"Традиції, символи, обереги українського народу"

ВІДДІЛ ОСВІТИ, СІМЇ ТА МОЛОДІ КОЗЕЛЬЩИНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

 

 

 

 

 

 

«Традиції, символи, обереги

 українського народу»

 

 

 

 

 

Розробки занять для гуртків з декоративно – ужиткового мистецтва

 

                                                                 Укладач Дугенець Л.В.

Керівник гуртка БДЮТ

 

 

2017 рік

 

 Традиції, символи, обереги українського народу. Розробки занять та виховних заходів з декоративно – ужиткового мистецтва керівникам гуртків, вихователям ГПД та оздоровчих таборів/ Укладач: Дугенець Л.В. – Козельщина: БДЮТ, 2017,

 

 

 

 

Укладач: Дугенець Людмила Володимирівна, керівник гуртка «Народний умілець»  Козельщинського будинку дитячої та юнацької творчості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

   Декоративно-прикладне мистецтво – це особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована своїм законам розвитку, має свою особливу художньо-образну мову. Основна його мета – естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми роботами намагаються естетично прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси і доцільності. Водночас декоративно-прикладне мистецтво є образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.

    Виховання підростаючого покоління тісно пов’язане з позашкільною освітою, а позашкільна освіта – невід’ємна частина виховного процесу.

Декоративно – ужиткове мистецтво дає змогу не лише навчити школяра створювати своїми руками красиві речі, а й збагачує дитину духовно. З малих літ діти пізнають народні промисли, звичаї, традиції. Вчаться шанувати свій рід, берегти сімейні реліквії.

   Вихованці гуртка – діти різного віку, але вони об’єднані спільним інтересом, мають одну мету – долучитися до прекрасного. Гуртківцем не може бути будь – хто. Коли діти приходять вперше, не можливо відразу сказати хто з них справді зацікавлений, а кого привели батьки. Та поспостерігавши за ними декілька занять помічаєш, що є діти, у яких немає в очах вогника цікавості, які не бажають завершувати розпочату роботу. З цього слід зробити висновок – дитина потрапила не за інтересом. В такій ситуації варто поговорити з батьками, переконати їх дати можливість дитині спробувати себе іншій сфері діяльності.

  Моїм професійним кредо є слова: «У кожну дитину природа заклала свій творчий паросток. Завдання педагога – розпізнати його.» Тож керуючись цими словами намагаюся об’єднати дітей за спільним захопленням. І найбільшою нагородою за свою працю вважаю не грамоти та подяки, а завзяття дітей, із яким вони працюють на гуртку, не помічаючи плину часу.

  Матеріали зібрані у цій збірці стануть в нагоді керівникам гуртків, вчителям трудового навчання, вихователям групи продовженого дня. Збірка допоможе зекономити час при підготовці до занять.

  У наш час, коли гостро постала проблема у вихованні патріотизму, робота гуртків та секцій допомагає спрямувати підростаюче покоління у правильне русло. Дитяче захоплення у гуртку може в майбутньому стати професією, яка не лише буде приносити матеріальну винагороду, а ще й емоційне задоволення.

  Шановні колеги! Натхнення Вам, терпіння, творчої наснаги а найголовніше – вдячних та здібних вихованців, які захоплюються декоративно – ужитковим мистецтвом!

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………..3

Розробки занять

Заняття № 1 Штучні квіти.

Виготовлення квітки для українського віночка. Ромашка……………4

 

Заняття №2

 Виготовлення квітки волошки для українського віночка……………10

 

Заняття №3

Виготовлення квітки маку для українського віночка………………….14

 

Заняття №4

Виготовлення квітки соняшника для українського віночка…………..17

 

Розробки виховних заходів

Підсумкове заняття. Виставка дитячих робіт

«Тобі, Україно, мої умілі руки»…………………………………………22

 

Народознавче свято

«Як Весна із Зимою зустрілася»……………………………………….26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття №1

Тема: Штучні квіти. Виготовлення квітки для українського

віночка. Ромашка

Мета: розширити знання вихованців про значення українського віночка, про квіти – символи у ньому, про їх захисні функції; навчити виготовляти штучні квіти (із стрічок), вдосконалювати навички роботи із стрічками, фетром, повторити правила з техніки безпеки при роботі з ножицями, клеєним пістолетом; виховувати почуття поваги до народних звичаїв, традицій, любов до рідного краю

Обладнання: ноутбук, проектор, мультимедійна презентація, зразки готового виробу (віночок), атласні стрічки, фетр, бісер (жовтого кольору), клейовий пістолет.

 

Хто вміє віночок вити — той вміє життя любити;

Вийся віночку легесенько — стелися, доле, щасливесенько

 

Хід заняття

І. Теоретичні відомості

(до дошки виходить дівчинка в українському вбранні їх виступи супроводжуються слайдами)

Дівчинка

У гаю, на лузі, в полі,

Скільки там квіток!

Ми нарвали їх доволі,

Потім посідали в колі,

Щоб сплести вінок.

Керівник

Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття. Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості. 
Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої. 
- А що буде, коли сплести квітку до квітки? 
- Ну звичайно ж віночок!

Сьогодні ми з вами поговоримо про український віночок, як оберіг людського життя, про символічні значення квітів та кольори стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка.

    Вінок належить до українських національних символів-оберегів. 

Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. Образ української дівчини неможливий без гарно увінчаної квітами голови. Та мало хто сьогодні знає, що це не тільки чудова прикраса, яка формує естетичний зовнішній вигляд юної українки, а перш за все — важливий елемент — символ українського життя.

Український вінок - це не просто краса,  це символ добра й чудовий оберіг нашої української культури. А ще в ньому прихована чарівна сила рідної землі. Український віночок, оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля й слова, він був і є одвічним символом добра і надії. Віночок — це плетене коло із квітів, листя, гілок.

    Подивіться, які наші дівчатка сьогодні красиві. Здавна повелося, що традиційний український вінок має бути з дванадцяти квіток, кожній із яких надано певного символічного змісту.

(діти, в українських костюмах з відповідними картками по черзі виходять на середину кімнати розповідаючи кожен про свою квітку)

Деревій — красива квітка, схожа на квітуче деревце. Де б вона не з'явилась, обов'язково порадує всіх своїм квітом. Діти називають цю квіточку рибкою, бо форма листячка в неї має форму рибки, різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку, тобто це перша квітка українського віночка. Славен він тим, що має цупке стебло, проростає та цвіте всюди.

Барвінок – це дивна квітка. Вона зберігає свій дивний колір навіть під снігом. Люди шанують барвінок, вважають його символом життя. Барвінок кидають в першу купіль хлопчика-немовляти, щоб ріс малюк гарним, сильним та сміливим. Також пучечки барвінку вішали над дверима та вікнами, щоб уберегти оселю від злих сил. Барвінковий край — так називають нашу Батьківщину.

Керівник

У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю. Найпахучішим зіллям у віночку є чорнобривці, квітка материнства, доброти, щедрості. Де б ви не були, куди б не закинула вас доля - якщо під ві­кном у вас ростиме кущик чорнобривців, ви завжди пам'ятатимете й домівку, і матусю, і рідний край.

Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани, лікує багато хвороб, хоча на вигляд дуже скромний. Але кожна квіточка, якою б тендітною вона не була, потрібна людям.

 І назва у нього символічна: без смерті прожити. На вигляд вони маленькі, не дуже помітні, але їх користь для людини є надзвичайно великою.  

Ромашка -  ця квітка приносить не тільки здоров’я, а й добро та ніжність. Ромашку у віночок не вплітали дуже довго, поки не дізнались, що вона не лише красива, а й сильна своїми лікувальними властивостями, дає людям здоров'я, доброту й ніжність. її вплітають у віночок поряд з кетягами калини, яблуні та вишні.

Дрімає всесвіт на травиці,
Підперши зіркою щоку,
Стоїть по пояс в Україні,
Ромашка в білому вінку.

Цвіт вишні та яблуні — це символ материнської любові.

Вишневий цвіт — то невмируща материнська любов. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.

Яблунька, яблунька в нашім саду.  
Ранком до яблуньки радо іду 
Пахне-квітує вже яблунька біла. 
Я ж тебе, яблунько, тут посадила.

Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Червоні ягоди калини із ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.

Без калинового цвіту чи грон ягід також не може бути українського віночка, бо калина — то пісенний образ самої України. Говорять, що у вінку вона повинна бути між хмелем.

Ружа, мальва та півонія символізують в оздобі українських дівчат віру, надію та любов. Ці квіти лікували людей від серцевих хвороб. Про них також складено в народі легенду.

Волошка вважається уособленням краси, молодості, сили і здоров'я. Синьоокі волошки завжди приваблювали своєю тендітною скромною красою. Цю квітку можна зустріти в житньому полі, де лагідно шепочуться стиглі колоски, що радіють яскравому сонечку. Синій колір волошки символізує чисту радість та сподівання, що живуть у кожній людській душі. Розташовуватися вона повинна обов'язково біля любистку. Волошка — чарівна рослина, яка допомагає людям бути здоровими.

Мак -  ця квітка уособлює собою вічну боротьбу між добром і злом. Чорна серцевина — то ненависть, а червоні пелюстки — палка любов. Мак – це символ безмежності зоряного світу, Сонця, зорі, сну і смерті, плодючості, заспокоєння, швидкоплинного життя, красивої дівчини, безневинно пролитої крові, надійного оберега від нечисті. Макова голівка – символ заспокоєння. Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла. Червоний мак означає красу і молодість. Вінок із червоних маків – це символ жіночої чистоти, його порівнюють з білим світлом.

Керівник:

Ви щойно побачили, що наш традиційний український віночок має не лише естетичну функцію, а й захисну. Ми навчимося виготовляти квіти для українського віночка, а пізніше скомпонуємо їх у справжній, виготовлений власними руками віночок.

Сьогодні будемо працювати над квіткою ромашкою. Перш ніж приступити до виконання давайте повторимо правила техніки безпеки при роботі з ножицями, клеєвим пістолетом.

ІІ. Практична робота

Отже, переходимо до практичної роботи:

1. Приготуйте на робочих столах відрізки білої стрічки 6мм, довжиною 8 см. – 35 шт.

 

2. Далі складіть смужки навпіл, притисніть, щоб утворилась складка, накладіть краї один на один та припечіть свічкою.

 

3. Обпалені краї притисніть пальцями(склейте). Таких заготовок потрібно 35 – 40 шт., в залежності від частоти накладання пелюсток.

 

 

4. Із фетру вирізати кружечок діаметром 4 см., за допомогою клейового пістолета приклеїти спочатку перший шар пелюсток, а потім другий.

 

 

 

5. Серединку квітки заклеїти бісером чи зашити стрічкою жовтого колору.

 

Керівник:

Ось ми з вами і виготовили одну з квіток українського віночка – ромашку. Аналізуючи ваші вироби я бачу, що ви зрозуміли як виготовити квітку. А от чи запам’ятали ви значення квіток у віночку ми зараз перевіримо тестами:

ІІІ. Виконання тестових завдань.

Тест: «Український віночок». 
Які рослини використовували дівчата для плетіння вінка? 
1. Рослина з дрібненькими біленькими квіточками, схожа на деревце. Символ нескореності. (Деревій) 
2. Рослина, яка зберігає синій колір квітки і під снігом. Символ пам’яті та життя. (Барвінок) 
3. Рослина – кущ, символ України, краси і дівочої вроди. (Калина) 
4. Лікарська рослина з білими пелюстками і сонячною серединкою. Символ здоров’я та ніжності. (Ромашка) 
5. Рослина із своєрідним запахом і чорними бровами. Символ вроди.  (Чорнобривець) 
7. Пахуча рослина, яка вміє любити. Символ людської відданості. (Любисток) 
8. Рослина, квітка якої нагадує голубе плесо води. Символ кохання. (Волошка) 
9. Скільки квіток має бути у вінку?  (12)

ІV. Підсумок .

• Діти! Чому на український віночок кажуть:  «Український віночок – краса і оберіг»?
• Вам сподобалося наше сьогоднішнє заняття?
• Що ви навчилися сьогодні
• А що найбільше сподобалося вам?

V. Домашнє завдання

1. Знайти інформацію про стрічки в українському віночку.

2. Підготувати стрічки голубого кольору для виготовлення волошки.

3. Самостійно виготовити квітку ромашку.

 

 

Заняття №2

Тема: Виготовлення квітки волошки для українського віночка.

Мета: продовжити знайомити вихованців із народними символами: розкрити значення квітки волошки; навчити виготовляти пелюстки квітки та компонувати з них квітку; розвивати вміння працювати з атласними стрічками; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ноутбук, технологічні картки, атласні стрічки, ножиці, свічка, клейовий пістолет.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Аналіз домашнього завдання.

(огляд самостійно виготовлених квітів, корекція можливих недоліків)

ІІІ. Оголошення теми та мети заняття

Керівник: на минулому занятті ми з вами ознайомилися із найголовнішим головним убором українських дівчат – віночком. Ми вже знаємо, що квіти у віночку не просто так. Знаємо, що кожна квітка – символ. А чи пам’ятаєте ви, що символізує у віночку волошка?

Діти: квітка волошка – символ кохання.

Керівник: так, волошка – це символ кохання. Ця квітка нагадує голубе плесо води. Зараз я вам пропоную переглянути ролик про цю квітку.

(перегляд відеоролика «Волошка польова – квітка з цілющими властивостями»)

Керівник: як бачите, волошка – не тільки гарна квітка, не тільки символ кохання, а ще й має лікувальні властивості. Тому влітку я раджу збирати ці квіти у полі, засушити їх та зимою приготувати цілющий напій.

  А зараз ми навчимося воготовляти волошку для віночка.

Для виготовлення волошки потрібно:

- атласна стрічка шириною 2,5 см і завдовжки 45 см

- вузька парчовая стрічка синього кольору

- зелена сітка

- зелена атласна стрічка шириною 5 см

- клейовий  пістолет

- маленькі клейові стрази

- запальничка

- свічка

У кожній квіточці буде 8 пелюсток, а кожна пелюстка складається з 2 квадратиків.

1. Беремо блакитну стрічку і ділимо її на 16 однакових квадратиків 2,5 на 2,5 см.

 

2. Кожен квадратик запалюємо над свічкою, щоб крайки не посипались. Далі кожен квадратик складаємо навпіл: куточок до куточка.

Для зручності можна скористатися шпилькою.

3. Потім отриманий трикутник складаємо ще раз навпіл. І краї запаюємо.

4. Беремо два трикутничка. Запаяний кутик вставляємо у іншу не запаяну складку іншого трикутника.

5. Щоб зібрані два трикутники не розпадалися підпалюємо нижній край.

6. Отриману фігуру складаємо навпіл і запалюємо кінчик

 

7. Вирізаємо із блакитної стрічки кружечок для основи нашої волошки. Приклеюємо отримані пелюстки.

 

 

8. Центр квітки зробимо із синьої парчевої стрічки, зав’язавши її вузликом.

9. Із зеленої стрічки та сітки виготовляємо листочки. Приклеюємо їх до квітки. Наша волошка готова!

 

 

Заняття №3

ТЕМА: Виготовлення квітки маку для українського віночка

Мета: Навчальна: навчити виготовляти прикраси для волосся із стрічок,дотримуючись технології їх виготовлення,навчитися способам і технікам складання пелюсток; оволодіти навичками і особливостями технології виготовлення квітів, підбирати якість стрічок та кольорову гаму, використовувати народні традиції у зарубіжній техніці виконання;

 Розвиваюча: розвивати вміння компонувати кольори, розвинути просторову уяву, розвинути інтерес до естетичних цінностей, уміння економно використовувати необхідні матеріали;

Виховна: виховати охайність, культуру праці, уважність, чуття смаку, бажання створювати прекрасне власними руками.

Обладнання:свічки, стрічки, ножиці, клей – пістолет, клей “ПВА”, зразки робіт, інструкційні картки, нитки, намистинки, ноутбук з мультимедійною презентацією

Хід заняття

І.  Організаційний момент

1. Слово керівника

В українській міфології мак – це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби:   

«Ой, з могили видно всі долини,

– сизокрилий орел пролітає:

стоїть військо славне Запорізьке

 – як мак процвітає...».

Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. Віночок з польовим маком та волошками був одночасно прикрасою та оберегом, знаком надії – надії на кохання та щастя.

Квітка маку зустрічається у квіткових орнаментах багатьох народів світу. Вона символізує для Європи пам’ять та скорботу про героїв, загиблих у боях ХХ століття. Маки цвітуть там, де була пролита козацька кров. Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Ми пам'ятаємо, що в Другій світовій війні агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими, вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. Пропоную вашій увазі виготовити квітку маку з атласної стрічки своїми руками.

ІІ. Актуалізація опрних знань вихованців

1. Повторення техніки безпеки при роботі з ножицями, відкритим вогнем, клеєм.
2. Перегляд презентації «Виготовлення квітки маку».

ІІІ. Практична робота

Послідовність виготовлення

1. Виготовлення пелюсток маку
2. Виготовлення тичинок
3. Виготовлення маківки-серединки
4. Створення квітки

1. Виготовлення пелюсток маку

1. 50 см червоної атласної стрічки шириною 5 см розрізати на 10 квадратів із стороною 5 см.
2. Заокруглити три кути квадрата. Пелюстка має форму краплини.

                      

3. Кожну пелюстку обпалюємо над свічкою (тримаючи не над вогнем, а трохи збоку) і розтягуємо краї у різні сторони, щоб пелюстка вийшла хвилястою.

4. Виконуємо три жилки на пелюстці. Зігнути пелюстку навпіл і, користуючись полум'ям свічки, прогладити кожну жилку. Підігріти пелюстку знизу, щоб надати природної форми. 

3. Виготовлення тичинок для квітки маку
4. Розрізати нитку чорного кольору на пасма довжиною 6 см.
5. Пасмо перев'язати посередині.
6. Кінчики ниток змочити у клей ПВА та посипати манною крупою.

  

4.Виготовлення маківки – серединки

1. Атласну стрічку оливкового кольору розміром 5 х 5 см обшиваємо по краю швом “вперед голку”.
2. Вкладаємо синтепон і затягуємо, формуючи кульку. 

 

          

3.Зеленою ниткою двічі обмотуємо маківку-серединку навхрест. Закріплюємо нитку. Таким чином маківка-серединка поділена ниткою на вісім частин.

 

5.Створення квітки маку.

1. Збираємо перший ярус квітки з п'яти пелюсток. З'єднуємо пелюстки квітки накладаючи одну на одну клеєвим пістолетом.
2. Таким способом виконати другий ярус пелюсток.
3. Приклеїти тичинки та маківку-серединку.
4. Закріпити квітку на фетровий кружечок.

 

ІV. Підсумок заняття

1. Бесіда

- Огляньте ваші роботи.

   - Ви задоволені результатом?

   - Який із етапів роботи був найважчим?

  - Як би ви оцінили свою роботу.

2. Слово керівника

Підсумовуючи наше сьогоднішнє заняття на думку спадають слова Чарльза Мінгуса:

«Бути творчою людиною

 - це більше, ніж просто відрізнятися від інших.»

Я вам бажаю, щоб ви не лише відрізнялися від інших, а були творчими людьми.

Заняття №4

Тема: Виготовлення квітки соняшника для українського віночка

Мета:

 Навчальна: навчити створювати квітки у техніці канзаші для українського віночка; оволодіти навичками і особливостями технології виготовлення квітів, підбирати якість стрічок та кольорову гаму, використовувати народні традиції у зарубіжній техніці виконання;

Розвиваюча: розвивати вміння та удосконалювати навички складання пелюсток у техніці канзаші, вміння економно використовувати матеріал;

 Виховна: виховувати старанність, наполегливість, викликати бажання довести розпочату справу до завершення.

Обладнання: свічки, стрічки, ножиці, клей – пістолет, клей “ПВА”, зразки робіт, інструкційні картки, нитки, намистинки, ноутбук з мультимедійною презентацією

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Слово керівника

Влітку, коли вся земля буяє соковитою зеленню, а відпочиле від весняних дощів небо сміється синню, на полях Українського Півдня сходять мільйони сонць. То розквітають соняшники. Яскраві, гарячі пелюстки виграють золотом, милуючи людське око. Ці дивовижні життєрадісні квіти давно стали одним із символів української землі, хоч насправді є гостями з далеких материків. Тепер вони ростуть тут сотнями гектарів, вриваючи влітку поля золотим Соняшник як символ України.  Прикрашати своє житло малюнками квітів, дерев, птахів, інших символів – давня українська традиція. Це можна побачити на прикладі старих глиняних чи дерев`яних хат. Розписані стіни світлиць, двері, столи, ліжка, стільці, скрині, колиски, навіть коромисла і вулики. Особливо багато малювали на побутових предметах у козацьку добу. Найчастіше це був саме рослинний орнамент. І серед найрізноманітніших квітів особливо пишно і урочисто завжди виглядав соняшник.  В українській культурі соняшник шанують як особливу квітку. Для українців це один із образів Батьківщини. Кажуть, як квітка тягнеться пелюсточками до Сонця, так і людина своїми думками, словами і справами звернена до рідної Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – найвища, єдина, дана Богом цінність. покривалом надзвичайної краси.

ІІ. Оголошення завдань і мети заняття.

Не даремно ми заговорили про соняшник. Бо саме цю квітку ми сьогодні навчимося  виготовляти. Та перед тим, як приступимо до роботи необхідно повторити правила техніки безпеки під час занять.

ІІІ. Правила техніки безпеки

1.  Свічку тримати у підсвічнику.

2. Запалювати її безпосередньо перед початком роботи.

3. Не допускати контакту рук з полум’ям свічки.

4.Після обпалювання тканини використовувати пінцет, або не затримувати пальці надовго.

5.  Ножиці передавати тупим кінцем.

6. Не залишати клей відкритим після склеювання пелюсток.

7.  Працювати з клеєм-пістолетом тільки під наглядом керівника.

8.  Не торкатися руками до гарячого кінця клею-пістолета.

9.  Після закінчення роботи обережно загасити полум’я свічки.

Щоб було зручніше працювати і виріб був якісний потрібно знати декілька секретів:

1.  Підсвічник повинен бути не високий.

2. Неточний квадратик чи прямокутник стрічки зробить неохайною пелюстку.

3. Стрічку можна використовувати атласну або шовкову.

4.  Під час обпалювання усіх сторін тканини не затримувати довго над полум’ям свічки – це може призвести до деформації пелюстки.

5. Під час обпалювання пелюстку тримати збоку полум’я свічки, а не вгорі – це може призвести до почорніння (обвуглення)стрічки.

Тепер, перевіривши робоче місце на відповідність вимогам техніки безпеки,можемо приступити до виготовлення квітки.

ІV.Перегляд презентації «Майстер – клас із виготовлення соняшника»

V. Практична робота

- стрічка атласна жовтого кольору шириною 25 мм
 - стрічка атласна шириною 05 см чорного кольору 15 метра 
 - стрічка зеленого кольору шириною 5 см 20 см 
 - ножиці 
 - запальничка, сірники, свічка або випалювач 
 - нитки з голкою чорні 
 - магніт 
 - клей або клейовий пістолет 

Виготовлення пелюсток

1. Наріжемо стрічку на відрізки по 7 см. Нам потрібно 20-25 відрізків. 
2. Тепер звертаємо кожен отрезочек вздовж посередині, гладкою стороною назовні. Зрізаємо куточок смужки, щоб серединка була загостреною. 

  

3. Запалюємо смужку з допомогою випалювача або тримаємо над свічкою. 
    Розгортаємо - вийшов конус. 
4. Відгинаємо нижні краї стрічки до середини і запалюємо. У вас повинна вийти така ж пелюстка, як на  фотографії. 
   Проробляємо те ж саме з усіма жовтенькими смужками. 

 

5. Тепер з зеленої широкої стрічки вирізаємо 2 однакових кола. Їх необхідно склеїти між собою, а краї обробити над свічкою. 
6. Приклеюємо пелюстки соняшника поколу, трохи накладаючи одну на одну.

7. Коли всі пелюстки приклеєні потрібно зробити серединку. 
8. Для цього беремо тоненьку стрічку шириною пів сантиметра і збираємо її на нитку. 
   Ниточку підтягуємо. У нас повинна вийти невелика змійка, довжиною приблизно 15-20 см. 

9. Її ми звертаємо спіралькою і приклеюємо в центр квітки. 

Ось наш виріб готовий. Ви впорались із сьогоднішнім завданням.

VІ. Підсумок заняття

1. Виставка готових виробів.
2. Взаємо аналіз виробів.

VІІ. Домашнє завдання

Ви уже підготували усі квіти для віночка. Вдома самостійно скомпонуйте їх у віночок, прикрасьте листочками, тичинками.

 

Тема:   Підсумкове заняття. Виставка дитячих робіт «Тобі, Україно, мої умілі руки»

Мета: удосконалювати  вміння  гуртківців  у  симметричному  вирізуванні;

поглибити  знання  дітей  про  мистецтво  витинанки;

розвивати  творчі  нахили,  уяву,  фантазію;

формування  життєво-компетентної,  творчої  особистості,  самосвідомої,  здатної  успішно  само реалізуватися  в  сучасному  соціумі;

створити веселий  передсвятковий  настрій.

Завдання:  виготовити  пласкі  та  об’ємні  сніжинки-витинанки.

Обладнання : Плакати  «Запрошую  до  майстерні  Діда  Мороза»,   демонстраційний  матеріал – зразки  виробів, виставка дитячих робіт за І півріччя

Для  індивідуального  користування  -  білий  і  кольоровий  папір,  олівці,  ножиці.

План  заняття.

1.       Організаційний момент

2.         Актуалізація  опорних  знань  гуртківців.

3.       Запрошення батьків гуртківців на виставку та відкрите заняття

4.       Повідомлення  теми  та  мети  заняття.

5.       Виклад  нового  матеріалу.

6.       Аналіз  зразка  виробу.

7.       Інструктаж.

8.       Практична  робота.

9.       Підсумок  заняття

10.     Прибирання  робочих  місць.

ХІД  ЗАНЯТТЯ

1.       Організаційний момент.

2.       Актуалізація опорних знань гуртківців

Діти, давайте з вами згадаємо:

-      Що  таке  симетрія?

-      Що  таке  вісь  симетрії?

-      Назвіть  відомі  вам  предмети  симетричної  форми.

-      Як  виготовити  предмет  симетричної  форми?

3.       Повідомлення  теми  та  мети  заняття.

Сьогодні  ми   продовжуємо  роботу  в  «Майстерні  Діда  Мороза»   в  якій  ми  декілька  занять  поспіль будемо  виготовляти    іграшки,  листівки  і  сувеніри,  щоб  гарно  і  весело  зустріти  Новий  рік. На  цьому   занятті   ми  продовжимо   удосконалювати  вміння  в  виготовленні  виробів  симметричної  форми .  Виготовимо  сніжинки  з  паперу  в  техніці  витинанки .

Але сьогоднішнє наше заняття особливе. Чому?  (Відповіді дітей)

Так! Бо на ньому  присутні ваші батьки. Тож давайте постараємося і продемонструємо всі наші вміння та навички!

Діти,  ви  напевно  багато  раз  розглядали  окремі  сніжинки  і  були  вражені,  які  вони  прекрасні  і  різноманітні  за  формою! Вони  схожі  на  вигадливо  вирізані  кришталеві  зірочки.  А  ми  сьогодні  спробуємо  вирізати  сніжинки  з  білого і  кольорового  паперу  за  допомогою  ножиць. Таке  ажурне  вирізування  називається витинанкою.

Мистецтво  витинанки  -  одне  з  найяскравіших  і  самобутніх  в  українському  декоративному  мистецтві. Назва  «витинанка»  походить  від  слова  « витинати»,  бо  ажурні  форми  з  паперу  витинають  ножицями  та  ножем. В  Україні  народні  умільці  робили   витинанки  з  давніх- давен ,  ними  прикрашали  оселю  до  свят,  виготовляли  картини-витинанки. Це  мистецтво  і  зараз  користується  великою  популярністю.

Послухайте  уважно  чудовий  вірш

 « Витинанки»

Немов  відтворення  серпанку

З  паперу  вирізані  всі,

Ось  перред  вами  витинанки-

Зразки  чудової  краси.

Легкі,  прозорі ,  мов  пушинки,

Цілком  нагадують  вони

Серветки, зірочки,  сніжинки-

Казковий  вітвір  давнини.

Готують  Їх  і  витинають

До  світлих  Новорічних  свят,

Ялинки  ними  прикрашають,

Панелі залів  і  кімнат.

Ажурні  витончені  стрічки

На  стіни  клеють  і  полички.

А  ті,  що  мають  форму  кіл,

кладуть  під  печиво  на  стіл.

Щоб  їх  навчитись  витинати,

Усім  нам  слід  приготувати

Робочих  приладів  набір,

І в першу  чергу  треба  взяти

Тонкий  папір.

Витинанки  роблять  із  тонкого,  але  міцного  паперу.Його  складають  удвоє,  учетверо, увосьмеро.  Після  цього  на  утвореному  трикутнику  малюють  ескіз  виробу  і  вирізують.  Прорізи  треба  робити  по  краях  складеного  паперу,  але  так,  шоб  між  окремими  надрізами  залишалися  невеличкі  перемички,  інакше  виріб  розпадеться  на  окремі  частини.

6.       Аналіз  зразка  виробу.

Для  виготовлення  сніжинки  беремо  квадратний  аркуш  тонкого  білого,  або  кольорового  паперу  і  працюємо  в  такій  послідовності :

1. Складаємо  лист  паперу  по  діагоналі

2. Утворений  трикутник  ще  раз  перегинаємо  по  довшій  стороні  удвоє).

3.Малюємо  на  ньому  ескіз  сніжинки .

4. Вирізаємо  витинанку…

5. Розгортаємо  виріб  і  отримуємо  сніжинку.

7. Інструктаж.

А  зараз  давайте  нагадаємо  правила  безпечної  роботи  з  ножицями.

1.Кладіть  ножиці  так,  щоб  кінці  не  виступали за  край  стола.

2.  Не  залишайте  ножиці  розкритими.

3.  Під  час різання  не  тримайте  ножиці  кінцями  вгору.

4.  Передавайте  ножиці  кільцями  вперед.

8. Практична  робота.

Діти!  Ви  можете  вирізати  сніжинку,  яка  має  більше    променів.  Для  цього  аркуш  паперу  складають  не  в  три,  а  чотири  рази 

 

Учні  самостійно  виготовляють  кілька  сніжинок. Педагог  спостерігає,  надаючи  при  потребі  консультації  та  практичну  допомогу.

9. Підсумок  заняття.

Як  називається  техніка  виготовлення  сніжинок?

У  скільки  разів  треба  скласти  папір  для  виготовлення  виробу  «Сніжинка-витинанка»?

Що  є  основою  для  виготовлення  сніжинки  в  техніці  витинанка? ( квадратний  аркуш  паперу.)

Чи  задоволені  ви  своєю  роботою?

Заключне слово    керівника гурка

Наближається  Новий  рік.  Всі  люди  чекають  на  це  радісне  свято,  до  нього  готуються.  Кожен  на  майбутній  рік  будує  свої  плани,  має   надії.  Кожен  бажає  іншому  в  новому  році  міцного  здоров’я,  щастя  і  обов’язково  успіху, успіху у  всіх  справах  — успішної  роботи  і    успішного  навчання ,  успішного  завершення  року,  успішної  долі.

Що  таке  успіх?  Кожен  розуміє  це  по-своєму.  Для  когось  успіх -  це  велика  дружна  сім’я,  здорові  діти,  надійні  друзі. Для  одного -  це здійснення  мрії  стати  льотчиком  чи  космонавтом,   бути  знаменитим   артистом  чи  хірургом, ,  водієм  автомобіля  чи  капітаном  корабля,   для  іншого – це  спортивні  досягнення  та  інше.  Скільки  людей — стільки  мрій  про  успіх  в  житті.

І  все ж,   можна  напевно  сказати,  що   успішні  люди  -  це  люди,  які  у  житті  чогось  досягли.  Успіх  -  явище  багатогранне.  Воно  включає  всі  сфери  життя :  стан  здоров’я,  талант,  професійні   навички, високі  досягнення  в  обраній  сфері  діяльності,    спілкування,  кар’єру,  забезпеченість,  фінансову  стабільність,  гроші.

Життєвий   успіх  -  це  свобода  від  страху  за  день  завтрашній. База  і  запорука  успіху   лише  праця,  праця  над  собою,  усвідомлена  й  улюблена  робота,  яка  приносить  радість,  моральне  задоволення,  достаток,  громадське  визнання.

Як  досягнути  успіху   кожному  із  вас?  Як  і  над  чим  треба  працювати,  щоб  стати  успішною  людиною?       Давайте  роздивимось  і  обговоримо  «Абетку  успіху».   Діти  читають  і  обговорюють  з  педагогом,   які  риси  характеру  і  які  якості  в  собі  треба  розвивати,  щоб  досягнути  успіху  в  дорослому  житті

 

 

 

Народознавче свято

«Як Весна із Зимою зустрілася»

Мета: систематизувати та узагальнити знання вихованців про народні звичаї та традиції; розвивати акторські здібності; ознайомити з народним календарем; виховувати повагу до народних звичаїв.

Ведуча: Стрітення (15 лютого) – одне з шанованих у народі свят. Люди здавна вірять, що в цей день зустрічається зима з літом і змагаються, кому бути. Про символічну зустріч Зими  з Весною є багато розповідей, сповнених природної дотепності й гумору. Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. Вважається, що в цей день у церкві вода має лікувальні властивості. На стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет. Діти, а які прикмети про цей день знаєте ви?

Діти:

1. 15 лютого зима з літом зустрічається: у дня більше світла, у ночі менше стужі.
2. на Стрітення зустрічаються зима з літом, щоб поборотись, кому йти вперед, кому вертатися назад.
3. Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, а якщо звечора – пізніх.
4. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
5. Як на Стрітення тепло й сонячно, то й весна буде теплою.
6. Як на Стрітення є мороз і нема сонця, буде рання весна.
7. якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде рання, суха.
8. Громниця – скидайте рукавиці, близько весна.
9. Як на Стрітення півень нап’ється з калюжі, то чекай ще стужі.
10. Як на Стрітення відлига, то ще довго бути зимі.

(Виходять діти в українських костюмах)

1. На веселе свято до нас поспішайте,

    Зиму проводжати, весну зустрічати!

2. Ще Зима по нашім краї на санчатах роз’їжджає.

    Сніжок сипле без упину – вкрила ковдрою Вкраїну!

3. Де не гляну я -  надворі всюди бачу білий колір!

    Сніг січе безперестанку – Зима трудиться із ранку!

     І мороз не угаває, йому вітер помагає.

4. Подивіться, дітлахи, сніговик іде сюди!

    Нам його Зима зліпила, білим снігом обтрусила.

5. Не мети. Не мети, Зимонько снігами.

    А приходь ти до нас з танками й піснями!

(входить зима)

Зима: Іду, іду снігу намету!

           З вами разом погуляю,

           Бо ще силу добру маю!  (сипле снігом)

Діти: Дякуємо тобі, зимонько, що завітала до нас. Але всьому свій час. Твій останній місяць добіг половини. А кажуть, що у лютому сонце йде на літо, «коли лютий дорогу підгриз, кидай сани, бери віз»

Зима: Хіба прийшов мені вже час з весною зустрітися?

Ведуча: аякже! Саме на Стрітення Зима з Весною зустрічаються і міряються силою. У народі говорять, що цього дня котра з вас переможе, та до кінця місяця й господарюватиме.

   А у церквах на Стрітення освячують воду і свічки. Вони вважалися цілющими і захищали людей від грізних сил природи, від лиха і хвороб. Свічки, освячені цього дня, ще називали «громичними», бо вважається, що вони оберігають людей від грому та блискавки. От і ми запалимо свічечку, щоб вона зігріла наші серця і охороняла від зла.

Хлопчик: - Ой, громнице – свічечко! Святая водичечко! Дай здоров’я нам усім і дорослим, і малим! Свічечко, свічечко, гори, та діточок убережи!

Дівчинка: А я у це велике свято

                   Набрала з криниці святої водиці.

                   Буду умиватися, сили набиратися!

                   Ось, ось, зимонька, пропаде твоя силонька!

(Зима сумно сідає в куточку. Виходять звірі)

Ведмідь: Гу – гу, щось довго це триває,

                Холодний вихор завіває,

               Зимі не видно ще кінця –

               Хотів би вже збудитись я.

Їжак: Це правда, досить того сну,

            І я вже мрію про весну.

Білочка: Ще вам, милі, півбіди,

                Бо в вас тверді зимові сни,

                Не журитесь в зимі їдою…

               Та ми що вчинимо з собою,

               Як вийде нам увесь запас,

              Що на зимовий маєм час?

             Ми ж їсти мусим і в зимі,

              А тут лиш трохи ще на дні…

Фіалка: Що клопіт вам, це й я признаю,

                Та важче ще в підземнім краю,

                Всім нам беззахисним квіткам,

                Як довго стужа потриває,

                Коріння нам попідмерзає –

                Й насіння міць свою загубить,

                І хоч як світ квітки всі любить,

                То ми навесні не зійдемо,

                Від стужі марно пропадемо!

Мак: Ніщо й зима нам не вчинила б ,

           Як снігом всюди землю вкрила б,

           А то ще й чуємо, нажаль, -

           Що снігу зверху обмаль,

           А ті морози ще й з вихрами

           Стиснули нас ось тут кліщами!

Зайчик: Фу!

                Як же я втомився,

                Покіль сюди добився!

                То Вихор шле мене сюди,

                 Сумне щось шле переказати:

                Що вічно будете вже спати –

                Бо каже він і кажуть люди,

                Що ніби вже весни не буде!

Всі: Ой, лишенько, ой, лихо нам!

Лисичка:  Казав переказати вам,

                   Що відтепер Зима з Вихрами

                   Вже пануватиме над нами.

Всі:   Ой, лишенько, ой, лихо нам!

Вихор: Кінець, кінець вже буде вам!

              Я вас уб’ю, я вас зморожу,

              Снігом дорогу заворожу,

              Щоб вам тепло все відібрати,-

              Вже вам заснути – і не встати.

Всі:  Ой, лишенько, ой, лихо нам!

Посланець Весни: Не тратьте віри і надії!

                                  Лягайте й тихо спочивайте,

                                  Весни ясної дожидайте!

                                  Я вже подбав, сніги упали

                                 І землю всю поприкривали,

                                  Щоб вас мороз не досягнув,

                               Весну просив я -  не забув,

                               Щоб цього року не барилась,

                               Щоб вас будити поспішилась!

Всі: Про неї мріємо ми всі –

        Від нас привіт, привіт Весні!  

Посланець Весни: Привіт Весні я передам

                                  І на прощання скажу вам:

                                  Ніколи духом не впадайте,

                                  В найближчий час Весну чекайте!

(Діти виконують пісню Наталії Май «Промінчик»)

Дівчинка: Благослови, мати, весну закликати!

                   Весну закликати, Зиму проводжати!

(Дівчатка стають в хоровод і співають веснянку)

Весна: Ось і я – Весна – красна,

             Літа жаркого сестра.

            Зроблю крок  - і сонце сяє,

            Все навколо оживає,

  Прокидається від сну,

            Чую пісню чарівну.

Ой, як гарно у вас на святі! Ой, а це хто у куточку притулився, такий сердитий та сумний?

Діти: Зима!

Весна: Але ж зимі вже час тікати. Адже Весна – красна прийшла!

Зима: А ми ще подивимось, весно, хто з нас сильніший!

Насуплю я брови –

І вітер повіє

Усе захолоне,

Рятунку нема,

Під снігом замре, заніміє.

Весна: А я засміюся,

            І сонце ласкаве

            Засяє у небі,

           Прокинуться луки,

           Ліси і поля,

          Усе розцвіте, заспіває,

          Зрадіє приходу моєму земля!

Зима: Що ж, Весно, твоя взяла! Збиратимуся я вдорогу.

Що ж , прощайте, любі діти!

За зиму ви поздоровішали,

Пішли на користь і мороз, і сніг.

І щічки ваші теж порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Здорові будьте, через рік я знову

Сюди вам казку принесу зимову.

Готуйте лижі та санчата.

(Діти співають пісню «Щебетала пташечка»)

Учень: Ясне сонечко усміхається,

              Зима білая вже лякається.

              Зима холодная з хуртовинами

              За горами вже, за долинами.

              Всі ми зиму проводжали,

              Весну – красну зустрічали.

              Весно! Уквітчай наш край,

              Дай нам добрий урожай!

Ведуча: З нетерпінням чекали люди на весну і вважали, що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяючи люту зиму з морозами та віхолами. Колись в Україні побутував звичай: напередодні свята господині випікали обрядове печиво у вигляді пташок – жайворонки. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок, підняли вгору і закликали весну.

   Здавна люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають холод і відмикають літо.

   За давньою легендою ця пташка народилась із сонячного жару.

Вона прокидається разом із сонцем і своїм дрібним голосочком сповіщає: вже весна прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай збирати!

Діти, любі .діти,

Діти –боженята,

Підійдіть до мене радісним гурточком,

Жайворонків беріте, на високу гору ідіте,

Пісеньок гарних співайте,

Весну – красну величайте!

(діти частуються «жайворонками», співають пісень, водять хороводи)