«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського - енциклопедія почуттів та переживань молодих людей, що звикли жити в повній гармонії з природою. Образи Ів

ТЕМА: «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського - енциклопедія почуттів та переживань молодих людей, що звикли жити в повній гармонії з природою.   Образи Івана й Марічки в повісті –  головних героїв повісті.

МЕТА:

• розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати   вивчене;
• розвивати дослідницькі здібності, уміння працювати з додатковою інформацією; підбирати інформацію з різних джерел та оформлювати у вигляді комп’ютерної презентації;
• продовжувати формувати комунікативні навички, навички роботи в групі,
• формувати вміння   висловлювати й аргументувати власні думки;
• процесі аналізу допомогти розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини; розуміти, що   справжнє   кохання існує,   це почуття треба цінувати та поважати; виховувати вміння розуміти й поважати красу людських стосунків
• виховувати любов до художнього слова.

Обладнання   підручники, зошити, тексти «Тіні забутих предків», комп’ютер, мультимедійний проектор.

Тип уроку: комбінований урок   української літератури

 

ХІД УРОКУ

«Любов і краса - це ті діаманти, які він (Коцюбинський) вишліфовував  із непоказних камінчиків та зараховував у вічний  скарб нашої  культури» Володимир Гнатюк

 

І. Оганізаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання:

Учитель

Ми почали вивчати   повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Це художнє відкриття загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, яка протягом століть була відірвана від великої України.  На минулому уроці ми говорили про обряди і звичаї гуцулів, ми дізналися   з твору, що в тім краю живуть нявки і щезники, лісовики і чугайстри. І серед того загадкового лісового народу, серед того розмаїття дивовижних створінь живуть люди, що вміють вірити в казку.

 

Перевірмо, як ви уважно читали повість.

Літературний диктант

1. Повість «Тіні забутих предків» Коцюбинський написав під враженням від перебування в ... (Карпатах)

2. Перше знайомство Івана і Марічки сталося під час...(бійки)

3. Марічка любила співати…(Коломийки)

4. Яке   прізвище мала родина Марічки? (Гутенюки)

5. Хто у творі   видобував у старий спосіб вогонь? (Ватаг)

6. Як називали гуцули злого духа? (Арідник)

7. Про кого це сказано: «носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало в неї стільки намиста, що челядь із заздрощів аж розсідалась»? (Палагна)

8. Яка річка забрала життя Марічки? (Черемош)

9. Як називається добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок?  (Чугайстир)

10. Які музичні інструменти сумно ридали під вікнами в кінці повісті «Тіні забутих предків»? (трембіти)

11. Хто екранізував повість «Тіні забутих предків»?  (Параджанов)

12. Повість називають гімном  … ? (коханню)

Перевірка літературного диктанту. Самооцінювання.

ІІІ. Оголошення теми й   постановка мети.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель (музичний супровід)

 

Через темряву віків, глибину століть пробивається кохання, долаючи будь-які перешкоди, підіймаючи людину до зірок. Пісню кохання не може заглушити навіть смерть. У кожного є своя історія кохання, є і в нашому житті чимало молодих людей, кохання яких долає родинну ворожнечу чи інші серйозні життєві проблеми.

          Кохання... це дивне почуття... Воно приходить, коли в шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів виходять з рівноваги, коли життя освячується промінням невловимої радості... коли душа лине у світ Ромео і Джульєтти, Івана і Марічки.

Кохання – джерело творчого натхнення багатьох поколінь. До цієї одвічної теми завжди зверталися художники, скульптори, філософи, композитори.   Звернувся до неї і М. Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків». Недарма про нього   відомий фольклорист Володимир Гнатюк сказав: «Любов і краса - це ті діаманти, які він (Коцюбинський)  вишліфовував  із непоказних камінчиків та зараховував у вічний  скарб нашої  культури»..

 

ІV. Робота над текстом і образами   повісті. Евристична бесіда.

І. Чому твір названо «Тіні забутих предків»?

-         З самим Іванком ми зустрічаємося   на    самому      початку  повісті. Що ми дізнаємося про хлопця? (Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків… Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі… Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі   на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить.)

-         Іванко не зовсім такий, як інші діти.  Чому? (Іван від самого свого народження виділявся серед інших дітей, він поводився інакше, був чужим у гуцульському світі, де існували свої закони й чітко визначений погляд на всі явища та події. Мати навіть неодноразово замислювалася, а чи свою дитину вона виховує, чи не «встигла хитра бісиця обміняти її дитину на своє бісеня»).

-            Отже, Іванко був самотнім, незважаючи на те, що сім’я  в нього була велика. Що ж тоді живило героя, де він почувався природнім?(Іван був дитиною-природи, відчував тісний зв’язок із нею:  «І він щезав. … Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над ним галузками, як ведмідь лабами. Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Були так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав… гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у  травинку, намагаючись вдати голоси птахів та всі ті згуки, що чув у лісі. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню (бриль), а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах, і співали йому до сну та й будили його своїм дзвоном гірські потоки»)

-         Незвичайною, несхожою на всіх була і Марічка. Розкажіть про  першу зустріч Іванка та Марічки? (дівчинка не заплакала, коли Іван вдарив її та викинув у воду її кісники, а почала привітно розмовляти та пригостила кривдника цукеркою)

 

 

1. Пригадаймо першу зустріч Івана й Марічки на березі Черемоша (уривок від слів: «Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів» до: «І втретє затрембітала трембіта про смерть...») Чи можна судити про людину (в даному разі про Івана - забіяку) за одним лише вчинком? Якщо так, то яким? (Зрада або самопожертва).
2. Що допомагає людині стати Людиною - добро чи зло?
3. За що, на вашу думку, Іванко й Марічка полюбили одне одного? (За доброту щирість, потяг до прекрасного й розуміння його, отже справжню душевну красу).

- Прочитайте, як діти почали дружити. («І як вони пасли! Білі ярки, забившись у холодок під смереку, дивились дурними очима, як качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом.Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці. В щілині поміж горами летів в долину потік і тряс по каміннях сивою бородою. Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, яку беріг ліс, що діти чули власне дихання. Але вухо уперто ловило і побільшало до найбільших розмірів усякий згук, що мусив жить в лісі, і їм часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей..).

-         Що об’єднувало дітей, крім любові до природи, дитячих забавок, спільної діяльності?(Вони обоє були тонкі, творчо обдаровані натури:  Іван пречудово грав на флоярі, а Марічка також була талановитою, складала пісні - коломийки. І в цих піснях, у цій музиці виливалася вся сила їхнього кохання)

4. Що ж далі відбувається з героями? (Іван іде в  найми на полонину, смерті Марічки, страждання є поневіряння Івана, повернення й одруження).

•   Що ж підтримувало Івана під час важкої праці, у негоду, промерзлому й промоклому в зливу до кісток? (Кохання і сподівання на зустріч з Марічкою. Закохані душі чули одна одну на відстані. Не було жодного дня під час Іванового літування на полонині, щоб не згадав він Марічку, вона приходила до нього уві сні, не залишала його думок, він чув її голос: «Перед очима пливуть вже зелені плями, розпливаються у царинки, у смерековий ліс. По царинці ступають білі ноги Марічки. Вона кида в поліг граблі і простягає до нього руки. І у ту мить, коли Іван ось-ось мав почути м’яке тіло Марічки на своїх грудях, з лісу виходить з риком ведмідь, а білі вівці мечуться вбік і одділяють його од Марічки. «Ху, пек ті та цур!.. Невже заснув?»).

5.               Поспішав Іван з полонини. Але дома його чекала сумна звістка…  Зла доля, а не ворогуючі родини розлучила закоханих — забрав дівчину Черемош. Як сприйняв Іван смерть коханої? («Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити зі скелі у крутіги: «На, жери і мене!». Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки» ) Далі парубок не жив. Його душа вмерла разом із коханою дівчиною. І все ж таки після кількох років блукань Іван повертається  в село й одружується на Палагні.

 

 

6.   Чи зрадив Іван Марічку, одружившись з Палатою? Чому він це зробив? (Цього вимагало життя, потрібно ґаздувати, може, хотів приспати свою душу господарськими турботами. Це не була друга любов, а тому й не зрада. Смерть Іванової Марічка б не прийняла).
7. Охарактеризуйте дружину Івана? (Палагна – вродлива молода жінка, яка занадто довго жила у примарному світі матеріального. Можна сказати, що вона теж спілкується з духами, але ці духи темні. Жадоба, пристрасть, егоїзм засліпили її. Палагна теж закохана в Івана і намагається усіма засобами звернути на себе його увагу, але замість нього, отримує, такого ж, як вона, меркантильного Юру, який через свій слабкий характер не втримався перед її звабами. Їх кохання не має нічого спільного з високим почуттям Марічки та Івана. Воно приземлене, дещо тваринне, але воно теж має право на існування).

 

8.                   У чому щастя для Палагни? Що хороше в такій позиції, а що погане? (Для Палагни щастя - мати добре господарство. Заможно жити. І це непогано, якщо є засоби для чогось вищого, духовного. Але для неї це не засіб, а мета. Така мета завжди спустошує людину.
9. Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Пагною (Треба було знищити свою душу. Цього Іван не зробив, тому Палагна зрадила йому).
10.   Пригадаймо два епізоди: зустріч Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли Юра проганяв хмару. Що зблизило Палагну і Юру? (грубу силу тягне до грубої сили, крім того жіноче єство Палагни відчувало Іванову байдужість).
11. А що більше ви шануєте в людині: силу чи розум, досконалість фізичну чи духовну?
12. Юра по - справжньому любить Палагну, чи вона приваблює його лише як жінка? Чому? (Це тільки скороминуща пристрасть. Адже в стосунках і з  Палагною, і з Іваном Юра постійно грає. Характерний епізод бійки в корчмі абс підслухана Іваном розмова Мольфара з Палагною про силу над ним).
13. Чому лісова русалка - нявка - вибрала жертвою саме Івана? Це жорстокість. Що уособлює образ нявки? (Іван уже внутрішньо готовий до смерті, а нявка лише прискорила її та ще дала перед кінцем краплю радості як дарунок за прийняті муки. Нявка - це доля, совість, душа людська).
14. Перекажіть епізод загибелі Івана. Чи був Іван щасливий в останні хвилини життя? Йому краще було б залишитися живим? Хто винен в його смерті?
15. Що перемагає у творі - добро чи зло? (Здається зло. Але ж Іван гине, аби не підкоритися йому (злу). Отже, смертю своєю, щастям за мить до кінця ви перемагає зло, обивательський бруд).
16. Так що таке щастя, кохання, і в чому смисл людського життя?

Зробивши спробу розібратися у вічних життєвих проблемах, які Михайло Коцюбинський розкрив у своїй повісті, ми зараз  разом з вами виконаємо одне цікаве завдання.

 Фішбоун.

Проблема : чому Іван і Марічка, кохаючи один одного , все-таки не стали щасливими?

-         ворожнеча, матеріальні проблеми, відмінність іх від інших, смерть рідних, смерть Марічки, Іван іде на полонину…

Висновок: одного кохання для щастя недостатньо, щастя має багато складників. І важливу роль у ньому відіграє доля.

 

 

 

 

Учитель

Проблемні питання:

• Як ви гадаєте, чи міг Іван після смерті Марічки бути щасливим?

Івана й Марічку називають «Карпатськими Ромео і Джульєттою». Наші «літературознавці» дослідили твори Шекспіра й Коцюбинського й пропонують до нашої уваги свій міні-проект.

 

Спільне й відмінне в сюжетах творів
Спільні риси	Відмінні риси
ворогуючі родини; у ворогуючих родинах є діти, які кохають одне одного; головні герої, закохані, гинуть; обидва твори – гімн коханню.	смерть героїв різна; різні мотиви й причини смерті; особливість змалювання таємничого казкового світу; Шекспір змальовує переборну силу кохання, а Коцюбинський шукає його джерело в таїнстві природи, у таїнстві людської душі.
Висновки Отже, головна відмінність твору Коцюбинського від твору англійського класика не в ключовій сюжетній колізії, а особливостях змалювання таємничого казкового світу. Кохання переживається героями як найдивніша загадка, що має велику силу над людьми.

 

Учні записують риси в зошити.

 

Учитель 

Говорити про повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» і не згадати про однойменний фільм режисера   С.Параджанова не можна.  Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Я б хотіла щоб ми зробили спробу порівняти фільм і повість. Ми не будемо порівнювати сюжет чи спосіб відображення подій та героїв. Я хочу щов ви спробували порівняти ваші враження.

• Які переважають кольори?
• На чому зосереджена увага?

V. Підсумковий, рефлексійно-оцінювальний етап. Кросенс. Погрупувати картинки щодо образів  і  розставити їх  у логічній послідовності згідно тексту твору.

1.           2.        3.   4.  

 

5.        6.          7.      8. 

9.       10.      11.     12.   

13.    14.      15.        16. 

17.

 

 

Заключне слово вчителя (музичний супровід)

Кохання – Божий дар, який дається далеко не кожному. Більшості людей випадає на долю так і прожити своє життя, не відчувши цього великого почуття, а за кохання приймати і скороминучу закоханість, і фізичний потяг, і просто симпатію до людини. Тому, якщо прийде до вас справжнє взаємне кохання, – бережіть його.

Справжня любов – це не вериги, які тримають людину біля землі, це крила, які піднімають нас над буденністю і дрібницями. Феномен цього почуття залишиться нерозгаданим. Кохання – це вічна таїна життя.

Рефлексія

Учитель 

Звернімося до епіграфу   нашого уроку: «Любов і краса - це ті діаманти, які він  (Коцюбинський)   вишліфовував  із непоказних камінчиків та зараховував у вічний  скарб нашої  культури».

Тож як ви розумієте ці слова?

Метод «Мікрофон»

Учні по черзі висловлюють свою думку.

Орієнтовні відповіді учнів:

• Загадка любові вічна;
• Людина, яка по-справжньому любить, красива;
• Справжня краса - внутрішня, вона йде від усього серця, в якому живе любов;
• Той, хто кохає по-справжньому хоч одну людину, любить увесь світ;
• Здатний на кохання той, чия душа осяяна внутрішньою красою;
• Любов і краса допомагають долати труднощі;
• Кохання - це витвір мистецтва, неймовірне почуття двох сердець;
• Любов - найцінніший дар Божий, без якого життя уявити неможливо... Любиш - значить живеш!
• Кохання складається з однієї душі, що живе у двох тілах.
• Смерть перед коханням безсила;
• Людина, яка по-справжньому кохає, бачить дива, які не бачать інші;
• Коли в житті немає любові, у ній немає й життя.

VI. Самооцінювання й оцінювання

VІІ. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Есе «Чи зміг би (змогла б) я так кохати, як Іван (Марічка)?
2. Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях О. Кобилянської (біографія, загальний огляд творчості).