Запропонована розробка навчального проекту з використанням інноваційних технологій, яка сприятиме формуванню життєво необхідних компетентностей учнів початкових класів.
ТЕМА ПРОЕКТУ: „ПТАШИНА ЇДАЛЬНЯ ”
Характеристика проекту:
за домінуючим видом діяльності: практично орієнтований;
за кількістю учасників: колективний;
за тривалістю: середньої тривалості.
Мета і завдання:
Проблема. Як допомогти зимуючим пташкам узимку.
Спосіб вирішення проблеми: виготовлення годівниць і розвішування їх на шкільному подвір’ї, організація регулярного підгодовування птахів.
Обладнання (для презентації проекту): зроблені учнями годівниці, малюнки дітей на тему: «Птахи взимку», декорації, мультимедійні засоби.
Форма презентації проекту. Урок-проект „Пташина їдальня”.
Кінцевий продукт: створення і організація регулярної роботи «пташиної їдальні» на шкільній території.
Навчальні предмети: природознавство, українська мова, літературне читання, трудове навчання, образотворче мистецтво.
Девіз: „Пташині по зернині –
Зелений сад людині! ”
ПЛАН ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ
І етап. Підготовка
Визначення теми, мети проекту, його тривалості.
ІІ етап. Визначення шляхів розв’язання проблеми
ІІІ етап. Формування груп для проведення дослідження
Учні класу об’єднуються у групи:
I група — «Літературознавці» (підбирають твори літератури про зимівлю птахів: оповідання, вірші, загадки.
IІ група — «Орнітологи» (із наукових джерел досліджують, які птахи у нас зимують, які прилітають до нас на зимівлю, чим живляться, добирають цікаві факти про них).
ІІІ група — «Синоптики» (добирають передбачення погоди за поведінкою птахів (народні прикмети)).
VІ група — «Дослідники» (досліджують, коли птахам найважче взимку, як їм допомогти, чим можна підгодовувати їх).
V група — «Художники» (відшукують ілюстрації про пташок узимку,а також самостійно створюють малюнки, аплікації про зимівлю пташок).
VІ група — «Птахолюби» (укладають правила підгодовування птахів).
VІІ група — «Мовники» (складають розповіді, казки за своїми спостереженнями про птахів узимку).
VІІІ група — «Трударики» (майструють годівниці для підгодівлі птахів узимку).
ІV етап. Реалізація проекту
VІ етап. Розвішування годівничок на шкільному подвір’ї, регулярне підгодовування птахів.
V етап. Презентація проекту „Пташина їдальня ”
ХІД ПРЕНТАЦІЇ ПРОЕКТУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ми всі веселі та кмітливі,
Серйозні та не пустотливі,
Допитливі, цікаві, чемні.
Природи друзі ми розумні:
Дерева, квіти доглядаємо,
Про пташок узимку дбаємо.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Пташині по зернині — зелений сад людині!
ІІІ. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Вчитель вибирає 5 дітей, які будуть птахами. «Пташки» виходять з класу, а інші діти ховають паперових комашок. «Зимуючі птахи» повертаються до класу і шукають поживу влітку. (Рахують скільки комашок вони знайшли за певний проміжок часу). Виходять і, повернувшись до класу, шукають їжу восени, потім взимку (за той же час). З кожним разом кількість знайдених комашок зменшується.
2. Технологія «Мікрофон»
ІV ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОБОТИ ГРУП
І група «Літературознавці»
ПТАШИНА КОМОРА
Восени в степу не змовкало пташине щебетання. Пташки злітались на скошене поле, дзьобали зернятка. А на узліссі стояла Горобина, рясно обліплена червоними гронами. Стоїть Горобина й дивується: чому до неї не летять птахи. Питається вона у Дрозда:
Випав сніг. Білим килимом укрилися поля. Занесло кучугурами висохлу траву. І вдень, і вночі співає свою журливу пісню холодний вітер.
Рано-пораноньку прокинулася Горобина від пташиного щебетання, бачить — налетіли до неї дрозди й дятли.
В. Сухомлинський
ВЗИМКУ
Ой, мороз, який мороз!
Всіх пташок проймає дрож.
Скачуть-плачуть горобці:
А синички невеличкі просять:
Снігурі сидять вгорі.
Заздрять дуже дітворі:
Тепло, бо у вас є хатка.
А у нас нема хатинки
Й на обід ані зернинки...
І. Блажкевич
Синиця.
Скільки тут пташок співало,
Веселилося щодня,
Коли сонце пригрівало і водилась комашня,
Кожний кущик, кожну гілку
Обсідали залюбки,
Щоб не шкодили ні скільки
Їм зажерливі жуки.
Сили в крильцях не жаліла
Кожна пташка на землі,
І комах, і гусінь їла на зеленому гіллі.
Я одна тоді, бувало, не хвалюся задарма,
За добу комах з’їдала,
Скільки важила сама.
А тепер кругом зима, ні комашеньки нема.
Горобець.
Ой, як холодно, як зябко,
Дуже змерзли в мене лапки,
Скрізь глибокий сніг лежить.
Що нам їсти? Що нам пить?
Як нам літечко вернуть?
(З’являється сорока)
Сорока.
Вам пора про все забуть!
Скре-ке-ке!
Чим сидіти й сумувати,
Краще лісом політати,
Може щось смачне знайдеться,
А за тим й зима минеться. (Відлітає)
Дятел.
Ох вже ця мені сорока,
Невсидюча білобока,
Завжди всюди облітає,
Все почує і все знає.
Синиця.
Знову лютая зима
Снігу нам ще наміта.
(Знову з’являється сорока)
Сорока.
Скре-ке-ке!
Поки ви отут журились
Я смачненько поживилась!
Там пшениця і пшонце,
І свіженькеє сальце.
Там щодня змітають сніг,
Їжі вистачить на всіх.
Там прекрасні годівнички.
Хтось з вас хоче подивиться?
Дятел.
То чого ми сидимо,
Швидше до них летимо!
Гей, сороко, не спіши,
Нам дорогу покажи! (Пташки відлітають).
ІІ група «Орнітологи»
Не боїться ця пташка зими.
Сало любить вона так, як ми.
Жовта грудка та сивії крильця.
Здогадалися, хто це?.. (Синиця).
У синички ошатна жовта сорочка, чорний галстук, зеленувата спинка, яскраво білі щічки, чорна шапочка. Синичка дуже рухлива.
Синиця зовсім не відмовляє собі в їжі. Вона харчується постійно. В основному, вона поїдає всіх дрібних жучків, павучків і слимаків. Синиці зимують у межах своєї батьківщини і не відлітають у південні краї. До зими назбирати може одна птаха до 15кг зернят і насіння. Але цього не вистачає. Тому зимою цим пташкам дуже важко прогодуватися і, шукаючи їжу, вони прилітають до житла дбайливих людей. Вчені порахували, що із 10 синиць до весни дожити може лише 2. Тому так важливо робити для них гойдаючі годівнички, бо тоді весь корм залишиться тільки їм. Причепившись до тонісінької гілочки, вона може повисати головою вниз. Це можливо тому, що в неї довгі кігті на лапках. Гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах, їхні личинки. А взимку пташки їдять насіння. Гнізда мостять у дуплах, штучних дуплянках або в синичниках. Синички добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими, і повертаються туди не самі, а зі своїми малюками.
Цікаво знати, що...
Чи знаєте ви, як часто синиці годують своїх дитинчат? 60 разів на годину. Щохвилини пташенята «наминають за обидві щоки»!
Вірно людям я служу,
їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел)
Усім відома невеличка пташка, яка має довгий дзьобик та веде переважно деревний спосіб життя. Почувши стукіт під час прогулянки по лісу, кожен з нас розуміє, що це дятел добуває собі їжу. Зазвичай, дятли харчуються комахами, яких за допомогою дзьоба видовбують з-під кори стовбурів дерев.
Дятел — птах середніх розмірів. Зверху його тіло чорне, з двома великими білими плямами на крилах. На крилах і крайніх перах хвоста — поперечні білі смужки. У молодих птахів на голові червона шапочка. Знизу тіло рудувато-біле, підхвістя — яскраво-червоне.
Дятли — осілі птахи, лишаються в нас протягом цілого року. Та іноді, шукаючи їжі, досить далеко мандрують, приєднуючись до зграї дрібних комахоїдних птахів. Живляться дятли комахами, серед яких переважають шкідники лісу та саду. Вони належать до групи корисних птахів. Гнізда дятли мостять у дуплах дерев, що самі видовбують.300 разів на день дятел приносить своїм дітям дорослих комах і їх личинки. Корм добувають на стовбурах і поверхні землі. Птах довбає переважно хворі та всохлі дерева і практично не чіпає здорові. Взимку біля житла людини відшукують ї залітають до годівниць або видовбують залишки харчів (навіть сир, ковбасу).
Цікаво знати, що...
Дятел, простукавши частину стовбура, може визначити, чи варто його довбати. Без потреби він цього робити не буде.
Найдовший язик, 14 см, має зелений дятел, він висовується на відстань, що перевищує довжину дзьоба в чотири рази. Язик дятла — незамінне знаряддя для видобутку їжі. Коли він висовується з рота, можна побачити маленькі «кріплення», завдяки яким він черпає жучків.
Дятел за один прийом їжі може поглинути до 1000 мурах, але погано йому не стане.
У червонім фартушку
Птах стрибає по сніжку
І розпитує синичку
Про найближчу годівничку. (Снігур)
Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом.
Снігурі — червоногруді пташки з чорною шапочкою на голові. Спинку прикрашає бурувато-сірий піджачок. На грудях і черевці майорять, наче жар, червоний фартушок: червона сорочка.
Живуть снігурі переважно в хвойних лісах Півночі. До нас прилітають пізно восени й оселяються недалеко від людського житла.
Снігурі — довірливі птахи. Вони співають нескладні пісні, які можна почути взимку. Ці птахи — окраса нашої природи.
Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини, але ягідне насіння теж не перетравлюється, і виходить, що снігур ніби агроном переносить або поширює насіння рослин. Снігурі довірливі птахи. Надовго затримуються там, де багато корму. Не лякаються людей, викликають у них подив і захват від своєї краси. Але садівники їх не люблять, бо снігурі можуть поїдати бруньки фруктових дерев. Тому і треба їх підгодовувати, щоб вони пережили зиму і нас тільки радували.
Біло-чорна скрекотуха
Забалакала нам вуха
Бо новини не прості
Є у неї на хвості ...
Хто ж ця пташка білобока?
Здогадалися?.. (Сорока).
Ох, уже ця сорока. Як її тільки не називають: білобока, бовтанка, злодійка! А насправді: красива, рухлива, життєрадісна і корисна птиця.
Що їдять сорока? Сороки всеїдні. Вони знищують у величезній кількості шкідників лісу. Винищують також гризунів. Люблять сороки поласувати ягодами брусниці, горобини, калини, голубики, чорниці, малини, ожини. Насіння цих рослин, пройшовши через кишечник птиці, можуть вирости потрапивши в землю. Цим сороки сприяють розселенню рослин у нові місця, збільшуючи багатства лісу.
У разі наближення людини або тварини сорока починає голосно скрекотати. Так що це не просто «сороча балаканина», а сигнал тривоги для інших птахів. У лютому бувають сорочі «весілля», що супроводжуються гвалтом, танцями, погонями. У березні білобокі починають вити гнізда або ремонтувати старі. Гніздо сорок з боків і зверху прикрите колючими гілками. Це своєрідний захист від хижаків самки і майбутніх її пташенят.
Сороки і сойки запасливі, тому шукають свої комори з жолудями, розкопують сніг під деревами. Раціон сойки влітку дуже різноманітний: комахи, ягоди, насіння, зерно, горіхи. Але взимку вони харчуються переважно жолудями, які встигли заготовити. Причому ховають лише відбірні жолуді, (декілька тисяч) тому нерідко весною вони проростають. Виходить, що вони насаджують ліси.
Цікаво знати, що...
Сорока дуже небайдужа до незнайомих і блискучих предметів. Оселившись поблизу людини, вона може красти і ховати в затишному місці метал ложки, шматочки скла або дзеркала, ключі тощо. Мабуть, так вона привчає людину до порядку: навіщо розкидати де заманеться свої речі або сміття? До яких тільки хитрощів, до яких тільки вивертів не вдаються птахи, щоб відвернути увагу від своїх гнізд! Виявляється, сороки будують ще й додаткові, фальшиві гнізда. Варто лише подивитися на справжнє гніздо, як хитруни залишають їх і летять до фальшивих, прагнучи відвести непроханого гостя від своїх гнізд.
Що це за сіренька пташка?
Ловить гусінь і комашок,
Цвірінчить вона, стрибає,
В теплий край не відлітає.
Цей маленький жвавий хлопчик
Називається … (горобчик).
Ворони, галки, голуби, горобці наближаються до житла людини, де їм легше прогодуватися і пережити зиму. Хоча горобчики, наприклад, і невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі сірі пташечки потребують допомоги людини. У американському місті Бостоні споруджено пам’ятник горобцю за знищення комах. Горобець хатній пташенят вигодовує виключно комахами і гусінню. Для вигодовування виводка потрібно 30 000 комах. За літо дає 2-3 виводки.
Цікаво знати, що...
Шия горобця має вдвічі більше хребців, ніж шия жирафа.
ІІІ група «Синоптики»
ІV група Настала зима. Земля, вода і ліс — усе вкрите снігом, здається, все довкола занурилося в сон. Завмерли трави, кущі та дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, завмерли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. Довгу зимову ніч пташки проводять по-різному. Ворони і галки ночують невеликими зграями у парках, садах, на деревах.
У мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаються у затишні місця і настовбурчують пір’я — від цього їм стає тепліше. Дятли, повзики, синиці-гаїчки ховаються у дуплах, горобці та синиці великі — під дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Але птахи сильно страждають узимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під туге пір’ячко. Не всидіти маленьким пташкам ані на землі, ані на гілці: все покрито снігом, холонуть лапки. Слід стрибати, літати, щоб як-небудь зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають вони, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру.
Лютий — найважчий для птахів місяць, місяць лютого холоду та голоду. Зима відчуває, що незабаром їй доведеться поступитися своїми правами, ось вона і злиться: то морозом ударить, то замете буревій. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить вночі мороз і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, жорстка, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — травичку, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Найбільше пташок гине не від холоду, а саме від голоду.
Вважають, що при затяжній зимі з кожних 10 синиць виживає одна. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям.
Отже, потрібно регулярно підгодовувати птахів насінням соняшнику та гарбуза, крихтами битого хліба, а також пшоном. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хто — хлібних крихт.
А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі їдальні у дворах і просто у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці із зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички залюбки з’їдять шматочки маргарину й м’яса, дуже люблять сало, тільки не солоне, адже від солоного у них заболять животики. Якщо поповнювати запаси у годівниці регулярно, птахи оселяться поблизу і влітку, очищатимуть навколишні дерева від шкідників. Скільки б не було у тебе різних справ, забав та веселощів, не забувай просвоїх крилатих друзів! Допоможи їм, і вони стануть тобі у пригоді, сторицею віддячать своєю невтомною працею та піснями.
Фізкультхвилинка
Тетяна Мельник «Пальчикові ігри. Синички»
Високо в небі летить синичка, (одну руку підіймаємо вгору)
А ось і друга – її сестричка.(підіймаємо другу руку вгору)
Ліворуч, праворуч, угору! (руки ліворуч, праворуч, угору)
І стрімко – стрімко додолу... (нахиляємося всім тілом додолу)
«Цінь – цвірінь!» - співають сестрички (розгинаємося)
І поспішають до годівнички. (складаємо долоньки на колінах)
Подзьобавши трохи пшениці, (вказівними пальчиками стукаємо по ніжках)
Геть полетіли синиці. (ховаємо руки за спину).
V група «Художники»
Пташиний кінозал (перегляд відео «Зимуючі птахи» )
VІ група «Птахолюби»
— Літо й осінь — пора збирання корму для птахів. Який корм слід збирати для пташок?Учні розповідають та демонструють кошик з різними мішечками, які приготували для пташок. Ви знаєте, яким хлібом не можна годувати пташок?
Чорним хлібом. Він містять велику кількість дріжджів, що спричиняють процес бродіння в шлунку маленької птички. Від цього пташка може загинути. Не варто годувати птахів гречаними, пшеничними, ячмінними крупами. З круп найкраще підійдуть вівсяна та перлова.
Зернята соняшника — найуніверсальніший корм для зимуючих птахів. Велика кількість рослинних жирів у насінні соняшнику робить його важливим джерелом енергії в умовах зимових холодів.
Птахам смакуватиме картопля в «мундирі», яку, перш ніж покласти до годівниці, варто розломити навпіл.
Зерно кукурудзи, насіння кавуна, дині, гарбуза та кабачків. Іноді варто просто не викидати те. що нам не потрібно. Коли їсте кавуни та дині, зберіть і висушіть насіння. Узимку його будуть із задоволенням їсти синиці. Важливо, щоб насіння гарбуза було не смаженим, добре ледь-ледь розчавити його пляшкою чи качалкою.
Пізнього літа та восени зберіть яблука чи груші, які пооббивав вітер, і сховайте їх у темному, прохолодному місці. Суворої зимової пори, коли птахи вже пооб’їдали всі запаси ягід і фруктів на деревах і кущах, викладіть свої припаси яблук і грушок прямо на сніг. Або поріжте фрукти на дольки чи понанизуйте їх на патички й викладіть у годівничку. Не можна підгодовувати пернатих смаженою, гострою, жирною, кислою або зіпсованою їжею. Важливо розуміти, що птахи рідко гинуть саме через отруєння, але воно призводить до ослаблення організму птиці та її захворюванню, що врешті-решт може призвести її до смерті. Солона їжа — сухарики, насіння, солоне сало — сприяє накопиченню солі в організмі птахів, викликає отруєння та подальшу загибель. Пшоно також не рекомендоване птахам. На відміну від проса, пшоно позбавлене оболонки, що призводить до окислення жирів на його поверхні, появи токсичних речовин, хвороботворних організмів.
Складання «Правил підгодовування птахів»
VІІ група «Мовники»
Учасники групи презентують складені розповіді, казки за своїми спостереженнями про птахів узимку.
VІІІ група «Трударики»
Учасники групи представляють свої годівниці з підручних матеріалів та розповідають, хто їм допоміг у роботі.
Рекомендації по виготовленню годівниць
Існує багато різних видів годівничок для птахів. Вона може бути у вигляді столика із краями, щоб не висипався корм, над ним може бути підвішена пляшка догори дном або без неї. Можна зробити годівнички у вигляді «хатки» з дахом і невеликим вхідним отвором для птахів. Звісно, дах над годівничкою – захист від видування, заносів снігу, але зробити його складніше. Годівнички для птахів повинні бути не яскравими, а найкраще – не фарбувати їх зовсім, щоб не відлякувати птахів і не приваблювати ворогів.
Та можуть бути і звичайні прості годівнички з порожніх пакетів з-під молока, соків, непотрібної поліетиленової пляшки з ручкою. Частину такої пляшки треба вирізати, а саму пляшку прикріпити за ручку до дерева або рами вікна. Корм насипають на дно пляшки. Можна підвісити ниточки зі шматочками несоленого сала для синичок, прикріпити жмутки рослин із насінням, плодами, ягодами.
Годівничка повинна мати дах, щоб корм не намокав від снігу, дощу. Отвір в годівничці має бути достатньо широким, щоби пташка могла легко залізти в годівничку і покинути її. І найголовніше: корм треба класти щодня, в однакову годину – до самої весни, коли розтане сніг. Пташки, що звикли до вашої годівнички, не полетять шукати собі їжу – чекатимуть вас! І якщо ви не покладете корм – вони лишаться голодними.
ІІІ. ПІДСУМКОВА РЕФЛЕКСІЯ
- Наш урок закінчується, та нас ще чекає робота. Тепер ми підемо і розмістимо наші годівнички в затишних місцях, де пташкам буде зручніше пообідати, де їх нічого і ніхто не потривожить.
Гра «Оплески»
— Що ви покладете у годівничку птахам?
Гарбузове насіння; пшоно; підсмажене соняшникове насіння; зерно; крихти чорного хліба; насіння бур'янів; солоне сало; насіння клена, кавуна, дині, цукерки.
- І на останок ми зараз прочитаємо і запам’ятаємо таку пам’ятку (читають хором):
- Слід усім запам’ятати
Пташок треба захищати
Їх оселі не руйнуй,
Краще взимку підгодуй!
(Слухання пісні «Зимовий сон» Н. Май)
(Після уроку діти йдуть вивішувати годівнички на подвір’я школи)