відокремлені додатки і обставини

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п'ю.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.  

Ніч була темна, але тиха.

Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!

Край шляху, у долинці, догорає вогнище.

А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.

За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.

Із вирію летять курличучи ключі.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою своєю окрасою.    

Собака теж зробився веселий і покрутившись знехотя потюпав геть.

Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли

Ні півслова все мовчить і насупившись сидить.

Артем здебільшого говорить не поспішаючи.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке по­лум'я хмар.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Густі лози високі комиші укривши долину чорніють таємничо повиті сріблястим туманом.

Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.  

При самій дорозі помітивши старезну грушу всю вкриту сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав спинитись.

Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.

Не можна було пройти мимо не замилувавшись заворожливим фонтаном серед ставу.

Через мости везли важкі гармати вузьким понтонам ріжучи борти.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать.

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.

Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви.

Жінка йде вздовж берега поволі і трохи зігнувшись.

Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плав­но розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плав­но розрізаючи крильми повітря, й, вистежуючи свою здобич.

Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плав­но розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

Степ, струснувши з себе росу, та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та, зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним, жовто-зеленим кольором.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.

Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

3 півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.

Виконавши вправу, повторіть матеріал про однорідні члени ре­чення.

Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.

Провівши глибокий аналіз, визначено стратегію розвитку інституту.

Незважаючи на пізню годину, брат продовжував працювати.

Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним олівцем.