Тиждень української мови в початкових класах

         Розробка заходів на тему:

 

         “ Тиждень української мови “

Мета : прививати любов до рідної мови, до рідної країни;шанувати   і збагачувати  народні традиції; розвивати почуття гордості за свій народ, свою мову; розвивати мислення, уяву; вчити висловлювати свої думки, декламувати вірші про мову; виховувати патріотів своєї держави; організувати конкурс малюнків.

План тижня

День перший 

1.Урочиста лінійка. Оголошення змісту роботи на тиждень.

2. Свято «День української писемності».

3.Конкурс декламаторів віршів про мову.

День другий.

 1.Українська народна дитяча гра «Подоляночка».

 2.Конкурс малюнків на тему «Україна очима дітей».

День третій.

 1.Мовознавчий конкурс «Розумники і розумниці».

День четвертий.

1.Інсценізація української народної казки «Рукавичка».

2.Кросворд «Казкові герої».

День п’ятий.

1.Родинне свято «Українські вечорниці».

 

 

 

 

День української писемності

 

Синів і дочок багатьох народів

Я зустрічав , які перетинали

Гірські й морські кордони і , на подив

Багато бачили , багато знали.

Я їх питав із щироюдушею

-Яку ж ви любите найбільше мову.

І всі відповідали

-Ту , що нею

Співала мати колискову.

 

Учу , звичайно , я англійську ,

Російську розумію , польську теж…

Мені цікаво знати італійську ,

Та найрідніша – українськавсе ж !

Бо рідна мова , наче рідна мати ,

Вона завжди пригорне до грудей.

Важливо дуже різні мови знати,

Та рідна найрідніша для людей!

Наше слово давнє і живе…Цього тижня ми відзначаємо свято української писемності та мови. Це наймолодше свято , засноване Указом Призидента України 1997 року й приурочене до дня вшанування пам’яті Преподобного Нестора – славнозвісного літописця Києво –Печерського монастиря.

А чи завжди люди вміли розмовляти. Про це можна довідатись , зазирнувши у наше далеке минуле. Ось послухайте давню легенду.

Жило на світі плем’я давніх людей. Вміли вони полювати , готувати їжу на вогнищі. Всі свої знання зберігали в пам’яті , передаючи від покоління до покоління, а діти вчились від батьків, спостерігаючи за ними.

І жила в цьому племені сім’я мама, тато, донька Ая. Одного разу пішли тато з Аєю до лісу і вистежили здоровенного ведмедя. Тато хотів уполювати звіра , та списа забув удома. Взяв тоді він шматок кори і намалював дружині листа.

Мама прочитала листа і несамовито закричала.Збіглися всі родичі племені. Жінка їм пояснила , що її чоловіка хоче з’їсти ведмідь, і показала листа.Усі схопили зброю і кинулись на допомогу. Амисливець, побачивши їх, подумав, що його хочуть убити і почав утікати. Біг, біг, доки не натрапив по дорозі на старця-мудреця.Став просити у нього захисту.

Після того , як усе з’ясувалось, люди ще довго сміялися. Та старійшини всерйоз замислились і, щоб не було плутанини,вирішили запровадити інше письмо. І придумали вони літери.

Не знали тільки вони, як їх назвати. Думали-думали, аж раптом побачили дівчину Асю. От і вирішили, що першу літеру назвуть А, а останню Я. Згодом придумали назви для інших літер.

Так виникло письмо.З того часу люди почали користуватися не лише усним, а й писемним мовленням. Колись у школах не було ні зошитів, ані книжок, ні щоденників, ані класної дошки. Учням доводилось запам’ятовувати все зі слів учителя. Причому вивчали вони не витончені поезії, а складені у формі вірша важкі правила, довгі рецепти, способи обробки дерева й каменю, лікування різних хвороб. Тому винайдення письма полегшило навчання, відкрило дорогу розвитку багатьох наук і мистецтв.

 

Знайте всі, мої шановні,

Не забудьте це, бува.

Є музичні звуки й мовні,

Що складаються в слова.

 

Звуки, зібрані у слово,

Ще в далеку давнину

Утворили  рідну мову

Українську чарівну.

 

А щоб ми все зрозуміли,

Щоб могли багато знать,

Знаки-букви нам створили,

Щоб писати і читать.

 

Знаки ці пошикували,

Щоб нікого не забуть,

І абеткою назвали –

Ось її нвм треба вчить.

 

Багато століть минуло, доки люди звикли до цього письма, доки запам’ятали, котра буква як називається. Наше слов’янське письмо – такі знайомі й звичні нині літери абетки -  пройшло довжелезний щлях, поки прийшло до нас.

На нашу землю ця азбука прийшла тисячу років тому. Увесь цей час вона змінювалась, аж поки не стала такою, якою ми сьогодні користуємось. Важко навіть сказати,скільки людей протягом тисячоліть доклали зусиль,щоб сьогодні ми з вами могли читати і писати.

Та не завжди наша мова могла вільно звучати і розвиватися в Україні.

Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі йнещасливі сторінки. На долю України випали тяжкі поневіряння.Це і турецько-татарські орди, польські феодали, російський царат. Усі вони прагнулигнобити й визискувати її розкішні землі й працелюбних людей.

Українцям заборонили мати власну історію, культуру, мову. Ось кілька сторінок «Скорботного календаря української мови.»

1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

1775 рік – зруйновано Запорозьку Січ, закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік – закрито українські недільні школи, які власним коштом організували видатні діячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.

1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1908 рік – вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії «шкідливою».

1914 рік – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу – газети й журнали.

1938 рік -  видано постанову про так зване посилене вивченння російської мови, чим підтинає коріння українській мові.

1983 рік – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах, що привело до нехтування рідної мови багатьма українцями.

1989 рік – видано постанову, Hяка закріплювала в Україні російську як офіційну загальнодержавну мову, чим українську було відсунуто на задній план, наслідки чого ми бачимо й сьогодні…

І хоча наша мова зазнала багатьох гонінь і переслідувань, нині вона живе , квітне і вдосконалюється. Правда часом можна почути з вуст українців такі слова, яких не знайдеш у жодному словнику. Тож любімо і бережімо цей скарб!

 

Зневажить мову мамину- біда,

Котра пустими зробить душі наші,

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що квіт калини сушить

 

 

 

. 

Мовознавчий конкурс « Розумники та розумниці .»

 

1ведучий

Розтанула зоря досвітня

Росою вкрилися поля.

Ласкава, щедра і привітна

Лежить навкруг моя земля.

Вона мені не пошкодує

Свого добра, свого тепла

І щедро хлібом нагодує,

Водиці хлюпне з джерела.

 

2 ведучий

Для мене цвітом зарясніє,

Птахами виповнить ліси,

Вбере долини й полонини

У квіти дивної краси.

Моя це Мати-Батьківщина,

Мій дім з малих дитячих літ.

В нім мова щира й солов’їна

В знання дає усім політ.

 

1 ведучий

Сьогодні хлопчики й дівчатка

Влаштують мовне свято.

Солов’їну, барвінкову

Пошанують діточки

Українську рідну мову,

Ту, що в дар дали батьки.

 

2 ведучий

Берегти її, плекати

Будем всюди й повсякчас, -

Бо єдина – так, як мати,

Мова вкожного у нас.

1 ведучий

Отож бо свято, конкурс нині.

Сьогодні друзі зібрались тут.

У цьому залі радість лине

Конкурси, змагання всіх нас ждуть.

2 ведучий

Конкурс мудрих і кмітливих,

Змагання розумних і щасливих.

Змагання для тих, хто в чесній боротьбі

Шлях до перемоги прокладе собі.

Вчитель.

Добрий день, любі гості, школярі, вчителі!

Сьогодні тут відбудеться мовознавчий конкурс-змагання «Розумники і розумниці.» У ньому беруть участь дві команди. Зустрічаймо! Команда «Барвінок»! Команда «Любисток»! Увага! Увага! Команди, прошу на старт!

Конкурс «Візитка»

Команда «Барвінок»

Ми зібрались в залі дружно,

Щоби позмагатись.

І  про мову нашу рідну

Цікаве дізнатись.

Дорогенькі мовознавці,

Щиро вас вітаємо,

Від усього серця свого

Успіху бажаємо.

Щоб трудились ви сьогодні

До сьомого поту

І дістали нагороду

За свою роботу.

Команда «Любисток»

Ми прийшли сюди сьогодні,

Щоб вести запеклий бій.

Тільки ні , не кулаками,

А правдивими думками.

Солодке слово перемога

Нелегко всім дається.

Хто любить, знає рідну мову,

Тому вона всміхнеться.

То ж до бою кличем, друзі,

До мовного бою.

Мово рідна, Україно,

Ми завжди з тобою.

Конкурс «Мовне асорті» (розминка)

Вчитель

Кожна з команд отримає по 10 запитань. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Команда «Барвінок»

1.Слова, які пишуться з великої букви, -це…

2.Утворіть іменник від слова мовити.

3.Частину тексту, що є його закінченням називають…

4.Назвіть одним словом блюдце, глечик, макітра, ложка…

5.Як називають дитину корови?

6.Що ми чуємо звуки чи букви?

7.Як називають людину, що пише вірші?

8.Скільки в слові складів?

9.На честь якого з трьох братів було названо місто Київ?

10. «Рукавичка» , «Попелюшка» , «Коза-Дереза». Яка з перелічених казок не є українською народною?

Команда «Любисток»

1. Спільна частина споріднених слів, це…
2. Утворіть дієслово від слова читач
3. Назвіть одним словом валянки, туфлі, постоли, чоботи…
4. Текст, в якому про щось або про когось розповідається, повідомляється, називається…
5. Як називають дитину собаки?
6. Вони бувають тверді і м’які, глухі і дзвінкі. Це…
7. Як звали батька Т. Шевченка?
8. З чого складається речення?
9. Як звали сестру Кия, Щека і Хорива?
10.  «Івасик-Телесик», «Солом’яний бичок “ , «Спляча красуня». Яка з перелічених не є українською народною казкою?

 Конкурс «Вирощуємо слова»

Вчитель

Відома українська письменниця Леся Мовчун переказала нам легенду про чарівну країну Німів, в якій люди не вміли говорити, а бабуся Мова в своєму квітнику вирощувала слова за допомогою корінців. Давайте і ми спробуємо. Ваше завданння – виростити якомога більше споріднених слів за допомогою кореня. Максимальний бал за конкурс – 5 балів.

Команда «Барвінок»  -квіт –

Команда «Любисток»   -вод-

Конкурс «Парад букв»

Вчитель

Нас 33, нас 33.

У нас міцна сім’я.

Складаємо слова нові

Від А до Я.

Правильно, це алфавіт. В ньому букви розміщені в певному порядку. Ваше завдання, змінивши порядок букв у даному слові, записати якомога більше слів, складених із букв даного слова. За кожне слово – 1 бал.

Команди працюватимуть зі словом  - барвінок.

Конкурс «Шифрувальники».

Вчитель

Капітани команд одержать картки, на яких записані народні прислів’я про навчанння. Замість букв записані числа, які вказують на порядковий номер букви в алфавіті. Ваше завдання, якомога швидше за допомогою алфавіт у записати розшифровані прислів’я. Максимальна кількість балів -  5.

Команда «Барвінок»

24 28 11 23 11 22 33 , 18 12 15 19 16 11, 18 7, 20 12 10 18 19

Учитися                           ніколи                  не             пізно.

Команда «Любисток»

1 10 2 24 15 1,   6 19 , 17 24 6 21 19 22 23 12 ,6 19 21 19 4 1

Азбука                       до   мудрості                  дорога.

Конкурс «Змагання капітанів».

Вчитель

Запрошую на сцену капітанів .Їм вручаються картки з фразеологізмами. За допомогою міміки та жестів показати вислів, а члени команди повинні пояснити його значення.

Команда «Барвінок»

1.Бити себе в груди.

2.Зарубати на носі.

3.Дивитися крізь пальці.

Команда «Любисток»

1.Намотати на вус.

2.Вбити собі в голову.

3.Роззявити рота.

Конкурс «Криниця мудрості»

Вчитель

В українській мові багато прислів’їв та приказок. Це перлини нашого мовлення. Віками їх складав народ, передавав з покоління в покоління, навчаючи людей мудрості.

    Завдання для команд – продовжити прислів’я. За кожну правильну     відповідь – 1 бал.

1. Хочеш їсти калачі, -
2. Хто багато читає, той…
3. Книга вчить, як…
4. Бджола мала , а й та …
5. Наука в ліс не веде, а …
6. Без верби й калини …
7. Вік живи …
8. Шила в мішку

Конкурс «Домашнє завдання»

Сміймося на здоров’я.( Читання гуморесок, смішинок)

(Жюрі підводить підсумки , нагороджує переможця )

Вчитель

Наша зустріч завершилася. Думаю, що до ваших сердець дійшли слова , які несуть багатство, красу та мелодійність української мови. Любіть свою мову всім серцем, бо вона – наша гордість, наш найцінніший скарб, який ми отримали від своїх батьків.

 

 

 

 

Родинне свято «Українські вечорниці»

1ведучий

Доброго здоров’я всім!

Ласкаво просимо у дім!

2 ведучий

Заходьте до світлиці

На веселі та бадьорі

Наші вечорниці!

1 ведучий

Ви заходьте в нашу хату

Превелику й пребагату!

2 ведучий

Від зірниці й до зірниці

Хай лунають вечорниці!

1 ведучий

А на наших вечорницях

Хто сумний – розвеселиться.

2 ведучий

Будуть співи й небилиці –

Гарні будуть вечорниці.

(Кімната господині. Туди заходять дівчата.)

1.- Доброго здоров’я, паніматко!

2.- Чи можна до вас завітати ?

Господиня

• І вам доброго здоров’я, дівчатонька! Проходьте , голубоньки

3. – Спасибі , паніматко! Пошли Боже щастя у вашу хату!

( Господиня співає пісню « Зеленеє жито» )

Господиня

А що, дівчата, роботу з собою взяли?

Всі. Взяли!

Господиня

Сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, ось тут на лаві.

4.- Ой , дівчата, що ж це ми на вечорниці зібралися, а з господинею вас не познайомили. Дозвольте представити – наша господиня…

Господиня

Нашій славній Україні, її працелюбному народові, споконвічним традиціям, народним пісням і звичаям присв’ячуємо наше зібрання.

5. – Дівчата, а що це ми мовчки працюємо? А давайте пісню заспіваємо.

(Співають пісню «Наша рідна Україна» )

Господиня

Розкажіть , голубоньки , яких новин сільських.

6.- Не чутно новин , паніматко.

7. – А що, паніматко, ваша онука до вас не приїжджала?

Господиня

Та де там! Як маленькою була то попогляділа. І сорочечки шила-вишивала, і віночки плела, і казочки казала. А на п’ятому році як забрали… Заборонив зять до баби в село їздити…

2. – Ой вибачте ,паніматко, що ми вам жалю додали.

Господиня

Ой що ви, голубоньки, у мене надія є. Ось листа отримала. Послухайте.

( Читає.)

                         Бабуню моя дорогенька!

Я вас люблю! Вибачте що не озивалася. Дурна була. Почула оце недавно по телевізорущедрівочку. Та сама, якої ви мене вчили! Разу ви стали перед очима, вашаластівочка над вікном. Хочу до вас. Гусенята пасти,ччорнобривці нюхати, корову встадо гнати. Неодмінно приїду.

                     Ваша нерозумна внучка Оленка.

3. – Ой, тітонько, як нам радісно за вас.

Господиня

Спасибі, дівчата, на доброму слові. Ось ми з вами вже й наговорилися, і наробилися, і наспівалися. А хлопці не йдуть , десь забарилися ваші козаки.

2. – Ой , напевно йдуть!

1 хлопець

• Дівчата , пустіть до хати, бо з дороги збилися!

1. – А ви гарненько попросіть!

2 хлопець

• Ой, дівчата, совість майте ,

Швидше вхату нас пускайте,

Бо надворі мороз тріщить,

А до жартів язик свербить.

2. _ А що , дівчата пустимо хлопців до хати ?

3 хлопець

• онкурсДоброго здоров’я в хаті! Боже помагай!

Господиня

Як добре , хлопці , що ви прийшли. Мої дівчата зразу повеселішали.

4 хлопець

_ Ой ,дівчата, як же гарно у нас в селі! Скільки цікавого, нового. А які відкриття може зробити людина, яка вперше потрапила до села. Ось послухайте. ( Читає  гумореску «Маленький дачник» )

5 хлопець

• А чого це тебе , Андрію, учора цілісінький день небуло дома?

2 хлопець

• Та це ми з Миколою на полювання їздили.

(Читають гумореску « Як лякати вовка « )

1 хлопець

• А ти, Петре, на ярмарок їздив?

7 хлопець

-Авжеж! Та мало кота в мішку не купив. Ось послухай.

( Читає гумореску « Свіжина» )

Господиня

Що ж, хлопці, жартувати вмієте, але не завадило б себе ще й у справі показати. Подивимось хто з вас силу має?

Конкурс «Бий ворогів»

Ну молодці, ну й козаки! Після такого поєдинку і повечеряти не гріх. Дам вам по горнятку каші, побачимо хто швидше з’їсть. Адже український народ здавна вважає, що хто як  їсть ,то так і працює. Ото й побачимо які з вас робітники.

Конкурс « Ситий козак»

Не встигли ми озирнутися, а увас уже й горщики порожні. Їдять хлопці добреЮ то мабуть так і працюють

Конкурс « Обдери качан»

Нічим вас хлопці не злякаєш і не здивуєш. Бачу не перевелись ще в українських селах справжні козаки. Час і дівчатам показати свої вправні руки.

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Білолиці, круглолиці

Із добірної пшениці.

Подивимось , чи вміють наші дівчата вареники ліпити.

Конкурс « Зліпи вареник»

Вареники ліпити вміють, а чи вміють гудзики пришивати?

Конкурс « Ґудзик»

Наші дівчата майбутні мами. А вміють ляльку сповити?

Конкурс «Немовля»

3. – Дівчата, подивіться якими гарними рушниками прибрана світлиця панімвтки!

Господиня

Мушу вам нагадати , що рушники у нас здавна в пошані. Жінки й дівчата дуже любили та й люблять вишивати. І я люблю, і моя матуся любила, і бабуся.

З дитинства пам’ятаю рушники,

Що так любовно їх творила бабця.

По українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

На полотні співали солов’ї

І красувались кетяги калини.

Зелений хміль в’юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

1. – Мені розповідала моя бабуся, що колись вишивали рушники окремо для хлопчиків і дівчаток. Для хлопчиків на рушнику вишивали чорнобривці, а для дівчаток – цвіт полину, калину, незабутки.

7. – А я ще знаю, що були родинні рушники. На них вишивали котиків. Це означало , що в родині в пошані батьки.

3. – А ще є весільні рушники, які кожна дівчина готувала заздалегіть до весілля. Їх мала бути повна скриня. Отож дівчата довгими зимовими вечорами вишивали на вечорницях рушники

4. Вишиваю рушничка різними нитками

         Там калина молода й ружі з солов’ями.

         У барвінку синій цвіт кущ рясного глоду.

         Український рушничок – символ мого роду.

      6.Рушникове оличчя веселе

         Обліта коровай ра столі.

         Закликає гостей до оселі,

         Випромінює щедрість землі.

         Рушничок на столі  -  давній звичай

         Ним шлюбують дітей матері.

       Він додому із далечі кличе,

       Де в калині живуть солов’ї

       Він простелиться тим, в кого серце

       Не черствіє й дарує тепло.

       Хай цей символ світиться вічно

       В нашій хаті на мир , на добро.

4. – В Україні є давній звичай, коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник. Він беріг від лиха, допомагав долати негаразди, дарував щастя і хорошу долю.

( Звучить пісня у виконанні батьків «Пісня про рушник» )

 1 хлопець

• А погляньте, дівчата, яка на мені вишиванка! Правда гарна! Ось послухайте.

(Звучить пісня « Мати вишила мені..»)

Господиня

Упоравшись із справами не завадить із піснею зустрітись. Українська народна пісня для нас все. Це ірадість, і смуток,і відпочинок з веселощами, і батьківська порада. Які ж вечорниці без народної пісні?

( Звучить українська народна пісня « Несе Галя воду» )

Господиня

Ой, щось вечір такий довгий! І наспівались, і натанцювались…

3 хлопець

• Що аж їсти захотілося!

Господиня

Так вареники вже давно готові, дівчата ж наліпили, і узвар прохолов.

2. Нас чекають у макітрі

     Вареники дуже ситні.

     Вареники непогані,

     Вареники у сметані.

     Їжте, їжте, просим щиро,

       Вареники наші з сиром.

Господиня

Дорогі гості! От закінчились наші вечорниці. Дякуємо всім, хто прийшов до нас на свято. Сподіваємось , що хороша традиція спільного відпочинку буде продовжуватись і надалі.

Хай роздаються срібні звуки

На прощання пожмімо руки.

     Вибачайте , може не вгодили,

     Заходьте частіше, люди милі!

( Звучить пісня « Хай буде гаразд» )