Тести "Кайдашева сім"я"

"Сміх крізь сльози" у повісті І. Нечуя-Левицького„Кайдашева сім'я”

1. Омелько Кайдаш свій сміх...прогулявпропивподарував

Пропив. Вийшовши з церкви, Кайдаш пішов до пана за грішми. Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток. Забравши гроші, Кайдаш пішов додому, але при самій дорозі стояв шинок. Кайдаш не їв цілий день. “Треба випити хоч одну чарку горілки: одна чарка не гріх, бо вже од голоду аж шкура болить”, — подумав Кайдаш і зайшов у шинок. Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі, а Кайдаш усе пив у шинку, доки не пропив половини грошей, і вже п’яний потягся додому.

2. Хто єдиний весело сміявся у „мертвій хаті” Кайдашів?Омелько Лаврін вогонь у печі

Вогонь у печі «В хаті було тихо й сумно; ніхто не говорив ні слова, тільки вогонь палав та тріщав у печі й здавався однією живою веселою істотою в мертвій хаті».

3. Хто у родині не любив насмішок над собою?Карпо Мотрядіти

Мотря »В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю».  “Але Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись…” “— Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття, щоб удруге так не робила…”

4. Кого найбільше любила Кайдашиха?Себе. Омелькадітей

Себе“Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто. Все на їй було чистеньке, неначе нове…”“Вона дуже церемонилась і була прохана. Пробуваючи на службі в панів, вона набралась од їх чимало пишання…“Кайдашиха щебетала, але все крадькома скоса поглядала очима на скриню, що стояла на полу, на жердку, на подушки. Вона дуже любила чванитись і почала розказувать, як її шанували пани та попи…”

5. Визначте ім'я-відповідник комічним прізвиськам — „сатана”, „бендерська чума”, „кобила здорова”: Мотря Довбиш Маруся Кайдашиха Мелашка Балаш

Мотря Довбиш« Це не Мотря, а бендерська чума».  «Кайдашиха закричала з печі на Мотрю: — Мотре! ... З кози стала кобила  здоровою, як ночви, головою, з страшними червоними очима, з огняним язиком»

6. Чому у Карпа до Мотрі зник сонячний промінь кохання?покохав іншу Мотря його прогналавже дуже Мотря «наперчила»

Вже дуже Мотря «наперчила»Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила! — Бий тебе сила Божа, ледащо! — крикнула Мотря,

7. Куди „тікали” гроші, зароблені Кайдашем?на ярмарок до шинку до кума

До шинку— Жінко! Чи ти бачиш, що то їде верхом на свинях?-— крикнув Кайдаш до ж інки. — Схаменися, п'янице! Чи ти здурів, чи ти знавіснів! Гаращо вже горілки напився! — Еге, здурів! Чи ти ба! Чорти їдуть верхом на свинях! А бий вас сила божа! ….. А ондечки між вівцами скільки їх плутається. — Та йди в хату та вечеряй! — крикнула на Кайдаша жінка. — Та протри, лишень, свої п'яні баньки! Кайдаш увійшов у хату…Глянув Кайдаш за стіл; на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму, ще як парубком чумакував з батьком. Коло того чоловіка сидить Кайдашів покійний батько і неначе розмовляє з тим чоловіком. Кайдаш придивлявся до їх,  впізнав чумака й батька, сів і собі кінець стола і почав з ними балакать. В хаті всі стривожились. Усім було не до сміху.

8. У кого з літературних героїв були „веселі, сині очі”: Лавріна Карпа. Кайдашихи

Лаврін. Лаврінове молоде довга­сте лице було рум’яне, веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво»

9. Хто дражнив Кайдаша, „неначе цяцька малу дитину”, в гостях у Довбиша?Кайдашиха Довбиш червоний перець у горілці

Червоний перець у горілціДовбиш i Довбишка слухали, слухали Кайдашиху, аж роти пороззявляли, а Кайдаша брала злiсть. Вiн усе ждав, щоб його жiнка хутчiй стулила рота та щоб хазяїн наливав по чарцi. Червоний перець у горiлцi дражнив його, неначе цяцька малу дитину, а жiнка розпустила розмову на всю губу. Вiн не видержав…

10. З якою метою Мотря дивилася у піч, „де тлів жар у попелі”?хотіла відсунути горщик із кашею хотіла розвеселити свої очі веселим вогнем хотіла усамітнитись

Хотіла розвеселити свої очі веселим вогнем Мотря стояла коло мисника й з місця не рушила та все дивилась у піч, де тлів жар у попелі, неначе хотіла розвеселить свої очі веселим вогнем.