Відокремлені члени речення

відокремленим додатком 

відокремленим означенням 

відокремленою прикладкою 

відокремленою обставиною

Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла. 

Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому. 

Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене випещене ледаче й капосне хлоп’я.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села. 

У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу перед дідом.

По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу. 

Стоять налиті сонцем дні.

Микола замість панського лану вийшов на своє поле. 

Олена Богданівна як любляча вірна дружина не кидала свого чоловіка. 

Він син корсунського посадника знатний вельможа і посол приїхав у Київ до князя Святослава.

Може таким і був колись Київ столиця варварського народу що досі загрожує Цар-городу з північного побережжя Чорного моря.

На підставі нескладного життєвого досвіду він розумів що суперечка з жінкою ні до чого крім зайвого галасу й неприємностей не призводить.

Вас одразу можна впізнати навіть не бувши ворожкою. 

Лиш добро роби не думаючи. 

Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося чимале

селище.

В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани

золотого жита та пшениці.

Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий. 

Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу. 

На світі усе знайдеш, крім рідної матері. 

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. 

Незважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень. 

Там, замість життя, в теплеє літечко терен зацвів.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

На пагорбі оточеному глибоким ровом плавав дерев’яний замок. 

Я мала тоді стрічався зі скарбами людського духу та гріх було б гудити ті часи вони були по-своєму прекрасні

Осінніми вечорами вона рано світила світло чепурилась немов у свято і сидячи у свіїй охайній хатинці часто поглядала на двері тривожно прислухаючись до гавкання собак і хвилювалась немов на щось чекала

Вона поклала букетик у якому були різні польові квіти крім васильків. 

Пряме дерево і вмирає стоячи. 

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі. 

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів. 

Часом удень покинувши роботу, вона висовувалася з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття, розгортала вишивані рушники і переводила задуманий погляд на дочку.

Відтак поправляла на ній намисто обсмикувала сорочку, укладала складки спідниці і жалібно похитувала головою, змигнувши крадькома сльози.

Ми знали, що нам доведеться працювати не покладаючи рук. 

Ось уже з’явились мандрівні сліпці збираючи спільну милостиню. 

Головні члени речення

Додатки та обставини

Означення та додатки

Другорядні члени речення