Вставні слова, словосполучення

виражають ставлення мовця до висловленої ним думки

 указають на джерело повідомлення

указують на зв'язок із попереднім або наступним висловленням

 називають того, до кого звертаються

У кімнаті здається нікого не було.

Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

 Я на жаль ніколи не був у тайзі.

На жаль ми так  і не вибралися на море.

 З берега видно далеко.

 Весна здається мені найкращою порою року.

Серед українців здавна цінуються доброта і гостинність.

 На щастя дощу сьогодні не було

1

2

3

4

Чужа душа то кажуть темний ліс.

На диво птахи ще не відлітали у вирій.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Отже у червні починаються канікули!

Мабуть, можливо, може

 Наприклад, по-перше, по-друге, між іншим

 На біду, на жаль, на зло

Значить, отже, взагалі

Подарували квіти на щастя.

 Будь ласка сідайте на вільний стілець.

 Кажуть Сергійко купив цікаву книжку.

 На жаль зустріч скасували.

отже

мабуть

а втім

навіть

Навчи мене своєї пісні — радості своєї туги — вірності навчи.

 Ось воно його довгождане щастя.

Звичайно часом там і жарт бринить солоний і сміх що котиться аж за далекі гони.

Як не було талану не буде й долі.

А то, бачте, я сам натягнув на кота заячу шкуру й посадив біля телеграфного стовпа, на дорозі, де мав іти той бідолаха-бухгалтер.

На жаль, реальне життя знекровлює найчистіші мрії.

На його щастя розмову, проваджену до його приходу, як видно, не було закінчено, а цікава, мабуть, була.

 Може, й ти, мій сонний люде, знайдеш сну кінець.

 з підвищеною інтонацією

 прискорено

зниженим тоном

виділяються паузами

Вставні слова й словосполучення виділяються комами

 Вставні слова й словосполучення беруться в лапки

 Вставні слова й словосполучення не є членами речення

 Вставні слова й словосполучення беруться в дужки

Мабуть, я завтра не прийду до школи.

Можливо, мені подарують телефон.

На жаль, я не встиг подати роботу на конкурс.

Безперечно, змагання відбудуться наступного тижня

А завтра у мене, знаєш, важливі справи в місті.

Ніжність, наприклад, описати математично не можна.

Як на лихо, потяга на станції вже не було.

Кімната, за його свідченням, була просторою й світлою.

На диво, уже кілька ранків безвітря, мо спокійне й лагідне.

Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи.

І найвища, по-моєму, краса — це краса вірності.

Ці поеми, мабуть, помилково адресовані читачам молодшого віку.

Наш тренер… Дніпро перепливти.

… весна вже настала?

Кожен … мріяти про велике.

 Україна … знову перемогти.

 Мова, без сумніву, є способом мислення

Словом були, ми схвильовані. 

Кажуть болі, минають із часом

Може, верну знову моє тихе слово?