ЗНО (мова) - тест 7

Синоніми записано в рядку

За алфавітом записано всі слова рядка

Спільнокореневим до слова текти є

Лексичну помилку допущено в рядку

Не змінюються за відмінками обидва слова рядка

Граматичну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

У цьому тексті диск (речення 5) є синонімом до слова

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

З дефісом треба писати всі виділені слова в тексті, ОКРІМ

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні 

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) По/старому будинку бігають сонячні зайчики. (2) Хоча будівля й давня, проте грайливі плями додають їй бадьорості й, навіть, свіжості. (3) Море зовсім близько, воно виграє сріблястими хвилями й, по/моєму, ніколи не вгамується. (4) Але це тільки ілюзія: по/перше, срібло зникає, як тільки сонце ховається за хмари, по/друге, ця гігантська водойма теж мусить хоч іноді відпочивати. (5) Ще мить — і сяйливий диск пірне за небокрай, а сонячні зайчики розтануть у пітьмі.

У прямому значенні вжито слово (речення 5)

Спрощення приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка

Знак м’якшення треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

Апостроф треба писати в усіх словах рядка

Подвоєні літери треба писати в усіх словах рядка

Букву и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

У наведених фразеологізмах карти в ..., розв’язати ..., ... сверблять на місці пропусків має бути слово

Спільнокореневим до слова міняти є

Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка

Прочитайте речення. Найбільш ... вчені мали ... здібності саме до точних наук, і саме навчання ... розвиває логічне мис­лення. Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Прочитайте речення. Зранку ми гуляли (1)К/київськими вулицями, щоправда, нашвидкуруч оглянули (2)В/володимирський (3)С/собор і (4)

Б/ботанічний (5)С/сад імені Фоміна. Велику літеру треба писати в словах, позначених цифрами

Редагування потребує словосполучення

Помилку допущено у творенні форми наказового способу дієслова в рядку

Прочитайте речення. Леся Українка розуміла (1 )що попередні поети (2) співали відповідно до вимог своєї доби (3) тому вона має не повторювати їх (4) а співати власним голосом (5) як того вимагає її час. НЕ ТРЕБА ставити кому замість цифри 

Доберіть до слів синоніми.                

Слово                 Синонім     

1 копіткий       А незграбний      

2 химерний      Б ретельний        

3 опасистий      В субтильний          

4 вайлуватий   Г незвичний       

                              Д огрядний

Установіть відповідність між відокремленим членом речення та його прикладом.

Відокремлений член речення                    

1 додаток      2 обставина     3 означення        4 прикладка     

Приклад

А Бережіть честь народу — найкоштовнішу перлину.  

Б А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези.  

В Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно! 

Г Часом близько, під самим муром, ревуть і трублять автомобілі.

Д Удалині сивою смугою бовваніє ліс, оповитий морозяним серпанком.

Установіть відповідність між видом складного речення та прикладом.

Вид речення                    

1 складносурядне          

2 складнопідрядне       

3 безсполучникове       

4 складне з різними видами зв’язку                

Приклад

А Серед розмов оберігайте жінку: вона вразлива на любов і на гірку сльозинку.

Б У світі злому, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю печаль?

В З усіх казок прийшов бузок, росу із кучерів струснув, ліг поруч з нами і заснув.

Г Там, за порогами, де землі розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі.

Д А в мене й досі при згадці про хлопчика та його стареньку бабцю пробігають по тілу мурашки і стає страшно-страшно.

Визначте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово). Слова (1)поета (2)переконливі, якщо емоції, (3)які вони викликають, (4)довго не покидають нас.

1            А підмет

2            Б додаток

3            В присудок

4            Г означення

Д обставина

Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). (1)Уся ця смуга берега, (2)прикрита (3)від північних і східних вітрів пасмом гір, (4)обмиваєть­ся голубим морем.

1            А займенник  

2            Б прийменник  

3            В особове дієслово  

4            Г безособове дієслово 

Д дієприкметник 

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

За твердженням авторів статті, картина «Мона Ліза» здобула всесвітню славу завдяки

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

Рекордсменкою за кількістю викрадень є картина

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

Інформацію з Вікіпедії подано для того, щоб

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

НЕПРАВИЛЬНИМ Є твердження

ЧИ ЛЕГКО ВИКРАСТИ КАРТИНИ-ШЕДЕВРИ?

Це сталося недавно, 27 січня 2019 року в Росії. Чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, зняв картину видатного українського художника Архипа Куїнджі «Ай-Петрі. Крим» і зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули в музей. Насправді, історія налічує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури — успішних і не дуже.

У наш час важко знайти людину, яка б не знала про картину Леонарда да Вінчі «Мона Ліза». Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа виніс її з Лувра в Парижі 1911 року. Помітили викрадення полотна, датованого початком XVI століття, не відразу. Повернули картину до музею за два роки — 1913-го. Нині «Мона Ліза» є справжньою пер­линою Лувру. Мільйони людей щороку стоять у чергах до картини для того, щоб спробувати роз­гадати: усміхається Мона Ліза чи ні — це запитання й досі залишається приводом для суперечок.

Один з шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали декілька разів. Ідеться про «Портрет Якоба де Гейна ІІІ», що відомий у Книзі рекордів Гіннесса як полотно, що найчастіше викрадали, тому йому дали прізвисько «Рембрандт на виніс». З Британської картин­ної галереї Далвіч її було поцуплено в 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.

У 2004 році з Музею Мунка в Осло озброєні люди викрали полотна «Крик» і «Мадонна» нор­везького художника Едварда Мунка. Картини повернули 2006 року. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця їх довелося довго реставрувати. «Крик» дуже пошкодили, тому свій первісний вигляд вона вже ніколи не матиме. До речі, існує чотири версії «Крику». Одну з них було викрадено з Норвезького музею мистецтв 1994 року. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону».

Рекордним вважають пограбування Бостонського музею Ізабелли Гарднер у США. 1990 року злочинці вкрали тринадцять найдорожчих картин експозиції, вартість яких оцінюють сумою в півмільярда доларів США. Серед утрачених картин — роботи Яна Вермера, Рембрандта, Едуарда Мане й інших відомих художників. На стінах і досі висять тільки рами.

У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле, що в Цюриху, украли чотири картини на суму 182 мільйони доларів США. Це були роботи імпресіоністів: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик у червоному жилеті» Поля Сезанна, «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега та «Квітуча гілка каштана» Вінсента ван Гога. Але ця історія має щасливий фінал: усі шедеври вдалося повернути.

Україна передала сімнадцять картин, украдених 2015 року з Музею Кастельвеккьо, що у Вероні. Вилучили полотна 2016 року, коли злочинці переправляли їх з Одеської області на територію Молдови.

Довідка

Українські цінності за кордоном. Культурні цінності України було вивезено з її території в період російського самодержавства й у часи радянської окупації. Найбільша кількість україн­ських цінностей нині зберігається в Ермітажі, Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Збройній палаті в Кремлі, Третьяковській галереї та Московському історичному музеї.

Одним зі способів заволодіння цінностями були всесоюзні виставки, після яких експонати, отримані в тимчасове користування, автоматично залишались у фондах центральних музеїв. Цінності також вивозили як знахідки різноманітних археологічних експедицій. Археографічні експедиції московських і ленінградських установ у період з 1971 по 1981 р. діяли в 13 областях України. Згідно з даними Інституту археології НАН України, перелік вивезених до Росії колек­цій сягає 750 назв і має обсяг 400 сторінок машинопису.

Частину мистецьких шедеврів України було втрачено в роки Другої світової війни під час евакуації до східних районів СРСР, а також коли повертали цінності, вивезені із СРСР фашиста­ми. За період з 1945 по 1948 р. з американської окупаційної зони до СРСР було передано 534 тисячі 120 одиниць цінностей. З них понад 167 тисяч походило з Києва. На думку німецького дослідника, професора А. Айхведе, понад 350 тисяч переданих до СРСР експонатів належали Україні. У зв’язку із закритим характером російських сховищ, інформація про факти передання дуже обмежена.

Виділене слово (третій абзац) має відтінок