Контрольна робота з теми "Просте ускланене речення. Звертання. Вставні слова. Порівняльні звороти"

A. лапками;

Б. комою або знаком оклику чи знаком питання залежно від інтонації;

B. тире;

Г. завжди тільки знаком оклику.

A. А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О. Омельченко).

Б. На горбочку мак в шапці як козак (Г. Черінь).

B. Місяць козацьке сонце (Нар. творчість).

Г. Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка (Нар. творчість).

A. Усе навколо казкою здається (Б. Остапенко)

Б. То як вам земляки живеться? (В. Дворецька).

B. Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться (Н. Забіла).

Г. Будьте з рідними ніжні й ласкаві (М. Луків).

A. є головними членами речення;

Б. є другорядними членами речення;

B. не є членами речення;

Г. можуть бути і головними, і другорядними членами речення.

Іменником у знахідному відмінку однини і множини

Іменником у кличному відмінку однини та називному множини

Іменником у називному відмінку однини та родовому множини

Іменником у називному відмінку множини та родовому однини

доповнюють інформацію;

виражають ставлення мовця до висловлюваного ним;

конкретизують висловлене;

називають того, до кого звертаються

3 двадцятого квітня по перше травня не припинялися дощі.

Сергійко поліз на дерево по перше достигле яблуко.

Щоб стати культурною людиною, треба по-перше багато читати а по-друге постійно удосконалювати своє мовлення.

Він від батька отримав по перше число за те що втік з уроку хімії.

Було в батька три сини. 

Було зляга на вії півсон легенький... 

І в них було кохання, як у мене. 

Що в нас було? Любов і літо. 

Та що ви, хлопцi! 

Усі навколо нас: і дорослі, і малі — затамували подих. 

Він виконував відповідальне секретне доручення. 

Навiть, i не думайте вiдмовлятися. 

Видно так мало бути. 

М’яча ніде не було видно.

Щось видно трапилося. 

Видно побачитися не вдасться. 

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Нікому солодкі мої не дано пізнати до кінця істину.

Нехай гнеться лоза а ти дубе кріпись.

 уявіть

принаймні

 можливо

 без сумніву

1

2

3

4

5

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

Лунайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш міцніє!

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю

Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.

Буває часом перебіжить дорогу листя.

Завтра поїдемо мабуть твоїм човном

Кажуть легше повалити ніж збудувати

Становище здавалося не таким скрутним.

Поклін тобі моя зів’яла квітко.  

На Ласочка мила це ти спіймала.

Йдіть собі чорні вітри у вічність.  

Діду чом дятел  шишки їсть?

Не тривожся зовсім моя, пташино   

Мене, ти, дубе отінив, як хмара.

А ти голубе, співай на калині 

Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає

Видно, борсук знав, що достигли плоди яблунь і кислиць

В калині, кажуть, материна любов і мудрість

Грек знову міг зустрітися з тобою, що він тепер, до речі, і зробив.

Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію 

Ніколи, звичайно ж не було на цьому військовому судні закоханої пари.

Аж тоді Климко зрозумів, що цей солдат очевидно боїться партизанів.

А капітан, виявляється, не тільки останнім покидає палубу корабля, він останнім покидає й домівку.

Тільки на жаль, качка, вже почала старіти.

Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата.

Наче вічність ця маленька мить.

І вечір осінній дихає теплом, здається, ніби розжарена піч очікує на деко з пирогами.

Не може бути героєм той, хто ворогові ніби на милість віддається.

на початку   

в середині 

в кінці

завжди

на початку  

в кінці

в середині    

завжди

Привітай же, моя ненько моя Україно, моїх діток нерозумних

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюча терня;

Розкажи ж нарешті друже, Степане, про свою недолю.

А Федько, наче професійний плавець справді, щось надзвичайне виробляв на річці.

Та, і, одак, чи.  

Ніби, мов, як, немовбито.

Що, щоб, тому що, для того, щоб.

Хоч, хіба, який, чого.