Тестовий контроль знань з теми "Органічні речовини живих організмів"

 

ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ

 

І. Із запропонованих відповідей вибрати одну правильну:

 

1. В клітинах рослин переважають органічні сполуки:

1.     вуглеводи;
2.    ліпіди;
3.     білки;
4.     нуклеїнові кислоти.

2. Моносахариди, які містять 5 атомів Карбону, називаються:

1.     тріози;
2.    тетрози;
3.     пентози,
4.     гексози.

3. Моносахариди, які містять 6 атомів Карбону, називаються:

1.     тріози;
2.    тетрози;
3.     пентози;
4.     гексози.

4. Які з названих вуглеводів належать до моносахаридів:

1.     сахароза, крохмаль, целюлоза;
2.    глюкоза, фруктоза, рибоза;
3.     лактоза, хітин, крохмаль;
4.     крохмаль, мальтоза, сахароза.

5. Дезоксирибоза належить до:

1.     моносахаридів;
2.    олігосахаридів;
3.     дисахаридів;
4.     полісахаридів.

6. До гексоз належать:

1.     рибоза, дезоксирибоза;
2.    глюкоза, фруктоза;
3.     фруктоза, рибоза;
4.     глікоген, галактоза.

7. Сахароза складається із залишків:

1.     глюкози і фруктози;
2.    глюкози і галактози;
3.     глюкози і глюкози;
4.     фруктози і галактози.

8. До гідрофобних речовин належить:

1.     глюкоза;
2.    фруктоза;
3.     сахароза;
4.     крохмаль.

9. Вуглеводи, молекули яких складаються лише з залишків глюкози:

1.     сахароза, крохмаль, мальтоза;
2.    крохмаль, мальтоза, целюлоза;
3.     лактоза, целюлоза; мальтоза;
4.     лактоза, сахароза, хітин.

10. Вуглевод, який синтезується в процесі фотосинтезу:

1.     сахароза;
2.    мальтоза;
3.     крохмаль;
4.     глікоген.

11. До складу клітинних стінок рослин входить:

1.     крохмаль;
2.    целюлоза;
3.     глікоген;
4.     хітин.

12. Запасним полісахаридом в клітинах м’язів і печінки є:

1.     крохмаль;
2.    целюлоза;
3.     глікоген;
4.     хітин.

13. До складу клітинних стінок грибів входить:

1.     крохмаль;
2.    целюлоза;
3.     глікоген;
4.     хітин.

14. Запасним вуглеводом в клітинах рослин є:

1.     крохмаль;
2.    целюлоза;
3.     глікоген;
4.     хітин.

15. Полісахарид тваринного походження – це:

1.     крохмаль, ;
2.    целюлоза;
3.     глікоген;
4.     сахароза.

16. Полісахариди рослинного походження – це:

1.     крохмаль, целюлоза;
2.    целюлоза, глікоген;
3.     глікоген, хітин;
4.     хітин, крохмаль.

17. Функції, які виконують вуглеводи в живих організмах:

1.     будівельна, енергетична;
2.    захисна, теплоізоляційна;
3.     видільна, будівельна;
4.     енергетична, захисна.

18.Вуглеводи, які здійснюють будівельну функцію:

1.     крохмаль, целюлоза;
2.    целюлоза, хітин;
3.     глікоген, крохмаль;
4.     хітин, крохмаль.

19. При повному розщепленні одного граму вуглеводу вивільняється енергії:

1.     17,6 кДж,
2.    38,9 кДж,
3.     42 кДж,
4.     84 кДж.

20. Вуглевод, що входить до складу деревини:

1.     глюкоза;
2.    фруктоза;
3.     целюлоза;
4.     глікоген.

21. Вуглевод, який входить до складу кутикул членистоногих:

1.     глюкоза;
2.    хітин;
3.     глікоген;
4.     целюлоза.

22. Запасним полісахаридом в клітинах грибів є:

1.     сахароза;
2.    крохмаль;
3.     глікоген;
4.     хітин.

23. Полісахарид, який можуть синтезувати клітини тварин:

1.     глікоген;
2.    целюлоза;
3.     крохмаль;
4.     геміцелюлоза.

24. Речовина, яка є мономером целюлози:

1.     амінокислота;
2.    нуклеотид;
3.     глюкоза;
4.     фруктоза.

25. До біополімерів належить:

1.     глюкоза, хітин;
2.    крохмаль, целюлоза;
3.     фруктоза, інулін;
4.     галактоза, глікоген.

26. Органічні сполуки, які нерозчинні у воді, а розчиняються в органічних неполярних розчинниках:

1.     вуглеводи;
2.    ліпіди;
3.     білки;
4.     нуклеїнові кислоти.

27. Речовини, які належать до ліпідів:

1.     фосфоліпіди, глікоген, холестерин;
2.    крохмаль, холестерин, фосфоліпіди;
3.     фосфоліпіди, глікоген, жири;
4.     фосфоліпіди, жири, стероїди.

28. До складу нейтрального жиру входять залишки:

1.     фосфатної кислоти і гліцерину;
2.    аміноспирту і гліцерину;
3.     жирних кислот і гліцерину;
4.     амінокислот і гліцерину.

29. При повному окисненні 1 г жиру виділяється енергії:

1.     17,6 кДж;
2.    38,9 кДж;
3.     42 кДж;
4.     84 кДж.

30. Роль фосфоліпідів у клітині:

1.     входять до складу нуклеїнових кислот;
2.    входять до складу клітинної стінки;
3.     входять до складу біологічних мембран;
4.     входять до складу вітамінів.

31. Будівельну функцію виконують:

1.     жири;
2.    воски;
3.     стероїди;
4.     фосфоліпіди.

32. При повному розщепленні 1 кг жиру утворюється води:

1.     1,1 кг;
2.    1,1 кг;
3.     1,2 кг;
4.     1,3 кг.

33. Воски виконують функцію:

1.     теплоізоляційну;
2.    захисну;
3.     видільну;
4.     джерело води.

34. Спільним для полісахаридів та ліпідів є:

1.     гідрофільність;
2.    гідрофобність;
3.     є полімерами;
4.     макромолекули.

35. Мономерами білків є:

1.     амінокислоти;
2.    нуклеотиди;
3.     глюкоза;
4.     ліпіди.

36. До складу всіх білків входить видів амінокислот:

1.     2;
2.    10;
3.     15;
4.     20.

37. Всі амінокислоти подібні:

1.     аміногрупою, карбоксильною групою;
2.    радикалом, карбоксильною групою;
3.     аміногрупою, радикалом;
4.     радикалом.

38. Амінокислоти розрізняються між собою:

1.     аміногрупою;
2.    радикалом;
3.     карбоксильною групою;
4.     аміногрупою, карбоксильною групою.

39. Незамінною амінокислотою у людини є:

1.     пролін;
2.    треонін;
3.     гліцин;
4.     глутамін.

40. Амінокислотні залишки у молекулі білка сполучаються зв’язком:

1.     пептидним;
2.    водневим;
3.     йонним;
4.     дисульфідним.

41. Рівнів структурної організації білків відомо:

1.     один;
2.    два;
3.     три;
4.     чотири.

42. Структура білка у вигляді спіралі називається:

1.     первинна,
2.    вторинна,
3.     третинна,
4.     четвертинна.

43. Первинна структура білків має вигляд:

1.     ланцюга;
2.    спіралі;
3.     глобули;
4.     комплексу глобул.

44. Дихальний пігмент крові гемоглобін  має структуру:

1.     первинну;
2.    вторинну;
3.     третинну;
4.     четвертинну.

45. Третинна структура білків представлена у вигляді:

1.     ланцюга;
2.    спіралі;
3.     глобули;
4.     сукупності глобул.

46. Водневі зв’язки підтримують структуру білків:

1.     первинну;
2.    вторинну;
3.     третинну;
4.     четвертинну.

47. Прості білки називаються:

1.     протеїнами;
2.    протеїдами;
3.     глюкопротеїдами;
4.     ліпопротеїдами.

48. Білки, які складаються лише з амінокислотних залишків:

1.     протеїни;
2.    протеїди;
3.     глюкопротеїди;
4.     ліпопротеїди.

49. Білки, які складаються з амінокислотних залишків і небілкових компонентів:

1.     протеїни;
2.    протеїди;
3.     фосфоліпіди;
4.     гліколіпіди.

50. Процес порушення природної структури білків:

1.     денатурація;
2.    ренатурація;
3.     деструкція;
4.     реплікація.

51. Під час денатурації не порушується структура білка:

1.     первинна;
2.    вторинна;
3.     третинна;
4.     четвертинна.

52. Деструкція – це процес порушення структури білка:

1.     первинної;
2.    вторинної;
3.     третинної;
4.     четвертинної.

53. До складу волосся, кігтів, нігтів входить білок:

1.     колаген;
2.    фібрин;
3.     кератин;
4.     гемоглобін.

54. Транспортну функцію виконує:

1.     гемоглобін;
2.    осеїн;
3.     тубулін;
4.     овальбумін.

55. Білок, що бере участь у процесах зсідання крові:

1.     кератин;
2.    гемоглобін;
3.     фібрин;
4.     колаген.

56. Каталітичну функцію виконують:

1.     гормони;
2.    антитіла;
3.     ферменти;
4.     вітаміни.

57. Антитіла мають природу:

1.     білкову;
2.    ліпідну;
3.     вуглеводну;
4.     є видозміненими нуклеїновими кислотами.

58. При розщепленні 1 г білків вивільняється енергії:

1.     17,6 кДж;
2.    38,9 кДж;
3.     42 кДж;
4.     84 кДж.

59. Актин і міозин, які входять до складу м’язових клітин, виконують функцію:

1.     будівельну;
2.    захисну;
3.     сигнальну;
4.     скоротливу.

60. Регуляторну функцію виконують:

1.     гормони;
2.    антитіла;
3.     фермент;
4.     вітаміни.

61. Білки, завдяки яким можуть рухатися, змінювати форму клітини, тканини, органи або увесь організм:

1.     колаген, осеїн;
2.    гемоглобін, гемоціанін;
3.     тромбін, фібрин;
4.     актин, міозин.

62. Білок, який надає пружності кісткам:

1.     осеїн;
2.    колаген;
3.     овальбумін;
4.     фібрин.

63. Дихальний пігмент крові людини, хребетних, який переносить кисень, називається:

1.     гемоглобін;
2.    овальбумін;
3.     гемоціанін; 
4.     тромбін.

64. Специфічність ферменту щодо речовин, реакцію за участю яких цей фермент каталізує, визначає:

1.     активний центр;
2.    вся молекула ферменту;
3.     небілковий компонент;
4.     білковий компонент.

65. Активність складних ферментів визначається:

1.     білковим компонентом;
2.    небілковим компонентом;
3.     кількість амінокислотних залишків;
4.     молекулярною масою.

66. Після проходження ферментативної реакції ферменти:

1.     змінюють структуру;
2.    втрачають активність;
3.     не змінюють структуру і активність;
4.     руйнуються.

67. Фермент, який розщеплює крохмаль називається:

1.     целюлоза;
2.    каталаза;
3.     амілаза;
4.     трипсин.

68. Фермент, який розщеплює гідроген пероксиду Н₂О_2, називається:

1.     целюлоза;
2.    каталаза;
3.     амілаза;
4.     пепсин.

69. Функції , що  виконують ферменти:

1.     прискорюють швидкість біохімічних процесів;
2.    сповільнюють швидкість біохімічних процесів;
3.     беруть участь у транспортуванні  речовин через мембрани;
4.     забезпечують рух тканин.

70. Ферменти від інших білків відрізняються:

1.     є каталізаторами хімічних реакцій;
2.    є переносниками кисню;
3.     є поживними речовинами;
4.     є будівельним матеріалом.

71. Глікопротеїдами називають:

1.     складні молекули, до складу яких входять білки і вуглеводи;
2.    складні молекули, до складу яких входять білки і ліпіди;
3.     складні молекули, до складу яких входять білки і атоми металів;
4.     складні молекули, до складу яких входять білки і нуклеїнові кислоти.

72. Продукти, які містять найбільшу кількість незамінних амінокислот:

1.     овочі і фрукти;
2.    цукор і мед;
3.     яйця і яловичина;
4.     пшениця і жито.

73. Нуклеопротеїдами називають:

1.     складні молекули, до складу яких входять білки і вуглеводи;
2.    складні молекули, до складу яких входять білки і ліпіди;
3.     складні молекули, до складу яких входять білки і метали;
4.     складні молекули, до складу яких входять білки і нуклеїнові кислоти.

74. Ліпопротеїдами називають:

1.     складні молекули, до складу яких входять білки і вуглеводи;
2.    складні молекули, до складу яких входять білки і ліпіди;
3.     складні молекули, до складу яких входять білки і метали;
4.     складні молекули, до складу яких входять білки і нуклеїнові кислоти.

75. Принцип, за яким фермент взаємодіє із субстратом:

1.     доцільність;
2.    впорядкованість;
3.     реакційність;
4.     комплементарність.

76. Не притаманна білкам функція:

1.     каталітична;
2.    будівельна;
3.     збереження спадкової інформації;
4.     рецепторна.

77. Сигнальну функцію білків зумовлює:

1.     здатність до денатурації;
2.    каталітична активність;
3.     здатність утворювати тимчасові комплекси з комплементарними сполуками;
4.     здатність до активного переміщення крово­носною системою.

78. Процес відновлення природної структури білка після її порушення називають:

1.     деструкцією;
2.    денатурацією;
3.     ренатурацією;
4.     біосинтезом.

79. Прискорення біохімічних реакцій забезпечують:

1.     алкалоїди;
2.    гормони;
3.     вітаміни;
4.     ферменти.

80. Біополімери, мономерами яких є нуклеотиди:

1.     білки;
2.    вуглеводи;
3.     ліпіди;
4.     нуклеїнові кислоти.

81. Мономером нуклеїнових кислот є:

1.     глюкоза;
2.    амінокислота;
3.     нуклеотид;
4.     рибоза.

82. До складу нуклеотиду не входить залишок:

1.     нітратної основи;
2.    вуглеводу пентози;
3.     вуглеводу гексози;
4.     ортофосфатної кислоти.

83. До складу нуклеотидів ДНК входить вуглевод:

1.     рибоза;
2.    глюкоза;
3.     дезоксирибоза;
4.     галактоза.

84. До складу нуклеотидів РНК входить вуглевод:

1.     рибоза;
2.    глюкоза;
3.     дезоксирибоза;
4.     фруктоза.

85. Нітратна основа, яка відсутня в молекулі РНК:

1.     аденін;
2.    гуанін;
3.     цитозин;
4.     тимін.

86. Нітратна основа, яка відсутня в молекулі ДНК:

1.     аденін;
2.    гуанін;
3.     тимін;
4.     урацил.

87. Нітратні основи, спільні для молекул ДНК і РНК:

1.     аденін, тимін, гуанін;
2.    гуанін, цитозин, тимін;
3.     цитозин, урацил, гуанін;
4.     аденін, гуанін, цитозин.

88. Скільки типів нуклеотидів входить до складу молекул ДНК або РНК:

1.     один;
2.    два;
3.     три;
4.     чотири.

89. Кількість аденінових залишків у молекулі ДНК дорівнює числу:

1.     гуанінових;
2.    цитозинових;
3.     урацилових;
4.     тимінових.

90. Кількість цитозинових залишків в молекулі ДНК дорівнює числу:

1.     гуанінових;
2.    аденінових;
3.     урацилових;
4.     тимінових.

91. Модель просторової  структури ДНК запропонували:

1.     Д. Уотсон, Ф. Крик;
2.    Е. Чаргафф, Д. Уотсон;
3.     Т. Бовері та В. Саттон;
4.     Г. де Фріз і К. Чермак.

92. Молекула ДНК складається з полінуклеотидних ланцюгів:

1.     одного;
2.    двох;
3.     трьох;
4.     чотирьох.

93. Ланцюги молекули ДНК з’єднуються між собою за допомогою зв’язків:

1.     водневих;
2.    пептидних;
3.     йонних;
4.     дисульфідних.

94. Тип хімічного зв'язку між нітратними основами нуклеотидів у молекулі ДНК:

1.     ковалентний;
2.    йонний;
3.     металевий;
4.     водневий.

95. Вторинна структура ДНК має вигляд:

1.     ланцюга;
2.    спіралі;
3.     глобули;
4.     суперспіралі.

96. Структура ДНК та РНК у вигляді послідовно розташованих нуклеотидів:

1.     первинна;
2.    вторинна;
3.     третинна;
4.     четвертинна.

97. Ділянка молекули ДНК, що несе інформацію про первинну структуру певного білка:

1.     нуклеотид;
2.    триплет;
3.     ген;
4.     хромосома.

98. Здатність молекули ДНК подвоюватися:

1.     денатурація;
2.    ренатурація;
3.     реплікація;
4.     репарація.

99. Кількість ланцюгів у молекулі РНК в клітинах еукаріотів та прокаріотів:

1.     один;
2.    два;
3.     три;
4.     чотири.

100. Молекула іРНК:

1.     забезпечує передачу спадкової інформації від материнської клітини до дочірніх;
2.    переносить інформацію від рибосом до ДНК;
3.     переносить інформацію від ДНК до місця синтезу білка;
4.     зберігає інформацію про первинну структуру білка.

101. Транспортна РНК переносить:

1.     пептид;
2.    нуклеотид;
3.     амінокислоту;
4.     інформацію.

102. РНК, яка за формою нагадує листок конюшини:

1.     іРНК;
2.    тРНК;
3.     рРНК;
4.     мРНК.

103. Входить до складу рибосом:

1.     іРНК;
2.    тРНК;
3.     рРНК;
4.     мРНК.

104. Зберігає спадкову інформацію і забезпечує її передачу дочірнім клітинам під час поділу материнської:

1.     ДНК;
2.    іРНК;
3.     тРНК;
4.     тРНК.

105. Комплементарні одна одній нітратні основи:

1.     А-Т;
2.    А-Ц; 
3.     Т-Г;
4.     А-Г.

106. Нуклеїнова кислота, яка має найбільшу довжину та молекулярну масу:

1.     ДНК;
2.    іРНК;
3.     тРНК;
4.     рРНК.

107. В одному гені зашифрована інформація про:

1.     амінокислоту;
2.    вуглевод;
3.     білок;
4.     нуклеотид.

108. У клітині іРНК не міститься в:

1.     рибосомах;
2.    цитоплазмі,
3.     мітохондріях,
4.     пластидах.

109. Не спільним для ДНК та РНК є те, що вони:

1.     високомолекулярні сполуки;
2.    біополімери;
3.     мономерами є нуклеотиди;
4.     здатні до реплікації.

110. Довжина одного повного оберту молекули ДНК становить:

1.     0,34 нм;
2.    3,4 нм;
3.     34 нм;
4.     340 нм.

111. Процес синтезу іРНК:

1.     реплікація;
2.    репарація;
3.     трансляція;
4.     транскрипція.

112. Послідовність нітратних основ фрагменту іРНК, що синтезована на ділянці ланцюга ДНК з такою послідовністю нуклеотидів АГТТАГ:

1.     УЦААУЦ;
2.    ТЦААТЦ;
3.     УТГГУТ;
4.     ТУААТЦ.

113. Хімічним акумулятором енергії в клітині є:

1.     глюкоза;
2.    фруктоза;
3.     жир;
4.     АТФ.

114. АТФ належить до:

1.     біополімерів; 
2.    амінокислот;
3.     димерів;
4.     нуклеотидів.

115. Нітратна основа, що входить до складу АТФ:

1.     аденін;
2.    гуанін;
3.     цитозин;
4.     тимін.

116. При відщепленні від АТФ одного залишку ортофосфатної кислоти вивільняється енергії:

1.     17, 2кДж;
2.    38, 9 кДж;
3.     42 кДж;
4.     84 кДж.

117. До складу АТФ не входить:

1.     урацил;
2.    три залишки ортофосфатної кислоти;
3.     аденін;
4.     рибоза.

118. До гідрофільних сполук належать:

1.     ліпіди;
2.    моносахариди;
3.     полісахариди;
4.     полінуклеотиди.

119. Найбільше енергії виділяється при розщепленні:

1.     ліпіди;
2.    вуглеводів;
3.     білків;
4.     вітамінів.

120. До біополімерів належить:

1.     глюкоза;
2.    іРНК;
3.     жири;
4.     вода.

121. Життєві функції в організмі людини регулюють:

1.     гормони;
2.    алкалоїди;
3.     антибіотики;
4.     солі важких металів.

122. Речовини, які не відносяться до біологічно активних:

1.     ферменти;
2.    гормони;
3.     вітаміни;
4.     жири.

123. До водорозчинних вітамінів належить:

1.     С;
2.    А;
3.     К;
4.     Е.

124. До жиророзчинних вітамінів належить:

1.     С;
2.    А;
3.     В₁;
4.     В ₁₂.

125. Симптом нестачі вітаміну А в організмі людини:

1.     рахіт;
2.    цинга;
3.     діабет;
4.     куряча сліпота.

126. За недостатності вітамінів в організмі розвивається захворювання:

1.     гіповітаміноз;
2.    авітаміноз;
3.     гіпервітаміноз;
4.     базедова хвороба.

127. Речовини, які регулюють індивідуальний розвиток рослин:

1.     вітаміни;
2.    гормони;
3.     нейрогормони;
4.     фітогормони.

128. Біологічно активні речовини, які отруйні для тварин і людини:

1.     фітогормони;
2.    нейрогормони;
3.     вітаміни;
4.     алкалоїди.

129. Біологічно активні речовини, які синтезують ендокринні залози:

1.     вітаміни;
2.    фітогормони;
3.     нейромедіатори;
4.     гормони.

 

ІІ. Встановити відповідність

 

130. Встановити відповідність між назвою органічних сполук та функцією, яку вони виконують:

Функції органічних сполук	Органічні сполуки
1. Входить до складу клітинних стінок грибів.	А. Хітин.
2. Входить до складу клітинних стінок рослин.	Б. Стероїди.
3. Входить до складу біомембран.	В. Фосфоліпіди
4. Входить до складу вітаміну D.	Г. Целюлоза.
	Д. Глюкоза.

 

131. Встановити відповідність між назвою білка та його функцією у живих організмах:

Білок	Функція
1. Гемоглобін	А. Захисна.
2. Колаген	Б. Транспортна.
3. Каталаза	В. Каталітична.
4. Інтерферон	Г. Регуляторна
	Д. Будівельна

 

132. Встановити відповідність між нуклеотидами двох ланцюгів молекули ДНК:

Перший ланцюг ДНК	Другий ланцюг ДНК
1. АТТ-ТАТ-ГАЦ-АЦЦ--ТТТ-ЦАТ- -ТТТ-ААГ.	А. ТАА-АТА-ЦТГ-ТГГ-ААА-ГТА- -ААА-ТТЦ.
2. АТТ- ТАА- ГАЦ-ЦЦЦ- АЦТ- -ТАГ-ААА- ГАТ.	Б. ТАА-АТА-ЦТГ-ГТГ-ААА-ЦТА- -ААА-АТЦ.
3. АТТ-ТАТ-ГАЦ-ЦАЦ-ТТТ- ГАТ- -ТТТ-ТАГ.	В. ТАА-АТТ-ЦГТ-ГТГ-ААГ-ЦТЦ- -ГАТ-АТГ.
4. АТТ-ТАА-ГЦА-ЦАЦ- ТЦ-ГАГ-ЦТА-ТАЦ.	Г. ТАА-АТТ-ЦТГ-ГГГ-ТГА-АТЦ- -ТТТ-ЦТА.
	Д. Немає правильної відповідності.

 

133. Встановіть відповідність між структурою білка та її зображенням:

 

Структури білка	Зображення
1. Первинна.	А.
2. Вторинна.	Б.
3. Третинна.	В.
4. Четвертинна.	Г.

 

134. Встановіть відповідність між органічною сполукою та її зображенням:

 

Органічна сполука	Зображення
2. Інформаційна РНК.	А.
2. Транспортна РНК.	Б.
3. АТФ.	В.
4.  ДНК.	Г.
	Д.

 

135. Встановити відповідність між органічною сполукою та будовою її молекули, зображеної на рисунку:

 

Органічна сполука	Зображення
1. Фосфоліпід.	А.
2. Рибоза	Б.
3. Крохмаль	В.
4. Сахароза	Г.
	Д.

 

136. Встановити відповідність між назвами біологічних процесів та їх зображенням на рисунку:

 

Біологічний процес	Зображення
І. Транскрипція.	А.
ІІ. Реплікація.	Б.
ІІІ. Денатурація.	В.
ІV. Ренатурація.	Г.