Вставні слова та звертання

 вставне слово

однорідні члени речення

  звертання

  узагальнювальне слово

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші ха¬ти і просторий світ (Я. Колас).

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не по¬ранив (П. Тичина).

Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.

Ви, звичайно, знаєте мою сестру (Ю. Збанацький)

Отже, що тут багато говорити й сперечатися (М. Грушевський)

Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна (Л. Забашта)

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т. Шевченко)

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко)

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко)

звертань

головних членів речення

дужками або тире

вставних слів

простими

  складними

ускладненими

ніяк

окличними

неокличними

 риторичними

абсурдними

 дозвольте

прошу вас

здається

 будь ласка

 дивна річ

як мені здається

 як відомо

 очевидно