Вступ. Пряма і непряма мова

Максим думав про скриню Пандори: вся справа в тому, в чиїх руках буде ключ від скрині.

Сотники знали, що коли Наливайко починає про гречану кашу й овес, то щось має бути: або ж похід, або ж бій.

Чути було, як у вікна б'є дрібний осінній дощик і як Іван Іванович щось розповідає синові.

Очевидно, неспроста кажуть: "Заговори, щоб я тебе побачив".

Чекаю дня, щоб сказати строфі, що вана досконала.

Чекаю дня, коли нарешті скажу собі про досконалість строфи.

Чекаю дня, коли скажу собі, що ця строфа досконала.

Дочекавшись дня, назву строфу досконалою.

Запальна людина робить дурниці, розважлива - зносить усе знаходимо у Святому Письмі.

Мало хто служить народові мовиться у сентенції Івана Огієнка і в цьому наша трагедія.

Рабство - річ ганебна пише Шиллер але рабська психологія в свободі - гідна зневаги.

А мати кличе нас Дивіться каже діти, он воду із Дніпра веселка позича.

Хто не знає чудову українську пісню "Тече річка невеличка з вишневого саду"!

Чекаю дня, коли собі скажу: "Оця строфа, нарешті, досконала".

Проціджене крізь зуби, силуване "спасибі" не започаткує чемного спілкування.

І.Франко відзначає, що в очах кожного каменяра "горить любові жар".

Діалог - це дослівний уривок із чийогось мовлення.

Речення з непрямою мовою - це складне речення.

Чужа мова, що передається у формі діалогу, завжди супроводжується словами автора.

При заміні прямої мови непрямою, пряма мова стає головним реченням.

"Де ж він, де?" - гукнув Бертольдо, -"що ж він криється між вами.

"Куди їдете?" - "До Києва". - "А мене підкинете?" - "Сідайте!"

"Чи бачили таке! - сказав батько і, помовчавши, додав: - Готовий хлібороб, одним словом".

"А це ти Максиме?" - зрадів Карпо. - "Заходь, заходь!"

Степан радісно вигукнув: весна

"Я із самого дитинства знала, що хочу присвятити життя музиці",- каже вона

"Я піду посплю, а о другій годині ночі зміню тебе", : мовив надвечір Митько

"Якби не мамина пісня" - сказав якось древній історик:, "яким убогим було б наше життя".

непрямою мовою

прямою мовою

словами автора

складним реченням

двокрапка

тире

крапка з комою

кома і тире

І каже світ: Ти крихта у мені

Як давній надтріснутий дзвін: Бвтурин, Батурин, Батурин! - лунає мені навздогін.

Хто ви, мої прапрадіди? - питаю.

Великдень нас до церкви кличе, у храми світлі і величні.

"Це моя наречена. Погуляєте взимку на нашому весіллі, якщо будемо живі та здорові", - усміхнувся до них Сагайдачний.

"Ні, не треба, мій таточку, не треба, Ярино", - Степан каже, - "Я загинув, навіки загинув"

А голос твій бринить, співа з журбою: "Я тут, я завжди тут, я все з тобою"

"Їдьте та спочиньте. Завтра я навідаюсь до вас", - сказав лікар , прощаючись.

- Мені в такому помешканні можна рости тільки вгору, аж ніяк не вшир! - жартував господар.

Сахно запитав, як здоров'я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок.

"Немає в світі нічого сильнішого за людину", - тихо говорить він Івану Івановичу, гріючись біля вогню.

Не знаю чому, але саме ця пісенька розбудила в мені якусь безпричинну, але не зрозумілу тривогу