Тести на уроках зарубіжної літератури як форма навчання, контролю та оцінювання знань здобувачів освіти

Сергійчук Надія Йосипівна

вчитель зарубіжної літератури

Овруцького ліцею ім. Малишка

Овруцької міської ради

Житомирської області

спеціаліст вищої категорії

вчитель-методист

Тести на уроках як форма навчання, контролю та оцінювання знань здобувачів освіти

 Тестування як одна із форм роботи на уроці знайоме всім педагогам. Ця форма роботи є ефективною, так як дозволяє перевіряти рівень засвоєння учнями вивченого матеріалу, закріплення знань, знання прочитаного тексту, не витрачаючи багато часу а уроці.

 Слово «тест» прийшло до нас зі старофранцузької мови. Воно означає невелику посудину з випаленої глини, яку використовували алхіміки. В сучасній українській мові слово «тест» означає «проба», «іспит», «перевірка» і вживається (в основному) в галузях психології, педагогіки, медицини. Розрізняються два види тестів: психологічні та педагогічні.

 Педагогічний тест – це система завдань специфічної форми, визначеного змісту, яка дозоляє якісно оцінити структуру та виміряти рівень знань, вмінь та навичок здобувачів освіти.

 Основне правило при складанні тестового матеріалу: спочатку думай сам, а вже  потім когось тестуй. Н.М. Олійник запропонував такий порядок розробки тестів:

1. Структурування  навчального матеріалу. Приступаючи до складання тестів, насамперед необхідно встановити, що значить знати предмет. Коли дисципліна складається з кількох розділів, то у визначенні пошуку знань предмета має включатися і знання окремих його розділів.
2. Встановлення логічних зв’язків між елементами та складання логіко-структурних схем. Після виділення логічних зв’язків складаються логіко-структурні схеми тем, розділів і предмета в цілому.
3. Складання тестових завдань на базі логіко-структурних схем. У схемах потрібно вибирати такі елементи, знання яких необхідно перевірити тестуванням.
4. Складання плану тесту.
5. Перевірка тестів у різних учнів.

Отже, в основу розробки тестових завдань покладено розробку «дерева цілей» з кожної теми, а потім формування такого «дерева цілей» усього курсу.

 Значну роль для контролю за навчальним процесом відіграють види тестового контролю, які визначають види тестового конкретного етапу тестування та зумовлюються його характеристиками. Кожному виду тестового контролю притаманна провідна функція, яку він виконує в системі тестового контролю. Так у системі тестового контролю вирізняють такі його види:

-          поточний – на уроці для перевірки засвоєння нового матеріалу і тематичний по завершенні роботи над певною темою;

-          розбіжний – по завершенні семестру, навчального року;

-          підсумковий – по завершенні ступеню навчання.

Провідною функцією поточного тестування є коригуючи функція, реалізація якої

дозволяє отримати дані про якість перебігу навчальної діяльності здобувачів освіти, своєчасно корегувати методи і прийоми навчання. Провідною функцією тематичного тестування є контролююча. Її реалізація дає змогу перевірити якість засвоєння здобувачами освіти конкретної мети і прийняти рішення про можливість переходу до вивчення наступної теми або продовжити роботу над даною темою.

 Розбіжному та підсумковому тестуванню притаманна оцінювальна функція. Реалізація цієї функції дозволяє точно і об’єктивно оцінити рівень навчальних досягнень здобувачів освіти щодо оволодіння тим матеріалом, який вивчається протягом відповідного відрізку навчального процесу – семестру, навчального року.

 В умовах середньої загальноосвітньої школи доцільно визначити основні і допоміжні типи тестів. Основним типом тесту, який використовується в системі тестового контролю, є вимірювання навчальних досягнень в оволодінні тією чи іншою дисципліною, що забезпечується взаємодією всіх елементів в системі тестового контролю.

 Допоміжними типами тесту можуть бути тест загального володіння, діагностичного і прогностичного. Тест загального володіння використовується для визначення слабких сторін в оволодінні здобувачів освіти предметом на рівні програмових вимог. Прогностичний тест використовується з метою прогнозування спроможності школярів оволодіти вимогами програми. Такий тест може бути запропонований, наприклад, при відборі учнів для навчання у спеціалізованих класах.

 Дехто з учителів і досі ставиться до тестів з певною недовірою. А й справді, чи не будемо ми пригнічувати здатність особистості до логічного мислення, застосовуючи тести з готовими відповідями? На жаль, поки що іншого інструменту вимірювання знань і трудності завдань (крім «невловимої» інтуїції досвідчених педагогів) немає.  Загально відомо, що різні вчителі за ту ж саму роботу виставляють різні оцінки. А оцінка, отримана за відповідь сьогодні, має напевно відрізнятися від оцінки, яку буде поставлено за таку саму відповідь приміром через тиждень.

 На екзаменатора впливає забагато суб’єктивних факторів, приміром, його гарного чи поганого настрою, фізичного самопочуття, підсвідомої симпатії чи антипатії.

 Фахівці наголошують на таких перевагах тестів перед традиційними формами контролю:

1. Можливість кількісного вимірювання рівня знань і труднощів завдань.

Тест дає змогу не тільки визначити рівень знань кожного учня, а й структуру, тобто систематичність його знань. Без аналізу структури знань педагог працює наосліп. Він не може корегувати навчальний процес у напрямі підвищення його ефективності, отже, не може стати достатньо гарним педагогом.

2. Об’єктивність та порівнюваність оцінки та повне охоплення рівнем отриманих знань.

Нині, коли існують різні типи шкіл, ліцеїв, гімназій, ВУЗів, питання порівнюваності рівнів підготовки з тих чи інших предметів стає дуже актуальним. Крім того, якщо з екзаменаційних білетів, здобувач освіти відповідає лише на одне запитання, то невідомо, чи справді він знає відповіді на решту запитань. Особливо об’єктивним є тестування за допомогою комп’ютерів. Це дозволяє уникнути не тільки суб’єктивізму, але й протекціонізму та хабарництва.

3. Систематичність контролю та індивідуальний підхід до кожного з опитуваних. Тестування дозволяє контролювати навчальний процес на кожному занятті, індивідуалізувати підхід до кожного здобувача освіти, не витрачаючи час на рутинну працю з підрахунком балів.. При цьому дуже здібні учні не губляться серед маси «середнячків».

4. Технологічність тестів.

Вона дозволяє повністю автоматизувати процес навчання за індивідуальними програмами.

 Звичайно, тести не є ідеальним засобом оцінювання знань. Відомі і їхні недоліки: можливість вгадування, відносна складність створення якісного тесту, помилки педагогічних вимірів тощо. Отже, використовуючи тестові завдання, не чекайте від них більшого, ніж вони можуть дати.

 Підсумовуючи, слід зазначити, що організація тестового контролю як цілісної функціональної системи дозволяє оптимізувати всі ланки навчального процесу.