Відокремлені означення

Я цілком задоволений життям

Земля заметена сліпучо-білим снігом

Це слово сказане до речі.

Мріє річка повита туманом.

І вітер наді мною в сурми грав, здіймаючи вали дев'ятибальні (Д.Луценко)

Люблю я ключі журавлині, копитами вибитий шлях (В.Сосюра)

Душа мого народу - рушники, барвінками і мальвами зігріті.(Н.Баклай)

Забуду сумний сон діброви, забуду ясний час розмови (М.Філянський)

Мокрий, зарошений він занепокоєно пішов до верби (М.Стельмах)

Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку (Д.Кремінь)

На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур'ян (Панас Мирний)

Зненацька суцільну темряву розітнуло яскраве світло (Л.Воронина)

Паляниця свіжа й духмяна лежала на столі й дражнила дітей.

Був ранок теплий і свіжий після неймовірно тривожної ночі.

Іде гроза дзвінка і кучерява садам зомлілі руки цілувать.

Зимовий день морозний та сонячний поступався сірому й непривітному вечору

Ніч ...пропливала над Асканією.

.... над Асканією пропливала ніч.

... ніч пропливала над Асканією.

Над Асканією пропливала ніч ...

У парку прогулювалися відпочивальники з парасолями від сонця у капелюхах та з пляшками води.

Ми отримали нелегке завдання створити сайт ліцею.

У білій сукні з невеличким букетом у руці Соня була схожа на наречену.

Із сміливим поглядом рішучим голосом вона абсолютно не була схожа на свою матір.

А 1

Б 2

В 3

Г 4

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Людська душа, щаслива і спокійна, часто буває німа.

Роз'ятрений нудьгою,плентався я берегом незнайомої річки.

В імлистій далені лежали осінні лани - мовчазні й порожні.

Підхоплений силою вогню попілець, піднімався догори та розлітався навколо.

Чи не сліпить, грозою ткана ніч?

Такі сади, шумливі і духмяні холодна осінь роздягла.

Гіллястого, зеленого, старого, знайшов я дуба в лісі цьому.

Наліг туман на воду й береги густий і непрозорий.

Троянди, які подарував однокласник, довго не в'яли.

Рана, яку нанесли необдуманим словом, довго не заживає.

Бійці, що скинули із себе плащ-палатки, накрили ними міномети.

Стадо зубрів, що були налякані голосами людей, продиралося крізь хащі.

Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.

І місяць травень буде гомоніти рудим джмелем наляканим грозою.

Утомлена й знесилена вона зупинила коня й кинула йому сіна.

Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.