Визначення походження дітей

До органу опіки та піклування.

До суду.

До державного органу реєстрації актів цивільного стану.

До місцевої державної адміністрації.

за заявою матері та батька дитини;

за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;

за рішенням суду.

Всі вищеозначені визначення походження дитини від батька передбачені законом.

орган опіки та піклування за місцем проживання неповнолітнього;

батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього;

навчальний заклад, якщо неповнолітній є школярем або студентом;

підприємство, установу, організацію, якщо неповнолітній працює.

Так, ця заява подається тільки особисто чоловіком.

Так, ця заява подається особисто спільно чоловіком та жінкою.

 Ця заява може бути подана через представника або надіслана поштою за умови її нотаріального засвідчення.

Ця заява може бути надіслана поштою за умови її нотаріального засвідчення.

 Заява повинна бути подана обов’язково.

Батьківство може бути визнане без заяви органом опіки та піклування.

Батьківство може бути визнане за рішенням суду.

 Батьківство може бути визнане за заявою матері, якщо воно засвідчене нотаріально.

Ні, дитина такого позову не має права подати.

Так, якщо дитина досягла віку 14 років.

Так, якщо дитина досягла повноліття.

Так, якщо дитина досягла віку 21 року.

за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою;

за прізвищем, ім’ям та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою;

за прізвищем, визначеним органом опіки та піклування, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за вка- зівкою матері;

за прізвищем, ім’ям та по батькові, що визначаються органом опіки та піклування.

в шість місяців;

в один рік;

в три роки;

не застосовується позовна давність.

 в шість місяців;

в один рік;

в два роки;

в три роки.