ЗНО 2021. МОВА 27 варіант

На другий склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ

Літеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

Лексичну помилку допущено в рядку

Спільнокореневим до слова літо є всі слова, ОКРІМ

Синонімом до слова кремезний є

Потребує редагування речення

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Не/года лютувала вже третій день. (2) Не/привітний, поривчастий, холодний вітер зривав пожовкле листя перетворюючи простір саду на золоту.... (3) Крізь хмари де-не-де пробивалося не/сміливе проміння, від якого годі було чекати хоча б якогось тепла. (4) Досі не/зірвані господарями яблука нагадували іграшки, якими прикрашають новорічну ялинку.

Окремо в тексті треба писати виділену сполуку слів у рядку

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Не/года лютувала вже третій день. (2) Не/привітний, поривчастий, холодний вітер зривав пожовкле листя перетворюючи простір саду на золоту.... (3) Крізь хмари де-не-де пробивалося не/сміливе проміння, від якого годі було чекати хоча б якогось тепла. (4) Досі не/зірвані господарями яблука нагадували іграшки, якими прикрашають новорічну ялинку.

На місці пропуску в другому реченні має бути слово

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Не/года лютувала вже третій день. (2) Не/привітний, поривчастий, холодний вітер зривав пожовкле листя перетворюючи простір саду на золоту.... (3) Крізь хмари де-не-де пробивалося не/сміливе проміння, від якого годі було чекати хоча б якогось тепла. (4) Досі не/зірвані господарями яблука нагадували іграшки, якими прикрашають новорічну ялинку.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні 

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Не/года лютувала вже третій день. (2) Не/привітний, поривчастий, холодний вітер зривав пожовкле листя перетворюючи простір саду на золоту.... (3) Крізь хмари де-не-де пробивалося не/сміливе проміння, від якого годі було чекати хоча б якогось тепла. (4) Досі не/зірвані господарями яблука нагадували іграшки, якими прикрашають новорічну ялинку.

Дієприкметниковий зворот ужито в реченні 

Однакова кількість звуків і букв є в кожному слові рядка

Літеру й треба писати на місці пропусків у всіх словах рядка

Помилку на позначення часу допущено в рядку

Правил уживання великої літери дотримано в усіх рядках, ОКРІМ

Правильно утворено всі форми дієприкметників у рядку

Правильно вжито прийменник у всіх рядках, ОКРІМ

Окремо треба писати всі прислівники в рядку

Прочитайте розмову (цифри в дужках позначають номери реплік).

(1) — Віталіє Семеновичу, я вже готовий.

(2) — Богдане, а ти спитав у дівчат, чи підуть вони на матч?

(3) — Алло! Галю, Олю, ви йдете на матч уболівати за нашу команду?

(4) — Авжеж, Богданчику...

(5) — Микито, передай Віталію Семеновичу, що дівчата прийдуть.

НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці

Прочитайте речення. У словах... і в поведінці... відчувається впевненість. До речі, вони мені чимось нагадують героїв.... Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Прочитайте речення. Коли брат прокинувся(1) у кімнаті(2) залитій сонцем (3) уже нікого не було(4) у білі(5) дерев’яні вікна дріботів дощ. Кому треба поставити замість усіх цифр, ОКРІМ

Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні

Відокремленою обставиною можна замінити підрядну частину в реченні

Помилку допущено в імені по батькові

Доберіть синонім до кожного фразеологізму.

Фразеологізм                                   Синонім

1 у тридев’ятому царстві            А лизати руки

2 мов у воду опущений               Б знатна птиця

3 валятися в ногах                        В губи в молоці

4 велике цабе                                  Г як чорна хмара

                                                              Д у чорта на болоті

З’ясуйте, яким членом речення є виділене слово

Член речення                                   Приклад (виділене слово)

1 додаток                                          А Лінивий двічі ходить.

2 присудок                                       Б Пісні про кохання вивчають у 9 класі.

3 означення                                     В Не лякай бідного горем.

4 обставина                                     Г Батрак батрака бачить здалека.

                                                             Д Ти знаєш, що ти – людина?

Установіть відповідність між видом односкладного речення та його прикладом

1 означено-особове                       А Урожай збирають у серпні.

2 неозначено-особове                  Б Семеро одного не ждуть.

3 узагальнено-особове                В Зачекай мене біля парку.

4 безособове                                    Г Від багача не жди калача.

                                                               Д Почекати чи вже йти?

З’ясуйте, який вид підрядної частини відповідає кожному фрагменту складного речення.

1 Запам’ятай мить, що ....           А обставинна наслідку

2 Встиг на потяг, хоч і....             Б обставинна допусту

3 Загриміло, так що ....                 В обставинна часу

4 Чи знаєш ти, що ....                    Г з’ясувальна

                                                              Д означальна

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра в дужках позначає наступне слово).

Баба Палажка, (1) вернувшись у Семигори, боялася (2) зайти сказати Кайдашам про Мелашку, пішла (3) собі (4) додому та й сіла.

1            А неозначена форма дієслова

2            Б дієприкметник

3            В дієприслівник

4            Г прислівник

Д частка

ФУНКЦІОНАЛЬНА НЕГРАМОТНІСТЬ

(1-7) Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході десь у 80-х роках минуло­го століття. Проблема полягала в тому, що, незважаючи на загальну грамотність, люди не розумнішали, а дедалі гірше виконували професійні обов’язки. Декілька досліджень засвідчили, що, хоча люди фор­мально вміють читати й писати, вони не розуміють сенсу прочитаної книжки або інструкцію, не можуть написати логічно зв’язний текст. Люди, які страждають на функціональну неграмотність, знають слова, але не вміють декодувати мову, знаходити в ній художній сенс чи технічну користь. Той^ читачі й гля­дачі з них ніякі — вони надають перевагу грубій та прямолінійній поп-культурі.

(8) Які ознаки функціональної неграмотності?

 (9-14) Функціонально неграмотні люди часто намагаються відмовитися від будь-яких інтелектуа­льних завдань, посилаючись то на нежить, то на зайнятість, то на втому. Вони чесно зізнаються, що не люблять читати; просять інших людей пояснити їм зміст тексту або алгоритм задачі. Функціонально неграмотні люди під час читання часто артикулюють губами або навіть озвучують прочитане. Вони відчувають труднощі у виконанні будь-яких інструкцій: від вправ з шейпінгу до ремонту ядерного реактора. Дуже помітна різниця між сприйняттям на слух і сприйняттям через читання.

(15-30) Деградація насамперед торкнулася всіх сфер діяльності, так чи інакше пов’язаних зі сло­вом. Нині будь-яку інформацію треба подавати на ложечці, як пережоване желе без твердих грудочок. До речі, цікаві поради науковців щодо того, як писати доступні тексти для функціонально неграмот­них людей. Я з вами поділюся ними.

1) Потрібно використовувати слова з повсякденного словника, бажано не більше 3-4 складів.

2) Не можна вживати прислівники «скоро», «рідко», «часто», оскільки таким людям важливо знати, як скоро й наскільки рідко.

3) Абревіатури треба давати повністю («і т. д.» змінювати на нормальне «і так далі»), N6 на полях

узагалі не писати.

4) Розбивати інформацію на логічні блоки. Побільше абзаців, ніякого суцільного тексту.

5) Речення не повинні перевищувати 20 слів. Заголовки теж мають бути короткі й зрозумілі.

6) Ви хотіли урізноманітнити свій текст синонімами? Не треба! Таких читачів поява нових слів тільки заплутує. І те, що ви на початку тексту назвали «машинами», не може раптом стати «автомобі­лями».

7) Текст треба розбавляти щедрими пробілами, зображеннями, виносками — усе заради того, щоб читача не відлякала похмура стіна суцільного тексту.

(31-34) Які причини функціональної неграмотності? Учені щодо цього мають різні думки, але особисто я впевнена, що це пов’язано зі збільшенням інформаційних потоків, що хлинули на людину. Феномен функціональної неграмотності почав формуватися приблизно в 60-70-і, у момент, коли телебачення стало кольоровим і масово поширеним.

(35-38) Я запитувала знайомих педагогів і педіатрів, вони одноголосно стверджують, що діти, наро­джені після 2000 року, переважно мають синдром порушення активності й уваги, не можуть ні вчитися, ні концентруватися, ні читати. Одночасно з цим спостерігається зростання соціальної дезадаптації. Дітям набагато зручніше та звичніше листуватись одне з одним у мережі, ніж спілкуватися наживо.

(39-41) Я звинувачую саме телебачення, а потім і комп’ютеризацію. Телебачення стало першим джерелом інформації, що не вимагає ніяких зусиль для сприйняття та аналізу. Зображення замінює дикторський текст,, екшн, часта зміна кадрів і декорацій не дають відірватися, занудьгувати.

(42-48) Чому Стів Джобс і Білл Гейтс відбирали електронні гаджети у своїх дітей? Кріс Андерсон, який поставив пароль на домашні девайси так, що на них не можна було працювати біль­ше декількох годин на день, розповідав: «Мої діти звинувачують мене й дружину в тому, що ми надто переймаємося технологіями. Вони кажуть, що жодний з їхніх друзів не має подібних обме­жень у своїй родині. Це тому, що я бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом, як ніхто інший. Я бачив, з якими проблемами зіткнувся сам, і не хочу, щоб ці ж проблеми мали мої діти».

НЕПРАВИЛЬНИМ Є твердження, що функціонально неграмотні люди

ФУНКЦІОНАЛЬНА НЕГРАМОТНІСТЬ

(1-7) Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході десь у 80-х роках минуло­го століття. Проблема полягала в тому, що, незважаючи на загальну грамотність, люди не розумнішали, а дедалі гірше виконували професійні обов’язки. Декілька досліджень засвідчили, що, хоча люди фор­мально вміють читати й писати, вони не розуміють сенсу прочитаної книжки або інструкцію, не можуть написати логічно зв’язний текст. Люди, які страждають на функціональну неграмотність, знають слова, але не вміють декодувати мову, знаходити в ній художній сенс чи технічну користь. Той^ читачі й гля­дачі з них ніякі — вони надають перевагу грубій та прямолінійній поп-культурі.

(8) Які ознаки функціональної неграмотності?

 (9-14) Функціонально неграмотні люди часто намагаються відмовитися від будь-яких інтелектуа­льних завдань, посилаючись то на нежить, то на зайнятість, то на втому. Вони чесно зізнаються, що не люблять читати; просять інших людей пояснити їм зміст тексту або алгоритм задачі. Функціонально неграмотні люди під час читання часто артикулюють губами або навіть озвучують прочитане. Вони відчувають труднощі у виконанні будь-яких інструкцій: від вправ з шейпінгу до ремонту ядерного реактора. Дуже помітна різниця між сприйняттям на слух і сприйняттям через читання.

(15-30) Деградація насамперед торкнулася всіх сфер діяльності, так чи інакше пов’язаних зі сло­вом. Нині будь-яку інформацію треба подавати на ложечці, як пережоване желе без твердих грудочок. До речі, цікаві поради науковців щодо того, як писати доступні тексти для функціонально неграмот­них людей. Я з вами поділюся ними.

1) Потрібно використовувати слова з повсякденного словника, бажано не більше 3-4 складів.

2) Не можна вживати прислівники «скоро», «рідко», «часто», оскільки таким людям важливо знати, як скоро й наскільки рідко.

3) Абревіатури треба давати повністю («і т. д.» змінювати на нормальне «і так далі»), N6 на полях

узагалі не писати.

4) Розбивати інформацію на логічні блоки. Побільше абзаців, ніякого суцільного тексту.

5) Речення не повинні перевищувати 20 слів. Заголовки теж мають бути короткі й зрозумілі.

6) Ви хотіли урізноманітнити свій текст синонімами? Не треба! Таких читачів поява нових слів тільки заплутує. І те, що ви на початку тексту назвали «машинами», не може раптом стати «автомобі­лями».

7) Текст треба розбавляти щедрими пробілами, зображеннями, виносками — усе заради того, щоб читача не відлякала похмура стіна суцільного тексту.

(31-34) Які причини функціональної неграмотності? Учені щодо цього мають різні думки, але особисто я впевнена, що це пов’язано зі збільшенням інформаційних потоків, що хлинули на людину. Феномен функціональної неграмотності почав формуватися приблизно в 60-70-і, у момент, коли телебачення стало кольоровим і масово поширеним.

(35-38) Я запитувала знайомих педагогів і педіатрів, вони одноголосно стверджують, що діти, наро­джені після 2000 року, переважно мають синдром порушення активності й уваги, не можуть ні вчитися, ні концентруватися, ні читати. Одночасно з цим спостерігається зростання соціальної дезадаптації. Дітям набагато зручніше та звичніше листуватись одне з одним у мережі, ніж спілкуватися наживо.

(39-41) Я звинувачую саме телебачення, а потім і комп’ютеризацію. Телебачення стало першим джерелом інформації, що не вимагає ніяких зусиль для сприйняття та аналізу. Зображення замінює дикторський текст,, екшн, часта зміна кадрів і декорацій не дають відірватися, занудьгувати.

(42-48) Чому Стів Джобс і Білл Гейтс відбирали електронні гаджети у своїх дітей? Кріс Андерсон, який поставив пароль на домашні девайси так, що на них не можна було працювати біль­ше декількох годин на день, розповідав: «Мої діти звинувачують мене й дружину в тому, що ми надто переймаємося технологіями. Вони кажуть, що жодний з їхніх друзів не має подібних обме­жень у своїй родині. Це тому, що я бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом, як ніхто інший. Я бачив, з якими проблемами зіткнувся сам, і не хочу, щоб ці ж проблеми мали мої діти».

Основною причиною функціональної неграмотності, на думку автора статті, є

ФУНКЦІОНАЛЬНА НЕГРАМОТНІСТЬ

(1-7) Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході десь у 80-х роках минуло­го століття. Проблема полягала в тому, що, незважаючи на загальну грамотність, люди не розумнішали, а дедалі гірше виконували професійні обов’язки. Декілька досліджень засвідчили, що, хоча люди фор­мально вміють читати й писати, вони не розуміють сенсу прочитаної книжки або інструкцію, не можуть написати логічно зв’язний текст. Люди, які страждають на функціональну неграмотність, знають слова, але не вміють декодувати мову, знаходити в ній художній сенс чи технічну користь. Той^ читачі й гля­дачі з них ніякі — вони надають перевагу грубій та прямолінійній поп-культурі.

(8) Які ознаки функціональної неграмотності?

 (9-14) Функціонально неграмотні люди часто намагаються відмовитися від будь-яких інтелектуа­льних завдань, посилаючись то на нежить, то на зайнятість, то на втому. Вони чесно зізнаються, що не люблять читати; просять інших людей пояснити їм зміст тексту або алгоритм задачі. Функціонально неграмотні люди під час читання часто артикулюють губами або навіть озвучують прочитане. Вони відчувають труднощі у виконанні будь-яких інструкцій: від вправ з шейпінгу до ремонту ядерного реактора. Дуже помітна різниця між сприйняттям на слух і сприйняттям через читання.

(15-30) Деградація насамперед торкнулася всіх сфер діяльності, так чи інакше пов’язаних зі сло­вом. Нині будь-яку інформацію треба подавати на ложечці, як пережоване желе без твердих грудочок. До речі, цікаві поради науковців щодо того, як писати доступні тексти для функціонально неграмот­них людей. Я з вами поділюся ними.

1) Потрібно використовувати слова з повсякденного словника, бажано не більше 3-4 складів.

2) Не можна вживати прислівники «скоро», «рідко», «часто», оскільки таким людям важливо знати, як скоро й наскільки рідко.

3) Абревіатури треба давати повністю («і т. д.» змінювати на нормальне «і так далі»), N6 на полях

узагалі не писати.

4) Розбивати інформацію на логічні блоки. Побільше абзаців, ніякого суцільного тексту.

5) Речення не повинні перевищувати 20 слів. Заголовки теж мають бути короткі й зрозумілі.

6) Ви хотіли урізноманітнити свій текст синонімами? Не треба! Таких читачів поява нових слів тільки заплутує. І те, що ви на початку тексту назвали «машинами», не може раптом стати «автомобі­лями».

7) Текст треба розбавляти щедрими пробілами, зображеннями, виносками — усе заради того, щоб читача не відлякала похмура стіна суцільного тексту.

(31-34) Які причини функціональної неграмотності? Учені щодо цього мають різні думки, але особисто я впевнена, що це пов’язано зі збільшенням інформаційних потоків, що хлинули на людину. Феномен функціональної неграмотності почав формуватися приблизно в 60-70-і, у момент, коли телебачення стало кольоровим і масово поширеним.

(35-38) Я запитувала знайомих педагогів і педіатрів, вони одноголосно стверджують, що діти, наро­джені після 2000 року, переважно мають синдром порушення активності й уваги, не можуть ні вчитися, ні концентруватися, ні читати. Одночасно з цим спостерігається зростання соціальної дезадаптації. Дітям набагато зручніше та звичніше листуватись одне з одним у мережі, ніж спілкуватися наживо.

(39-41) Я звинувачую саме телебачення, а потім і комп’ютеризацію. Телебачення стало першим джерелом інформації, що не вимагає ніяких зусиль для сприйняття та аналізу. Зображення замінює дикторський текст,, екшн, часта зміна кадрів і декорацій не дають відірватися, занудьгувати.

(42-48) Чому Стів Джобс і Білл Гейтс відбирали електронні гаджети у своїх дітей? Кріс Андерсон, який поставив пароль на домашні девайси так, що на них не можна було працювати біль­ше декількох годин на день, розповідав: «Мої діти звинувачують мене й дружину в тому, що ми надто переймаємося технологіями. Вони кажуть, що жодний з їхніх друзів не має подібних обме­жень у своїй родині. Це тому, що я бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом, як ніхто інший. Я бачив, з якими проблемами зіткнувся сам, і не хочу, щоб ці ж проблеми мали мої діти».

Говорячи про те, що функціонально неграмотним людям інформацію треба подавати на ложеч­ці, як пережоване желе без твердих грудочок (рядок 16), і наводячи поради, як писати для них тексти (рядки 19-30), автор намагається

ФУНКЦІОНАЛЬНА НЕГРАМОТНІСТЬ

(1-7) Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході десь у 80-х роках минуло­го століття. Проблема полягала в тому, що, незважаючи на загальну грамотність, люди не розумнішали, а дедалі гірше виконували професійні обов’язки. Декілька досліджень засвідчили, що, хоча люди фор­мально вміють читати й писати, вони не розуміють сенсу прочитаної книжки або інструкцію, не можуть написати логічно зв’язний текст. Люди, які страждають на функціональну неграмотність, знають слова, але не вміють декодувати мову, знаходити в ній художній сенс чи технічну користь. Той^ читачі й гля­дачі з них ніякі — вони надають перевагу грубій та прямолінійній поп-культурі.

(8) Які ознаки функціональної неграмотності?

 (9-14) Функціонально неграмотні люди часто намагаються відмовитися від будь-яких інтелектуа­льних завдань, посилаючись то на нежить, то на зайнятість, то на втому. Вони чесно зізнаються, що не люблять читати; просять інших людей пояснити їм зміст тексту або алгоритм задачі. Функціонально неграмотні люди під час читання часто артикулюють губами або навіть озвучують прочитане. Вони відчувають труднощі у виконанні будь-яких інструкцій: від вправ з шейпінгу до ремонту ядерного реактора. Дуже помітна різниця між сприйняттям на слух і сприйняттям через читання.

(15-30) Деградація насамперед торкнулася всіх сфер діяльності, так чи інакше пов’язаних зі сло­вом. Нині будь-яку інформацію треба подавати на ложечці, як пережоване желе без твердих грудочок. До речі, цікаві поради науковців щодо того, як писати доступні тексти для функціонально неграмот­них людей. Я з вами поділюся ними.

1) Потрібно використовувати слова з повсякденного словника, бажано не більше 3-4 складів.

2) Не можна вживати прислівники «скоро», «рідко», «часто», оскільки таким людям важливо знати, як скоро й наскільки рідко.

3) Абревіатури треба давати повністю («і т. д.» змінювати на нормальне «і так далі»), N6 на полях

узагалі не писати.

4) Розбивати інформацію на логічні блоки. Побільше абзаців, ніякого суцільного тексту.

5) Речення не повинні перевищувати 20 слів. Заголовки теж мають бути короткі й зрозумілі.

6) Ви хотіли урізноманітнити свій текст синонімами? Не треба! Таких читачів поява нових слів тільки заплутує. І те, що ви на початку тексту назвали «машинами», не може раптом стати «автомобі­лями».

7) Текст треба розбавляти щедрими пробілами, зображеннями, виносками — усе заради того, щоб читача не відлякала похмура стіна суцільного тексту.

(31-34) Які причини функціональної неграмотності? Учені щодо цього мають різні думки, але особисто я впевнена, що це пов’язано зі збільшенням інформаційних потоків, що хлинули на людину. Феномен функціональної неграмотності почав формуватися приблизно в 60-70-і, у момент, коли телебачення стало кольоровим і масово поширеним.

(35-38) Я запитувала знайомих педагогів і педіатрів, вони одноголосно стверджують, що діти, наро­джені після 2000 року, переважно мають синдром порушення активності й уваги, не можуть ні вчитися, ні концентруватися, ні читати. Одночасно з цим спостерігається зростання соціальної дезадаптації. Дітям набагато зручніше та звичніше листуватись одне з одним у мережі, ніж спілкуватися наживо.

(39-41) Я звинувачую саме телебачення, а потім і комп’ютеризацію. Телебачення стало першим джерелом інформації, що не вимагає ніяких зусиль для сприйняття та аналізу. Зображення замінює дикторський текст,, екшн, часта зміна кадрів і декорацій не дають відірватися, занудьгувати.

(42-48) Чому Стів Джобс і Білл Гейтс відбирали електронні гаджети у своїх дітей? Кріс Андерсон, який поставив пароль на домашні девайси так, що на них не можна було працювати біль­ше декількох годин на день, розповідав: «Мої діти звинувачують мене й дружину в тому, що ми надто переймаємося технологіями. Вони кажуть, що жодний з їхніх друзів не має подібних обме­жень у своїй родині. Це тому, що я бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом, як ніхто інший. Я бачив, з якими проблемами зіткнувся сам, і не хочу, щоб ці ж проблеми мали мої діти».

Стів Джобс і Білл Гейтс (рядки 42-48) відбирали електронні гаджети у своїх дітей, щоб вони

ФУНКЦІОНАЛЬНА НЕГРАМОТНІСТЬ

(1-7) Про функціональну неграмотність почали замислюватися на Заході десь у 80-х роках минуло­го століття. Проблема полягала в тому, що, незважаючи на загальну грамотність, люди не розумнішали, а дедалі гірше виконували професійні обов’язки. Декілька досліджень засвідчили, що, хоча люди фор­мально вміють читати й писати, вони не розуміють сенсу прочитаної книжки або інструкцію, не можуть написати логічно зв’язний текст. Люди, які страждають на функціональну неграмотність, знають слова, але не вміють декодувати мову, знаходити в ній художній сенс чи технічну користь. Той^ читачі й гля­дачі з них ніякі — вони надають перевагу грубій та прямолінійній поп-культурі.

(8) Які ознаки функціональної неграмотності?

 (9-14) Функціонально неграмотні люди часто намагаються відмовитися від будь-яких інтелектуа­льних завдань, посилаючись то на нежить, то на зайнятість, то на втому. Вони чесно зізнаються, що не люблять читати; просять інших людей пояснити їм зміст тексту або алгоритм задачі. Функціонально неграмотні люди під час читання часто артикулюють губами або навіть озвучують прочитане. Вони відчувають труднощі у виконанні будь-яких інструкцій: від вправ з шейпінгу до ремонту ядерного реактора. Дуже помітна різниця між сприйняттям на слух і сприйняттям через читання.

(15-30) Деградація насамперед торкнулася всіх сфер діяльності, так чи інакше пов’язаних зі сло­вом. Нині будь-яку інформацію треба подавати на ложечці, як пережоване желе без твердих грудочок. До речі, цікаві поради науковців щодо того, як писати доступні тексти для функціонально неграмот­них людей. Я з вами поділюся ними.

1) Потрібно використовувати слова з повсякденного словника, бажано не більше 3-4 складів.

2) Не можна вживати прислівники «скоро», «рідко», «часто», оскільки таким людям важливо знати, як скоро й наскільки рідко.

3) Абревіатури треба давати повністю («і т. д.» змінювати на нормальне «і так далі»), N6 на полях

узагалі не писати.

4) Розбивати інформацію на логічні блоки. Побільше абзаців, ніякого суцільного тексту.

5) Речення не повинні перевищувати 20 слів. Заголовки теж мають бути короткі й зрозумілі.

6) Ви хотіли урізноманітнити свій текст синонімами? Не треба! Таких читачів поява нових слів тільки заплутує. І те, що ви на початку тексту назвали «машинами», не може раптом стати «автомобі­лями».

7) Текст треба розбавляти щедрими пробілами, зображеннями, виносками — усе заради того, щоб читача не відлякала похмура стіна суцільного тексту.

(31-34) Які причини функціональної неграмотності? Учені щодо цього мають різні думки, але особисто я впевнена, що це пов’язано зі збільшенням інформаційних потоків, що хлинули на людину. Феномен функціональної неграмотності почав формуватися приблизно в 60-70-і, у момент, коли телебачення стало кольоровим і масово поширеним.

(35-38) Я запитувала знайомих педагогів і педіатрів, вони одноголосно стверджують, що діти, наро­джені після 2000 року, переважно мають синдром порушення активності й уваги, не можуть ні вчитися, ні концентруватися, ні читати. Одночасно з цим спостерігається зростання соціальної дезадаптації. Дітям набагато зручніше та звичніше листуватись одне з одним у мережі, ніж спілкуватися наживо.

(39-41) Я звинувачую саме телебачення, а потім і комп’ютеризацію. Телебачення стало першим джерелом інформації, що не вимагає ніяких зусиль для сприйняття та аналізу. Зображення замінює дикторський текст,, екшн, часта зміна кадрів і декорацій не дають відірватися, занудьгувати.

(42-48) Чому Стів Джобс і Білл Гейтс відбирали електронні гаджети у своїх дітей? Кріс Андерсон, який поставив пароль на домашні девайси так, що на них не можна було працювати біль­ше декількох годин на день, розповідав: «Мої діти звинувачують мене й дружину в тому, що ми надто переймаємося технологіями. Вони кажуть, що жодний з їхніх друзів не має подібних обме­жень у своїй родині. Це тому, що я бачу небезпеку надмірного захоплення Інтернетом, як ніхто інший. Я бачив, з якими проблемами зіткнувся сам, і не хочу, щоб ці ж проблеми мали мої діти».

Стиль тексту —