відокремлені означення і прикладки

Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

  На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

 Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

  Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок. 

 Із себе краплі місяць отряс, добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою.

Наближається повний спеки й світла південь.

Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

Перед тобою світ — великий том розкритий.

Співають солов'ї — співці весни й любові.

Життя — спокута не своїх гріхів.

Я маю спокій — істинного друга.

Одна в поета правда — чистота.

Дивлячись на людей, усміхався і мій, батько, великий добрий чоловік.

Дивлячись на людей, усміхався і мій батько: великий ,добрий, чоловік.

Дивлячись на людей, усміхався і ,мій батько, великий добрий чоловік.

Дивлячись на людей, усміхався і мій батько великий, добрий чоловік.

Дивлячись на людей, усміхався і мій батько - великий, добрий чоловік.

глядачі

вони

футболісти

тренери

Наближається повний спеки й світла південь

Мені наснилася криниця водою сповнена до краю.

Сплетений з мрій човен тихо пливе.

Наступним об′єктом полювання стали породисті сусідські голуби.

Мій сусід, на прізвище Григорій Шиян, вирішив помандрувати в нові світи.

Він, родом із Галичини не розумів, говірку Слобожанщини.

Великий диригент - час, перегортає ноти на пюпітрі.

Згадаймо гордість нашої культури: театр корифеїв.

Оточені палубною дітворою ми да­ємо вільно себе розглядати.

Здивований він перечекав, не рухаю­чись з місця.

Перемішаний з дощем сніг усе сипав­ся й сипався із сірого неба.

Зволожена нічною прохолодою пах­ла травами наддніпрянська земля.

1,2

1,4

3,4

2,3

Віолончельний ялини шум хотіли вітри підняти на глум.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Син білявого дня і чорнявої ночі вечір підійшов до порога.

За Дніпром, повиті сизою ранковою димкою, мріли розлогі українські степи.

   Вірний син поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій.

Село, зачароване, мрійливе, хороше синіє розкиданими хатами.

    Місяць, закоханий в ніч чарівну, сяє і світись.

виграє

гроза загримотіла

срібний та рясний

віщує