Методична розробка призначена для використання вчителями початкових класів при проведенні предметних тижнів.
Є план роботи на тиждень , сценарій виховного заходу.
Назва навчального видання: Тиждень української мови у школі
Тип навчального видання: методична розробка
Повна назва навчального закладу: загальноосвітня школа І ступеня села Хряськ – філія Опорного закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів села Цміни» Маневицького району Волинської області
Кількість сторінок:
Методична розробка сприяє формуванню знань учнів з української мови, допомагає підвищити інтерес до вивчення предмета, виявити і розвинути їх здібності, привити любов до рідної мови.
Пропонується вчителям початкових класів для використання в освітньому процесі.
Розробники:
Басюк Лариса Дмитрівна – вчитель початкових класів, вища категорія.
Рецензенти:
Стасюк Галина Миколаївна – вчитель початкових класів, вища категорія.
Навчально – методичне видання затверджено радою методичного кабінету Маневицького району
Протокол №4 від 07.02.2018 року
План роботи
Понеділок. Відкриття Тижня української мови. Захід «В гості казка завітала». 2 клас.
Вівторок. «Загадки, прислів’я, приказки про мову. Написання диктанту про українську мову. 1-4 класи.
Середа. Конкурс віршів про мову. 1-4 класи.
Четвер. Інтелектуальна гра: «Розумники і розумниці» 1-4 класи.
П’ятниця. Виховний захід: «Прекрасне слово і душа у мові рідній возз’єднались». 1-4 класи.
Закриття Тижня української мови у школі. Підведення підсумків.
Диктанти про мову
Рідна мова
Українською мовою розмовляють 45 мільйонів чоловік. Наша мова належить до високорозвинених мов світу. Багато зробили для нашої мови письменники, вчені, освічені люди різних часів. Особливо почесне місце належить Тарасу Григоровичу Шевченку, який показав всьому світу мову народу України.
( за Аллою Коваль)
(38 слів)
Рідна мова
Наша рідна мова багата і красива. Проте вона сама до рук не дається. Щоб вільно, невимушено, красиво розмовляти, треба вчитися. Вчитися довго і наполегливо: вивчати правила, бо це закони мови, запам’ятовувати нові слова, прислів’я та приказки, бо це збагачує вашу мову, вивчати вірші, бо це розвиває пам’ять.
Не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови. Мова – наш вірний друг і помічник протягом усього життя.
( За Аллою Коваль)
( 64 слова)
« В гості казка завітала»
Казка про казку
Вкраяв Господь українцям за їх щиру душу і гарну працю найкращої землі. Недарма ж кажуть: Україна – вкраєна нам Богом земля, рай на землі. Заздрісно стало іншим народам. Чому це українцям дісталась найкраща земля від Бога? І почали вони надії марні плекати, божу землю в українців відбирати… людей мучили-били, ліси-поля вирубали-палили…Тяжко і гірко українці жили, але не віддали своєї землі; мучились дуже і часто у снах іншу долю плекали в думках. Вірили щиро у те, що вже скоро згинуть у безодню нужда їх і горе. І щоб надія та в людях жила - казка народна у люди пішла. В ній сподівання і думи народу про мир та любов, про талан та свободу. Слухали казку і діти, й старі, вірили в щастя на рідній землі… Вірили щиро, а це вже немало. Казка сьогодні дійсністю стала! Згинуло горе, неволя і страх, та наше минуле живе у казках, щоб ми пам’ятали, якого ми роду і чим наш народ заплатив за свободу. В наших казках є добро, щирість, ласка… Любові навчає нас українська казка. Люблять казки наші й місто, й село, бо в них добро завжди перемагає зло. Тисячоліття вже казки живуть… Ну що ж, із казкою у добру діти, путь! Слухайте, будь ласка, українську казку!
Діти переказують українські народні казки, інсценізують фрагменти.
Гра « З якої казки?»
Діти по черзі підходять до корзинки і беруть предмет, називають його і казку у якій він згадується.
Загадки, прислів’я, приказки про мову
Слово до слова – зложиться мова.
Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово – душу.
Добре слово цінніше за золото.
Удар забувається , а слово пам’ятається.
Умій сказати, умій і змовчати.
Від теплого слова і лід тане.
Гостре словечко коле сердечко.
Треба знати що де казати.
Умієш говорити – умій слухати.
Краще мовчати, ніж брехати.
Їж борщ з грибами і тримай язик за зубами.
Ріже чорний коровай. (Трактор).
Нехай моя загадка лежить до весни. (Озимина).
Ріжуть мене ножами,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. (Хліб).
«Розумники
та
розумниці»
(Інтелектуальна гра для 1-4 класів)
1 клас
2 клас
1.Перший місяць осені. (Вересень)
2.Число, яке доповнює 10 до 18.(8)
3.Для письма і дверей потрібна…(ручка)
4.Він круглий. Ним граються дорослі і малі. (М’яч)
5.Друга нота нотного стану.(Ре).
6.Житель мурашника.(Мураха)
7.Залізний птах.(Літак)
8.Вранці на траві з’являється…(роса)
9.Літо, осінь, зима, весна…(пори року)
10.Білокора, зелена, кучерява…(береза)
11.Смородина, аґрус, малина…(кущі)
12.Бджолина сім’я.(Рій)
13.»Дощик» у ванні.(Душ)
14.Цар звірів.(Лев)
15.Виконавець пісень.(співак)
16.Зимова пшениця.(Озима)
17.По морю ходить, а біля берега пропадає.(Хвиля)
18.Скільки місяців має рік.(12)
19.лікує людей.(Лікар)
20.Що кричать, якщо заблукали.(Ау-у)
21.Будинок шпака.(Шпаківня)
22.Суха трава.(Сіно)
23.Тварина з хоботом.(Слон)
24.Учнівська сумка.(Ранець)
25.Коли цвіте липа.(В липні)
26.М’яч у воротах.(Гол)
27.Донька сина.(Онучка)
28.Льотчик.(Пілот)
29.Нерозкрита квітка.(Бутон)
30.Улюблене заняття.(Хоббі)
31.Не має ні початку, ні кінця.(Колесо)
32.Спортивне взуття.(Кросівки)
33.Що легше, кілограм заліза, чи кілограм пір’я.(Однаково)
3 клас
1.Сума довжин всіх сторін.(Периметр)
2.Сусіди числа 333.(332 і 334)
3.Пісні, що співають мами немовлятам.(Колискові)
4.Завжди в роті, а не проковтнеш.(Язик)
5.Музичний супровід.(Акомпанемент)
6.Риба, схожа на змію.(Вуж)
7.Коли лягають спати, її кладуть під вушко. (Подушка)
8.Що таке яблуко.(Плід)
9.Початок змагання з бігу.(Старт)
10.Скляний посуд для варення.(Банка)
11.Черствий хліб.(Сухар)
12.У вогні не горить, у воді не тоне.(Лід)
13.Найрозумніша морська тварина.(Дельфін)
14.Їду-їду – нема сліду.(Човен)
15.Родич миші.(Пацюк)
16.Швидкий рух.(Біг)
17.Що росте без коріння.(Гори)
18.Яка річкова риба не має луски.(Сом)
19.Найшвидша тварина.(Геперд 125 км/год)
20.Який звір літає.(Кажан)
21.Рук не має, а узори вишиває.(Мороз)
22.Найвища тварина.(Жирафа)
23.Повен хлівець білих овець.(Зуби)
24.Найважча тварина.(Синій кит)
25.Чим грають у хокей.(Ключкою)
26.Чим покрите поле для гри в хокей.(Льодом)
27.Що означає фінал.(Кінець)
28.Де спить ведмідь.(У барлозі)
29.З чого утворюються сніг і лід.(З води)
30.Хто носить на собі голки.(Їжак)
31.Син мого батька, а мені не брат.(Я сам)
32.Різдвяний театр.(Вертеп)
33.Хто стоїть на одній нозі.(Чапля)
4 клас
1.Я – вода і по воді плаваю.(Лід)
2.Ранок, день, вечір, ніч.(Доба)
3.Весна, літо, Осінь, зима.(Рік)
4.На якому материку ми живемо.(Євразія)
5.Де ночують взимку горобці та синиці.(Під стріхою)
6.Святковий пиріг.(Торт)
7.Австралійський страус.(Ему)
8.Зубний лікар.(Стоматолог)
9.Єгипет це…(країна)
10.Європа це…(частина материка)
11.Королева квітів.(Троянда)
12.Заєць скаче, а вуж…(повзе)
13.Скільки ніг мають комахи.(6)
14.Холодна пора року.(Зима)
15.Скільки днів у тижні.(7)
16.Кінь сталевий, вівса не просить, але оре і косить.(Трактор)
17.Антонім до слова «широкий».(Вузький)
18.Зимовий холод.(Мороз)
19.Нічний птах.(Сова)
20.Свято в дитячому садку.(Ранок)
21.Сірий хижач.(Вовк)
22.Суп з риби.(Юшка)
23.Родичка суниці.(Полуниця)
24.Країна кленового листка.(Канада)
25.Біля тіла – вуха, а голови нема.(Каструля)
26.В який горщик не можна налити води.(у повний)
27.Пливуть по небу.(Хмари)
28.Хатинка борсука.(Нора)
29.Який рік найкоротший.(Новий)
30.Найменша пташка.(Колібрі)
31.Антонім зими.(Літо)
32.Половина діаметра.(Радіус)
33.Де ростуть фрукти.(У саду).
Виховний захід
«Прекрасне слово і душа у мові рідній возз’єднались»
Ведуча. Кожному у дар дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні – мовою жестів, інші – мовою звуків. Лише нам, людям було подаровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою.
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти,
Гей, яка ж прекрасна ти!
Неповторна і своя:
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші – трелі солов’я.
І потоки гомонять,
Зелен – клени у діброві
По – кленовому шумлять.
Колосисту – на віки -
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Буду всюди й повсякчас -
Бо єдина – так, як мати,
Мова кожного із нас.
Ним читаю і пишу.
Рідну мову, рідну пісню
Я ніколи не лишу.
Пісня «Наша мова»
Моя Вкраїно чорноброва.
І лиш народ тоді народ,
Як є у нього рідна мова.
Я рад би знати тих пісень слова.
Я слухав, чув: співала та пташина
Одне святеє слово – Україна.
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
Моя співуча, українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять діброві.
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти – розуму народного скарбниця.
Моя ти зіронько свята!
Живи, цвіти, вкраїнська мово,
Зціляй і душу і вуста!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.
Як пісня, линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана, материнська мово!
Українська мова – давня й молода.
Світить рідне слово, як жива вода.
Мова наша рідна – пісня стоголоса
Нею мріють весни, нею плаче осінь.
Пісня «Мово рідна моя, не мовчи»
Рідна мово! Рідна мово!
Як сопілка калинова,
Мова наших кобзарів.
Рідна мово! Рідна мово!
Пісня неньки колискова,
Шум калинових гаїв.
Раз мені казала мати:
Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх,
Щоб у серці ти зберіг.
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
Рідну мову я вивчаю,
Її люблю, не забуваю.
Рідну мову буду знати.
Берегти і поважати.
Вчитель. Та, на жаль, не всі бажають вивчати рідну мову, не кожен її шанує: вживає у
мові якісь недоречні слова, русизми, словесні «бур’яни» як: бомага (папір), конєшно (звичайно), шарік (кулька), площадка (майданчик).
Така наша недбалість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко. Хочете пересвідчитись у цьому? Пропонуємо вашій увазі сценку з життя.
Інсценізація усмішки Павла Глазового «Кухлик».
Автор.
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він:
Дід.
Покажіть кухлик той,
Що з краю.
Продавець.
Што? Чєво?
Я нє понімаю.
Дід.
Кухлик, люба, покажіть.
Той, що збоку смужка.
Продавець .
Да какой же кухлік здєсь
Єслі ето кружка!
Автор. Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
Дід. В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавець.
У мєня єсть свой язик
Да к чєму мнє мова…
Дід
Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має , бідна, язика
Та не знає мови.
Ведучий. Отож за чистотою мови треба слідкувати, щоб не вийшло так, як у вірші «Нормально»
Питає мама дочку:
Аж тоді промовив тато:
-Щось ти їла небагато…
-Нормально!
І тоді сказав дідусь:
Лікувати треба гарно!
Це «нормально»-
Ненормально!
І тоді сказали всі –
Тато, мама, дідусі:
Щоб усе було…
Вчитель. Наша мова дуже багата. Ну, скажіть мені, у якій мові ще є вірші, всі слова у яких починаються з однієї літери? Ви от тільки послухайте.
Віл везе важучий віз –
Вовну. вату, верболіз,
Вперся віл і впало з воза
Вісім в’язок верболозу.
Качки край копанки клопочуть.
Качаток кличуть під комиш,
Кача впіймати кішка хоче,
Катруся киці каже: - Киш.
Мавпенятко мовить:- Мамо!
Масла, моркви, маку мало!
Миска , мамочко, мілка –
Мало містить молока.
Вчитель. Що й казати, багата наша мова! Є в ній і слова, протилежні за значенням. Адже у світі є дві протилежні сили: світло і темрява, любов і ненависть, добро і зло.
В нашій мові є слова
Зовсім протилежні.
І частенько так бува –
Ми від них залежні.
Як відійде темна ніч,
Встане день, як квітка!
Є товстий, неначе піч,
Є тонкий, як нитка.
Хтось так голосно кричить.
Як ворона кряче.
Інший цілий день мовчить,
Як ковтнув гаряче.
То веселий, то сумний
Кожен з нас буває.
То старенький, то новий
Одяг натягає.
Налетів вітрець і стих –
Ось таке тут діло!
А на плач є завжди сміх –
Й сонце засвітило.
А на «ні» є слово «так»!
Як було, так буде!
Якщо в мові ти мастак,
З тебе вийдуть люди!
Гра «Так» чи «Ні».
Ведуча.
Зіграти хочеться мені
Із вами, друзі, в «Так» чи «Ні».
Вам запитання задаю,
Готуйте відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом: «Ні» чи «Так».
Скажіть, співає сом пісні?
Не гайте з відповіддю!
Ні!
Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це сказати?
Так!
Скажіть мені, червоний мак
В січневу пору квітне?
Ні!
А крокодили на сосні
Свої будують гнізда?
Ні!
Чи може вище гір літак
У вишину злетіти?
Так!
Узори пишні на вікні
Мороз малює взимку?
Так!
Чи достигають навесні
Пшениця й жито в полі?
Ні!
Ріка біжить удалині.
Чи є у неї ноги?
Ні!
Чи правда це, що вовк
Наївся груш і яблук?
Ні!
А під кінець скажіть мені,
Цікава гра у «Так» чи «Ні»?
Вчитель. Варто пам’ятати, що слово – це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити, а може й образити, розчарувати. Тому пам’ятайте про лагідні , чарівні слова.
Учні.
У нашій рідній мові
Чарівні є слова.
Слова ці всім відомі,
Бо сила в них жива.
«Добридень», «до побачення» -
І усмішка сія!
Велике мають значення
Ось ці прості слова.
Як скаже син чи донечка:
«Спасибі» вам, «Будь ласка».
Ясніше сяє сонечко,
Бо в них любов і ласка.
Від цих чарівних, добрих слів
Тепліше людям жити.
Якщо ти їх не говорив,
То треба говорити.
Вчитель. Мова – то цілюще народне джерело. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями поколінь, оспіваний у пісні, у переказі, у прислів’ї.
Послухайте прислів’я.
Учні.
Вчитель. Цілющим джерелом є і загадки, які склав народ. Дівчатка, а загадайте – но хлопцям загадки.
1 дів.
Хвалить його кожен,
Любить його кожен.
І дня ми без нього
Прожити не можем.(Хліб).
2 дів.
Хто завжди правду каже?(Дзеркало).
3 дів.
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.
4 дів.
Їхала пані в срібнім жупані,
А на тім жупані латка на латці.(Риба).
5 дів.
Наскакалось, назвивалось,
Під припічок заховалось.(Віник).
6 дів.
Коло вуха завірюха,
А у вусі ярмарок.(Бджоли і вулик).
Вчитель. А тепер ви, хлопці, загадайте дівчаткам загадки. Побачимо, хто краще вміє відгадувати: хлопці чи дівчатка.
1 хл. Що можна побачити із заплющеними очима?(Сон).
2 хл. А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, тільки солі просять.(Огірки).
3 хл. Золотий пішов, а срібний прийшов.(Сонце і Місяць).
4 хл. Стоїть при дорозі, усім заважає: хто йде, той штовхне, а з дороги не прийме.(Двері).
5 хл. Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи).
Вчитель. Молодці, діти, гарно вмієте і загадувати і розгадувати загадки.
А зараз давайте згадаємо скоромовки, які ми вміємо швидко промовляти.
Кіт котив коток по току,
Коток попав на лапу коту.
Наш Андрійко вищий Гната ,
За Андрійка вищий тато,
А за татового тата
Вища, мабуть, тільки хата.
Хитра Мотря мила мокру моркву.
Жатка в полі жито жне,
Жатку жайвір дожене.
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.
Малювала тигра внучка,
Замість тигра вийшла Жучка.
Семен сказав своїм синам:
Сини сіно склали, Семен сказав:
Ішла баба дубняком,
Зачепилась гапликом,
Сюди смик, туди смик:
Старий Самсон сказав своїм синам:
Вчитель. Протягом своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів’їв, загадок. Та особливо багато пісень. В українській пісні - і ніжність, і ласка . А починається все з маминої колискової.
(Звучить колискова пісня).
Діти, а заспівайте якоїсь веселої.
Пісня «Ой на горі жито»
Колись діти збиралися і грали в різні ігри. А для цього вони знали багато лічилок.
А які ви знаєте лічилки?
- Де стоїш?
Від корча до корча –
Курочка – тасурочка.
Книга – паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуриться.
Йшла Маринка по стежині,
Загубила там корзинку.
А в корзинці паляниця,
Хто з’їв – тому жмуриться.
Нумо – нумо ,дітвора
Біжіть швидше до двора -
Починати гру пора.
Гра «Мишоловка»
Вчитель. Дорогі діти! Як гарно звучить рідна мова у віршах, прислів’ях, скоромовках, народних іграх. Які гарні слова і мелодія в українській народній пісні! Хочу ,щоб ви полюбили й ніколи не забували рідне слово, рідну мову, де б ви не були. Бажаю рости вам здоровими і щасливими в ріднім краї, з рідним словом.
Бо ніхто не має права забувати
Своєї мови рідної ніде.
Як ті пісні, що їх співала мати,
І як своє дитинство золоте.
Діамант дорогий на дорозі лежав ,-
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшло багато людей і топтали його.
Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,
І в пилу на шляху діамант він знайшов.
Камінець дорогий він відразу впізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав
Обробив, обточив дивний той камінець
І уставив його у коштовний вінець.
Стало диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористо блищить,
І проміння його усім очі сліпить.
Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбили її, обробили її,
Положили на неї всі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу ввели,
І як зорю ясну, вище хмар піднесли.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як зоря та ясна.
І світитиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Залюбки, охоче
Рідну мову вчу,
З друзями на вигін
Гратись я лечу.
Батько мені каже
З книжкою дружи,
Рідну мову ,синку,
Завжди бережи.
Мову ту, що люди
Рідною зовуть,
Ти ніде й ніколи,
Синку, не забудь.
Рідне слово й пісню
Завжди серцем чуй.
Як Вітчизну й матір
Їх люби й шануй.
(Пісня «Україно моя»).
Література:
Інтернет – ресурси: