Відокремлені члени речення. Узагальнення матеріалу

Відокремлена прикладка

Відокремлене означення

Відокремлений додаток

Відокремлена обставина

А пісня наростаючи пливла над берегом. 

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

Дівчата зачіпали Миколу жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

І Оксану мою зорю мою добру долю що день божий умивали.

Виснажені атаками й великими втратами німці не витримали грізного натиску полку.    

Над берегом послався невеликий густо засвічений білою ромашкою луг.  

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.    

В імлистій далині осяяній срібним промінням місячним стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

А он старе Монастирище колись козацькеє село. 

3а Джериною хатою під старою грушею спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту.

Окрім Добрині було поранено ще кілька чоловік.

Машини майже всюди стояли вже готові грубо збиті з сірого дерева позверчувані і позбивані кісками.

А далі од берега, коло самих хат, ростуть дикі груші, та яблуні.

І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

Наближається повний спеки й світла південь.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Хтось оповитий в туман заховався за сиві каштани

Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон,

Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

1

2

3

4

Самсон заступник твій надія та єдина відкрив чужинці свою міць таємно.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Віолончельний ялини шум пісню душі моєї хотіли вітри підняти на глум.

Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.

У мене жодних претензій нема до Долі моєї обраниці.

Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Не оравши й не сіявши не будеш хліба їсти.

Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись.

Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі

Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним, жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.