдани,парки,вулиці,мости,напнуті над трамваями дроти,розсипані у просторі,вогні-усе немовби в дивнім сні.

Майдани,парки,вулиці,мости,напнуті над трамваями дроти,розсипані у просторі вогні- усе немовби в дивнім сні.

Ці звуки можуть линути довго ласкаючи слух чарівною мелодією.

Причаївшись у малині малий слухав наростаючий шум вітру.

Вода розірвала каміння і щосили мчала вниз спадаючи грізними потоками.

Усякому своя доля один працює не покладаючи рук а другий його працю без клопоту поїдає.

Тихий сон стуляє вії,розігнавши давні мрії...

Кризи,на відміну від ям,глибокими не бувають.

Славко сидів,підперши обличчя кулаками.

Над лісом загорілася блискавка,дивно ламаючись через усе небо.

Жайворонки затихаючи сідають на землю.

Засипаючи ще чув як дрібно в шибку стукав дощ.

Старі верби стоять похнюпившись.

Усяка пташечка радіючи співала.