Відокремлені означення і прикладки

Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок. 

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.   

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

передають ставлення мовця до ним висловлюваного;

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання;

виділяються за змістом та інтонацією

передають додаткову інформацію

не бувають членами речення

глядачі

вони

футболісти

тренери

Наближається повний спеки й світла південь

Мені наснилася криниця водою сповнена до краю.

Сплетений з мрій човен тихо пливе.

Наступним об′єктом полювання стали породисті сусідські голуби.

Мій сусід, на прізвище Григорій Шиян, вирішив помандрувати в нові світи.

Він, родом із Галичини не розумів, говірку Слобожанщини.

Великий диригент - час, перегортає ноти на пюпітрі.

Згадаймо гордість нашої культури: театр корифеїв.

Оточені палубною дітворою ми да­ємо вільно себе розглядати.

Здивований він перечекав, не рухаю­чись з місця.

Перемішаний з дощем сніг усе сипав­ся й сипався із сірого неба.

Зволожена нічною прохолодою пах­ла травами наддніпрянська земля.

1,2

1,4

3,4

2,3

Людина приховує сльозу і маскує її.

Усмішка часто маскує сльозу, людиною приховану.

Людина замасковує усмішку сльозою

Усмішка часто маскує сльозу, яку людина приховує.

Віолончельний ялини шум хотіли вітри підняти на глум.

Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.

До Олесі підійшов один з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.

Син білявого дня і чорнявої ночі вечір підійшов до порога.

За Дніпром, повиті сизою ранковою димкою, мріли розлогі українські степи.

   Вірний син поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій.

Село, зачароване, мрійливе, хороше синіє розкиданими хатами.

    Місяць, закоханий в ніч чарівну, сяє і світись.