С.Р. Відокремлені члени речення (повт. в 9 класі)

Пообідавши не шукай ложки.

Щедрий даючи багатіє.

До істини йдемо сумніваючись.

Кваплячись не роби необачних вчинків.

Карпо позичаючи в Сірка очей мовчки виринув із-за рогу хати.

Від язикатого тікай позичивши ще пару ніг.

Старого слухай нашорошивши вуха.

Не суди іншого у його шкурі не побувавши.

Не маю іншого тепла окрім тепла отчого краю.

Не маю іншого тепла в моїм просторім новім домі.

Не маю іншого тепла що зберігає взимку життя.

Не маю іншого тепла і щастя іншого не маю.

Серце на хвилинку опинилось в батьківській оселі.

Ми ще довго до пізньої доби вели бесіду.

Я зриваю полин у зеленій широкій долині.

Тільки пізньої ночі польова квітка утратила свої барви.

Чимось заклопотані чайки носилися низько над землею.

Чи не сліпить грозою ткана ніч?

Покинута людьми за довгі дні дорога помирає в бур'яні.

Прикрашене вишневим цвітом сільце мало лише дві вулиці.

Дорогою старі гайдамаки співаючи ідуть.

Дівчата розходяться співаючи.

Із-за дерев співаючи з'явилася струнка жіноча постать.

А це ж так недавно я співаючи ходив лугом.

Човна прибило до якогось півострова порослого очеретом.

Закоханий я зупинився посеред біло-рожево-блакитного дня.

Закоханий хлопець зупинився посеред біло-рожево-блакитного дня.

В Олександра Решетняка багаторазового чемпіона України є мрія створити в Черкасах академію карате.

 В Олександра Решетняка, багаторазового чемпіона України, є мрія створити в Черкасах академію карате.

Човна прибило, до якогось півострова, порослого очеретом.

Закоханий, я зупинився посеред біло-рожево-блакитного дня.

Закоханий, хлопець зупинився посеред біло-рожево-блакитного дня.

Вирушивши в похід, ми побачили усміхнене сонце.

Вирушивши в похід, нам усміхалося сонце.

Вирушивши в похід, ми усміхнулися сонцю.

І король окрилений високими почуттями відправив у землю Руську своїх посланців.

Коли її чоловік помер а син був ще малий Анна усвідомлюючи всю відповідальність стала на чолі французької держави.

Згідно зі свідченнямит зарубіжних істориків першого разу Ярослав відмовив французькому правителеві.

До Генріха Першого короля Франції через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду й розум доньки київського князя Ярослава Мудрого Анни.

І король окрилений високими почуттями відправив у землю Руську своїх посланців.

 Коли її чоловік помер а син був ще малий Анна усвідомлюючи всю відповідальність стала на чолі французької держави.

 Згідно зі свідченнямит зарубіжних істориків першого разу Ярослав відмовив французькому правителеві.

До Генріха Першого короля Франції через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду й розум доньки київського князя Ярослава Мудрого Анни.

До Генріха Першого, короля Франції, через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду й розум доньки київського князя Ярослава Мудрого Анни.

До Генріха, Першого короля Франції через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду й розум доньки київського князя Ярослава Мудрого - Анни.

До Генріха Першого, короля Франції, через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду й розум доньки київського князя Ярослава Мудрого - Анни.

До Генріха Першого, короля Франції, через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду й розум доньки київського князя - Ярослава Мудрого - Анни.