Ти — частина природи. Що дає нам природа? Поведінка на природі.

Тема. Ти — частина природи. Що дає нам природа? Поведінка на природі

Мета: узагальнити знання учнів про те, що обов'язком кожної людини є турботливе ставлення до природи; викликати інтерес до вивчення і застосування досвіду народу розумного використання природних багатств; показати значення природи в житті людини; виховувати почуття любові до рідної землі, відповідальне ставлення до збереження довкілля.

Обладнання: ілюстрації, фотографії краєвидів природи, таблиця «Взаємозв'язки в природі», сигнальні картки білого і чорного кольору, макет мікрофона.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

Учитель

Доброго ранку, сонечко ясне, Доброго ранку, земле прекрасна, Доброго ранку, дерева квітучі, Доброго ранку, квіти пахучі, Доброго ранку, птахи галасливі, Доброго ранку, діти щасливі!

II. Вступне слово вчителя

Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний край, земелько рідненька.

І вас люблю, гори, ліси та гайочки,

І вас, ріки повноводні, маленькі струмочки.

Бо в тих ріках і струмочках — в чистій тій водиці Бачу тебе, рідний краю, дорога землице!

Ти мене годуєш, як свою дитину,

Тому люблю тебе, земле, люблю Україну!

— Немає в цілому світі прекраснішої землі, ніж наша Україна. Ми любимо її родючу землю, води Чорного моря, зелені верховини Карпат, широкі степи, дрімучі ліси, тихі озера та швидкоплинні ріки. Любимо і  тебе, Україно, наш тихий зелений раю!

Помилуйтеся красою природи, яка зображена на репродукціях, фотографіях.

Людина приходить у світ і отримує все це безкоштовно, всі ці багатства, неоціненні дари: землю, води, багатства надр, гори і ліси, квіти і І щедрі плоди землі, що годують нас.

Природа — це життя, яке необхідно берегти. А щоб берегти, необхідно добре пізнати природу, навчитись берегти все, що живе поруч із нами. Навчитись від батька і матері, від усіх добрих людей. Але найбільше знань ви можете отримати від спілкування з природою, власних спостережень.

Ви тоді дуже скоро помітите, як щораз ви стаєте багатшими, мудрішими, щасливішими. Ці знання також допоможуть вам зрозуміти, чому необ­хідно берегти, охороняти природу.    

III. Робота над новим матеріалом

1. Повідомлення теми уроку.

— Щодня ви бачите сонце, небо, дерева, пташок. Сьогодні ви дізнаєтеся, що все в природі взаємопов'язане.

2. Робота за таблицею.

— Розгляньте таблицю на дошці. Тут показано, який взаємозв'язок
існує між людиною, рослинами і тваринами.

Рослини дають людині їжу — молоко, м'ясо, хутро. Якщо зникне тільки один вид рослин — зникне від 10 до 30 видів комах.

А що дає людина рослинам і тваринам? (Дає життя новим рослинам, охороняє, береже тварин, будує їм житло).

3. Проблемна ситуація.

— Але чи завжди людина турботливо ставиться до природи? Чи завжди замислюється над своїми вчинками?

4. Читання оповідання Е. Шима «Березовий сік».

Хтось надрубав біля самого кореня молоду берізку. Тече мутний сік, земля під березою мокра. Дідусь сердиться:

•  Ех, люди! Руки злі, а голова дурна... — Ну, захотілося тобі соку — візьми від старої берези, від позначеної, яку все рівно взимку на дрова зрубаємо!
• Діду, а може, у цієї, у молоденької, сік солодший?
• Зараз зрозумієш, де він солодший.

Прихилив кухлик під зарубку. Натекло соку, я попробував — зовсім як вода, тільки не дуже чиста.

— А тепер по-іншому зробимо. Глянь, на верхівці гілочка зламана.
Видно снігом її зламало. З обламаної гілочки теж падають краплини, плюс котять, розбиваючись об землю.

Підставив дідусь кухлик під ці краплини. Набралося березового соку. Я ковтнув — і навіть прицмокнув. Такий солодкий, такий смачний сік, а він же з тієї самої берези.

Дідусь запитує:

• Ну, варто було сокирою махати?
• Не варто, — відповідаю.
• То ж бо й воно. Якщо дятел напитись захоче, він біля верхівки дірочку продовбає. Тому що знає: чим вище, тим солодший сік. Найсолодший — біля вершечка... Ось і виходить, що маленька пташка розумніша за великого дурня з сокирою.
• Чи корисний березовий сік для людини?
• Чи варто засуджувати людей, що вони беруть сік для зміцнення здоров'я?
• Чого не має права людина допускати у ставленні до природи?

— Чого ж навчив дідусь свого онука?
5. Фізкультхвилинка (діти імітують рухи).

Ми йдемо полювати на лева.

Через поле: Туп-туп,

Через річку: хлюп-хлюп,

Через болото: чав-чав.

Ой, а що ж це таке велике та страшне?

Та це ж лев! Тікаймо!

Через болото: чав-чав-чав,

Через річку: хлюп-хлюп-хлюп,

Через поле: туп-туп-туп!

                       Прибігли додому, зачинили двері.

Ох, які ж ми сміливі!

6. Театральна хвилинка.

Учитель. Тихо! Тихо! Хтось, здається, завітав до нас у гості! Заходьте, 5удь ласка! (До класу заходить дівчинка з розкуйовдженим волоссям. Під пахвою — велика книга.)

Учитель. Дівчинко, хто ти? І що це за книга у тебе?

Баба Яга

— Я — Баба Яга, Хоч ще молода.

Чаклувати я тільки вчуся,

Вчусь робити я зло.

Отака вже біда,

Бо звуся Ягуся.

Щоб сонечко не світило,

Щоб пташечка не співала.

Я поспішаю, зло викликаю!

А це у мене велика книга Зла.

 

Учитель. Дивно! Зазвичай книги вчать добру. В книжках живуть брі казки, оповідання, вірші. Баба Яга. В книзі зла теж є вірш. Ось послухайте.

 

Коли де-небудь квітку бачу:

«Зірви», — кричить мені, аж плаче.

Повз деревце іду зелене:

«Зламай», — схиляється до мене

В гніздечку пташку стріну в гаї:

«Зжени», — мерщій мене благає.

«Забий», — з болота жаба просить.

«Замуч», — цвіркун сюркоче в просі.

Коли я бачу квітки очі:

«Люби», — мені вона шепоче.

Повз деревце іду зелене:

«Привіт», — схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї:

Питає пташка: «Як ся маєш?»

«Спочинь!» — з болота жаба просить.

«Всміхнись», — цвіркун сюркоче в просі.

Який же світ кругом чудовий!

Додому йду в добрі й любові.

• Який з віршів вам сподобався? Чому?
• А що ви порадите Бабі Язі?
• Отож, шановна, вчимося відрізняти добро від зла, біле від чор­ного.

(Баба Яга виходить.)

• А ви, діти, можете відрізни добре від злого?
• Ось, для вас гра «Можна — не можна». На все, що можна, підніміть, білу картку, на те, що не можна, — чорну.

Гра «Можна — не можна»

• Ламати гілочки дерев, кущів.
• Виготовляти і розвішувати годівнички для птахів.
• Обдирати кору дерев.
• Милуватися красою природи.
• Стріляти з рогатки в горобців, синичок.
• Збирати лікарські рослини.
• Знати і вивчати рідний край.
• Голосно кричати в лісі.
• Нищити гнізда пташок.
• Гратися в інші ігри й забави.

IV. Узагальнення, підведення підсумків

1. Слово вчителя.

— Дорогі діти, пам'ятаймо, що земля — не рабиня наша, а мати.

А ми всі на своїй планеті — не тимчасові жителі, а мудрі господарі.

Дерева, квіти, пташки і травиця

Від нас не завжди можуть захиститись.

А якщо будуть знищені вони,

Чи ж зможемо на планеті жити ми?

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Давайте ще раз згадаємо і назвемо правила поведінки на при­
роді.

(Діти передають один одному символічний мікрофон і по черзі розпові­дають правила.)

• Бережи природу!
• Не ламай гілок, дерев!
• Не рви квітів!
• Не знищуй пташині гнізда!
• Не залишай сміття після відпочинку!
• Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах!
• Не руйнуй мурашники!
• Не лови диких тварин і не принось їх додому!

— Пам'ятайте, що до краси можна доторкнутися тільки серцем!

3. А зараз станьте в коло. По черзі кладемо руку на плече один одному промовляємо: «Сьогодні на уроці я...»

— Дякую за урок. Раджу вам навесні посадити зерно, кущ чи квіти, доглядати за ними.