Звернення. Вставні слова.

Може доля й відгукнеться у теплому гаю.

Не все іще було, що може бути

Всяке трапитись може на довгім віку

Мій дідусь може виконати будь яку роботу.

Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.

Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.

Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.

Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.

граматичною основою

звертанням

вставним словом

узагальнювальним словом

Іменником у називному відмінку множини та родовому однини

Іменником у знахідному відмінку однини і множини

Іменником у називному відмінку однини та родовому множини

Іменником у кличному відмінку однини та називному множини

відокремленими

вставними

звертаннями

однорідними

Привіт тобі зеленокура Сквиро поет сивоголовий посила (М.Рильський).

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля виготовила дорля? (Б.Олійник).

Не плачне мамо не треба, і ви не журіться тату (А.Малишко).

Спасибі Вам мамо за вічну любов і за всю неолдачену ласку (Д.Луценко).

Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок (П.Перебийнісю)

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора (Д.Луценко)

Понеси мене на крилах радосте моя (В.Симоненко).

Старі дуби спасибі вам за осінь (Л.Костенко).

навіть, на жаль, між нами кажучи

як-не-як, наприклад, уявіть собі

нібито, по-перше, на радість

до речі, без сумніву, на мій погляд

Хоч на чверть кроку проте попереду (С.Журахович).

-Ти вислухаєш мене? - Звичайно (О.Квітневий).

Звичайно дорога нам теж не килимами була встелена (О.Гончар).

Навіть медуза знає заздалегідь, що буде буря на морі (В.Сабунаєв).

Того можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспіватисвіт (М.Рильський).

Пам"ятки української вишивки, на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть (О.Гасюк).

Місяць хоче мабуть погрітись, суне в шибку свій блідий диск (В.Симоненко).

газик рвонувся вперед, замолов колесами, пішов, і, нарешті, вибрався на рівне (О.Гончар).