Звертання та вставні слова

До тебе Україно струна моя перша озветься

Пригадайте мамо те прощання край воріт, де сяяла роса

Микито знов мою пораду ти забув і судиш про князів

До тебе мій дорогий юний друже приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

 А Не силою треба боротись а вмінням.

 Б. За задертим носом нічого не видно.

В Терпи Грицю хоч яка спека.

Г Кажуть вовк не такий лихий як страшний.

А  На диво птахи ще не відлітали у вирій.

Б Мабуть сонця сьогодні буде мало.

В  Чужа душа то кажуть темний ліс.

Г Отже червень починаються канікули!

А Хай милі друзі, вам щастить у дружбі вірній , у праці мирній.

Б Хай милі, друзі, вам щастить, у дружбі вірній у праці мирній.

В Хай, милі друзі вам щастить у дружбі вірній, у праці мирній.

Г Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній ,у праці мирній.

У мене душа, зрозумійте, піснями аж бринить.

На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив.

Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

Але, мабуть, найдивовижніше у цієї рослини — її шишки. 

впевненість або невпевненість;

емоції мовця;

порядок викладу думок та зв'язок їх між собою;

джерело повідомлення.

О поле, річко, узлісся зелене! Ви в серці у мене...

О незвичайна, чародійна мово, хоч пронеслася молодість громово, твій звук у мене в серці не затих.

О Львове, батьку мій камінний, знаю, як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда топтала й роздирала Русь безкраю.

За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін! 

Здавалося багатьом, що й увесь півострів зараз палає в пожежах…

Правда з теплих країв повертають не всі журавлі…

З козацтвом пов’язане насамперед національне визволення нашого народу.

Якщо ти справді вмів любити, навчись забути і забудь.

Бабусю, хлопче, Марія, дядьку,

Миколо, земле, подруго, друже.

Богдане, водію, радість,матусю.

Зоре, Надіє, сину, хлопець.

адже, навіть, принаймні

мабуть, по-перше, мовляв

на щастя, ясна річ, наприклад

ти земле моя

земле моя

земле

ти земле

Дай, Боже, народу та многая, многая літа (О.Кониський).

Орися ж ти моя ниво, долом та горою! (Т.Шевченко)

Не покидай мене, моя дитино, і отчого подвір'я джерело (В.Боровиченко).

Іди, іди, мій синочку, та не забаряйся (Народна творчість).