Відокремлені прикладки.

Прикладка - це особливий вид означення

При відокремленій прикладці ставиться кома або тире

Прикладка виражається прислівником

Прикладка буває поширеною і непоширеною

Тут, на терені теперішнього Ботанічного саду був «Красний двір»  літня резиденція київського князя.

За шофера ми поставили тракториста Серьогу на прізвище Півень. 

 Ви забуваєте другу любов поетів наприклад любов Данте до Беатріче а я власне таку мала на думці.

Ягід навколо особливо дикої малини була сила-силенна. 

Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням...

Франко як учений, етнограф і фольклорист усе життя цікавився народною творчістю

Кривинський  як посередник вийшов наперед громади...

У горах Брянський як командир зустрівся з новими труднощами.

підмет, присудок, обставина; 

додаток, означення, обставина;

підмет, присудок, означення; 

підмет, додаток, обставина.

виділяються за змістом та інтонаційно; 

указують на того, до кого звернено мовлення; 

передають ставлення мовця до висловленого; 

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.  

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.   

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Тоді весна, ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

 Тоді весна ще тільки натякала, про себе висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

 Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед своїх зухвалих розвідників — гомінливі ручаї.

 Тоді весна ще тільки натякала про себе, висилаючи вперед, своїх зухвалих розвідників, гомінливі ручаї.

Прикладка - це особливий вид означення

При відокремленій прикладці ставиться кома або тире

Прикладка виражається прислівником

Прикладка буває поширеною і непоширеною

Прихильник українського фольклору, Олег Скрипка щороку організовує етнофестиваль «Країна мрій».

 Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. 

 Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі.

Тимчасом надійшов голова привітний червонощокий чоловік.

Людина високогуманна Сошенко з піклуванням ставився до Шевченка.

Нехай мене Кармелюка в світі споминають.

Тут десь проходив філософ Сковорода Григорій Савич.

Книги — морська глибина.

Всесвіт цей — акваріум планет.

Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Виє вовк — ночей моїх соліст.

Сумління — річ тендітна і марка.

А означення

Б додатка

В обстивини

Г підмета та присудка

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

відноситься до одного з однорідних членів.

відноситься до особового займенника.

має обставинний відтінок і стоїть перед пояснювальним іменником.

має значення причини і приєднується за допомогою сполучника ЯК

місто/герой, учитель/фізик, дівчина/красуня

Сапун/гора, красуня/дівчина, місто Харків

Київ/столиця, сон/трава, дерево/вишня

жаднюга вовк, злодюжка /кіт, гори /Карпати