Звертання, вставні слова

А Я люблю тебе зимонько!

Б Зимонька одягла ялинки в теплі шуби.

В Сніг-сніжок укриває землю ковдрою.

Г Мороз розмалював вікна химерними візе­рунками.

А Україно, хлопче, козаче

Б Галю, Маріє, пані Тетяно

В Людмило, зима, поле

Г Насте, Катре, донечко

А прості і складені

Б узгоджені й неузгоджені

В прямі й непрямі

Г поширені й непоширені

А Так ніхто не кохав! 

Б Летять мої лелеки чорнобриві навстріч твоїм русявим журавлям.

В О люди люди свою душу не замикайте на замки! 

Г Місяць яснесенький промінь тихесенький кинув до нас.

А Моя Вітчизно дорога, яка в тобі горить снага!

Б Україно! Слався нивами, слався рідними людьми!

В Вийся, жайворонку, вийся над полями, розважай людську тугу ти піснями.

Г Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно.

А До тебе, Україно, струна моя перша озветься.

Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.

В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

А Батьку, батьку, ніколи не забуду тебе.

Б Славу твою, Києве, несли у віках стародавні й вічні кобзарі, світлі посланці народної правди й мудрості.

В І все ж не оминайте, люди, осінньої журливої краси падолисту.

Г Шановні восьмикласники! Уважно поставтеся до узагальнення знань з вивченого розділу.

А Навіть весна посміхнулася зорям.

Б Отже травень завітав до нас у гості.

В Ми безумовно раді зустрічі із теплою весною.

Г Будь ласка заспівай нам пісеньку веселу.

А Що таке по-вашому життя? 

Б На щастя і любов я маю право.

В Щось насправді чудне відбулося.

Г Хтось на радість людям викопав криницю.

А Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Б Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь – звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

В Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Г Широкі промені вдарялись об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.

А Майже вас не розумію.

Б Справді за дурною головою — ногам діло.

В Навіть часом сліпну від краси.

Г Він принаймні вибачився. (1 бал)

А Сьогодні мабуть буде завірюха.     

Б Без сумніву весна колись переможе зиму.

В Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.

Г  Погода на щастя видалася гарною.