Відокремлені члени речення

розширюють зміст речення

звужують зміст речення

уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення

конкретизують зміст сказаного

підмет, присудок, обставина

додаток, означення, обставина

підмет, присудок, означення

підмет, додаток, обставина

Відокремлене означення

відокремлена уточнююча обставина

відокремлений додаток

відокремлена прикладка

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.  

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.  

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.  

А пісня, наростаючи, пливла над берегом

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.  

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, щодень божий умивали.

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.

Голубу сорочку в перехваті підперезано материним поясом з китицями.  

Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні.  

І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.

Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.

І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.  

Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір.  

І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.  

Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.  

І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.  

Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні.  

І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.  

І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.  

Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір.

Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні.  

Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.

І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.  

І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.  

обставину

додаток

прикладку

підмет